cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.07.2015 Справа № 920/840/15
до відповідача: Фермерського господарства «Деметра-Агро», с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область;
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО
Представники:
Від позивача: Алфімов В.В., довіреність від 10.06.2015 р.;
Від відповідача: не з'явився;
При секретарі судового засідання Саленко Н.М.
Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 45,0 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, належну позивачу на праві постійного користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія СМ 00034 від 13.10.1997 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №34.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:
На підставі рішення Роменської районної Ради народних депутатів Роменського району Сумської області від 15.08.1997 року, Роменською районною радою народних депутатів 13 жовтня 1997 року Фисуну Вячеславу Валерійовичу видано Державний акт на право постійного користування землею Серія СМ 00034, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34. Даний акт засвідчує, що позивачу було надано у постійне користування земельну ділянку площею 45,0 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Бобрицької сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства.
09 серпня 2010 р. між Фисуном В.В. і Фермерським господарством «Деметра - Агро» був укладений договір оренди землі (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (сільськогосподарські угіддя), загальною площею 45,000 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, строком на 5 років.
Згідно п. 9.4. Договору відповідач зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем Договір не зареєстровано в установленому порядку, проте він користується спірною земельною ділянкою з 2010 р. до цього часу без достатньої правової підстави.
Згідно ст.2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції Закону від 22.06.1993 р., селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України. Селянське (фермерське) господарство має своє найменування, печатку і штамп.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
Таким чином, судом встановлено, що діючим, на час видачі Державного акту на право постійного користування землею Серія СМ 00034 від 13.10,1997 року, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» було передбачено видачу Державного акту на право постійного користування землею селянському (фермерському) господарству на ім'я голови цього селянського (фермерського) господарства.
Статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч.2 цієї ж статті).
Згідно виданої Управлінням Держземагенства у Роменському районі Сумської області Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №27-28-0.1-1159/2-15 від 06.02.2015 року станом на 01.01.2015 року в постійному користуванні С(Ф)Г Фисун В.В. знаходяться земельні ділянки на території Бобрицької сільської ради, постійне користування - 48,8000 га, з них рілля - 48,8000 га.
Згідно пункту 1.3. Статуту Фермерського господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича», зареєстрованого державним реєстратором Роменської районної державної адміністрації 27.02.2012 року за №16211050001000477, у зв'язку з приведенням у відповідність найменування юридичної особи до вимог Закону України «Про фермерське господарство» Фермерського господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича» є повним правонаступником прав та обов'язків Селянського (Фермерського) господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича», ідентифікаційний код юридичної особи 06710559, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16211200000000477, дата 05.09.1997 року, зареєстровано Роменською районною державною адміністрацією.
Пунктом 5.5.1. Статуту Фермерського господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича» передбачено, що до земель господарства належать землі, передані господарству у постійне користування землею видано громадянину Фисуну Вячеславу Валерійовичу для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 45,0 гектара на території Бобрицької сільської ради, згідно рішення Роменської районної Ради народних депутатів Роменського району Сумської області від 15 серпня 1997 року, що посвідчено Державним актом на право постійного користування землею Серія СМ 00034, виданий Роменською районною радою народних депутатів 13 жовтня 1997 року. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №34.
Таким чином право постійного користування Фермерського господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича» земельною ділянкою площею 45,0 гектара на території Бобрицької сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджується Державним актом на право постійного користування землею Серія СМ 00034 від 13.10.1997 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34, виданим на ім'я голови селянського (фермерського) господарства Фисуна Вячеслава Валерійовича, як це і було передбачено діючим на час його видачі Законом України «Про селянське (фермерське) господарство».
Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частинами 1, 5 ст.6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
В силу вимог ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, судом встановлено, державна реєстрація права оренди Фермерського господарства «ДЕМЕТРА-АГРО» земельної ділянки площею 45,0 га, розташованої на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області на підставі Договору оренди землі від 09.08.2010 року не проводилася.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином суд дійшов до висновку про те, що використання відповідачем належної Фермерському господарству «Фисуна Вячеслава Валерійовича» на праві постійного користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія СМ 00034 від 13.10.1997 року земельною ділянкою площею 45,0 гектара на території Бобрицької сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, здійснюється без належних правових підстав і в розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Статтею 90 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч.2 цієї ж статті).
Згідно ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що позивачем подано достатні та належні докази належності на праві постійного користування земельної ділянки загальною площею 45,0 га, розташованої на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області Фермерському господарству «Фисуна Вячеслава Валерійовича», а також відсутність правових підстав для користування спірною земельною ділянкою Фермерським господарством «Деметра-Агро», суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.
Від відповідача надійшло клопотання №123 від 29.07.2015 р. про зупинення провадження у справі, яке він обґрунтовує тим, що ним подано позов до Фисуна Вячеслава Валерійовича про зобов'язання зареєструвати право оренди земельної ділянки до Роменського міськрайонного суду.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не подано доказів прийняття Роменським міськрайонним судом даної позовної заяви до провадження. Крім того, даний позов за участю тих же сторін не стосується предмету даного спору.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні клопотання Фермерського господарства «Деметра-Агро» №123 від 29.07.2015 р. про зупинення провадження у справі відмовити.
2. Позов задовольнити.
3. Зобов'язати Фермерське господарство «Деметра-Агро» (42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Миру 3, код 30915164) повернути Фермерському господарству «Фисуна Вячеслава Валерійовича» (Сумська область, Роменський район, с. Герасимівка, вул. Герасимівська, 9, код 06710599) земельну ділянку площею 45,0 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, належну Фермерському господарству «Фисуна Вячеслава Валерійовича» на праві постійного користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія СМ 00034 від 13.10.1997 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №34.
4. Стягнути з Фермерське господарство «Деметра-Агро» (42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Миру 3, код 30915164) на користь Фермерського господарства «Фисуна Вячеслава Валерійовича» (Сумська область, Роменський район, с. Герасимівка, вул. Герасимівська, 9, код 06710599) 1 218 грн. 00 коп. судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 03.08.2015 р.
Суддя О.В. Коваленко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2015 |
Оприлюднено | 05.08.2015 |
Номер документу | 47845188 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Коваленко Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні