Постанова

від 26.10.2015 по справі 910/12401/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12401/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко А.І. - представник, дов. б/н від 03.09.2015;

від відповідача: Кацедан Л.В. - представник, дов. № 1482-ню від 06.07.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015

у справі № 910/12401/15 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Сонар"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 500 446,90 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 12.10.2015 у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/12401/15 оголошено перерву до 26.10.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12401/15 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 493 630,74 грн. заборгованості, 9 871,69 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що виконавцем належним чином виконано зобов'язання за договором, та надано послуги з охорони, проте, станом на час розгляду справи відповідач у повному обсязі вартість наданих за договором послуг не сплатив, та допустив заборгованість у розмірі 493 630,74 грн.; відсутність бюджетних призначень не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання; оскільки позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу рахунків фактури для оплати, вимоги про стягнення 3% річних та пені суд вважає недоведеними та необґрунтованими; у той же час, ненаправлення таких рахунків не може бути підставою для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12401/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що акт наданих послуг між сторонами підписано, однак, факт направлення рахунків на оплату наданих послуг, які є підставою для проведення розрахунків між сторонами, що передбачено п. 4.1 договору, документально, з боку позивача не підтверджено.

На думку скаржника, судом, в порушення ст. 25 ГПК України, здійснено заміну позивача без відома відповідача; судом без заслуховування думки відповідача було винесено ухвалу від 16.06.2015 про заміну позивача.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції допущено порушення статті 22 ГПК України.

26.10.2015 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/12401/15 до вирішення справи № 910/24241/15 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний кулак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Сонар" про визнання договору недійсним.

Розглядом клопотання встановлено, що підстави для його задоволення відсутні, у зв'язку із тим, що розгляд справи № 910/12401/15 є можливим до вирішення справи № 910/24241/15, тому клопотання залишається без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізний кулак" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу 493 630,74 грн., пені в розмірі 6 491,58 грн., 3% річних в розмірі 324,58 грн.; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" та відповідачем укладено договір № ПЗ/Л-15254/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого, відповідно до цього договору відповідач, за договором замовник, доручає, а Товариство з обмеженою відповідальності "Залізний Кулак", за договором виконавець, бере на себе зобов'язання в період часу 27.02.2015-31.03.2015 включно, забезпечити цілодобову охорону території та вагонів парку відстою Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський та цілодобову охорону об'єктів (вагонів) Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський, при цьому замовник своєчасно сплачує вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Згідно із п. 3.4 договору № ПЗ/Л-15254/НЮ всього вартість послуг виконавця за договором, враховуючи умови, передбачені п.п. 3.3.1-3.3.2, 6.3.1 цього договору, з 27.02.2015 по 31.03.2015 становить 535 494,96 грн.

Факт виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за договором № ПЗ/Л-15254/НЮ підтверджується актами надання послуг № 115 від 31.03.2015 на суму 312 517,44 грн. та № 116 від 31.03.2015 на суму 181 113,30 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору № ПЗ/Л-15254/НЮ розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг з охорони протягом 15-ти банківських днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" у вимозі від 22.04.2015 за № 11/ЗК-92, надісланій відповідачу 23.04.2015, просило виконати зобов'язання за договором в установлений законами термін з дня отримання вимоги в частині оплати заборгованості на загальну суму 493 630,74 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак".

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповіді на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" та доказів оплати наданих послуг відповідачем не надано.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

02.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак", за договором первісний кредитор, передає, а позивач, за договором новий кредитор, приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015, укладеним між первісним кредитором та відповідачем, за договором боржником; за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від відповідача, що є замовником за договором про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015 належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

03.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" надіслано відповідачу лист від 02.06.2015 (а.с. 48) в якому, на виконання вимог ст.ст. 512-517 ЦК України, повідомлено відповідача, що 02.06.2015 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" передало, а позивач прийняв на себе право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" за договором про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015 та про те, що з 02.06.2015 до позивача перейшло в повному обсязі право вимоги за договором про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015.

Також до листа від 02.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" додано копію договору про відступлення права вимоги та копію договору про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015.

09.06.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання про заміну позивача у справі (процесуальне правонаступництво), у якому товариство просило залучити до участі у справі № 910/12401/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Сонар", у якості правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак", у зв'язку із тим, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Сонар" перейшло право вимагати від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за договором про надання послуг з охорони № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015.

Статтею 25 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив; про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі № 910/12401/15, зокрема, замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Сонар".

Із положень норми ст. 514 ЦК України вбачається, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови договору про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 493 630,74 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.7 договору № ПЗ/Л-15254/НЮ сторони погодили умову про те, що у разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізний Кулак" у позовній заяві пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу за період з 01.03.2015 по 31.03.2015.

Апеляційний господарський суд, розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, на підставі п. 7.7 договору № ПЗ/Л-15254/НЮ, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу, погоджується із висновком господарського суду про відмову у їх задоволенні та вважає за необхідне зазначити, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізний кулак" за № 11/ЗК-92 від 22.04.2015 надіслана відповідачу після закінчення періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Оскільки ані договором, ані законом не передбачено обов'язкову згоду боржника на заміну кредитора у зобов'язанні за договором № ПЗ/Л-15254/НЮ, то відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора була здійснена без згоди боржника.

Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці, про що свідчить, зокрема, постанова Вищого господарського суду України від 26.05.2009 у справі № 38/262.

Норма ст. 25 ГПК України про залучення господарським судом до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу за наявності зазначених у цій статті обставин, є імперативною та не передбачає наявності згоди іншої сторони судового процесу.

У вимозі позивача від 22.04.2015 № 11/ЗК-92 вказано, що всупереч п. 4.1 договору відповідачем розрахунки за надані послуги згідно із актами надання послуг №№ 115, 116 не здійснено. Отже, пред'явлено вимогу про сплату заборгованості.

Відповідачем не повідомлено позивача, що перешкодою оплати наданих послуг є неодержання рахунків на оплату.

Разом із тим, в актах надання послуг №№ 115, 116 є наявними усі відомості, які надають можливість оплатити послуги.

Отже, у відповідача після одержання вимоги позивача не було підстав для ухилення від оплати наданих послуг.

Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці, про що свідчать, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2009 у справі № 14/132-09, від 27.01.2010 у справі № 31/154-09, від 15.04.2014 у справі № 6/293-09.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником на підтвердження доводів щодо порушень норм матеріального та процесуального права не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Апеляційний господарський суд не вбачає порушень та неправильного застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12401/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" без задоволення.

2. Справу № 910/12401/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст рішення складено 04.11.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай