Рішення

від 23.07.2015 по справі 923/871/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р. Справа № 923/871/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. , при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Представництва компанії "ФІД-ФУД.ЛТД" в Україні, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир-СТ", м. Херсон

про стягнення 747 211,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Бєла Є.Ю., уповн. представник, довір. від 07.04.2015р.;

від відповідача - Вічна І.М., керівник, виписка з ЄДРПОУ від 02.04.2014р., витяг з ЄДРПОУ від 13.07.2015р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Представництва компанії "ФІД-ФУД.ЛТД" в Україні (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир-СТ" (відповідач) з вимогами про стягнення 747 211,68 грн., з яких 443 288,00 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару), 182 198,53 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 13 162,09 грн. річних (3 %), 22 164,40 грн. штрафу та 86 398,66 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 20-06/13 від 20.06.2013р. Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2015р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач 23.07.2015р. надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнає з підстав сплати відповідачем у загальній сумі 293 000,00 грн. за товар позивача до подання позову до суду, ненадання позивачем доказів підписання накладних на отримання товару повноважним представником відповідача, нарахування позивачем пені поза межами строку дії договору (після 30.06.2014р.) та понад шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, а також, пропуску позовної давності в частині позовних вимог про стягнення штрафу та окремих з складових заявленої до стягнення пені.

Відзив на позовну заяву містить у собі заяву відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафу та пені.

Будь-яких заяв або клопотань щодо судового засідання 23.07.2015р. представником позивача подано не було. Зокрема, представником позивача не було подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні або про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою надання позивачеві можливості детального ознайомлення з наданим 23.07.2015р. відзивом відповідача на позовну заяву та доданими до відзиву матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує частково, з вказаних у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині цих вимог, яку вказано у відзиві на позовну заяву. Зокрема, стосовно позовних вимог про стягнення штрафу та пені представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 23.07.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Представництво компанії "ФІД-ФУД.ЛТД" в Україні (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромир-СТ" (надалі - відповідач) уклали 20.06.2013р. між собою договір № 20-06/13, на умовах якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а саме, кормові добавки, у кількості, асортименті та за ціною, що вказані у видаткових накладних та рахунках, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар (надалі - договір).

Згідно з п. 2.1., п. 3.4. договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару протягом 30 (тридцяти) днів, з дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Згідно з п. 2.2. договору ціна товару визначається згідно до оформлених рахунків або видаткових накладних, які є невід'ємними складовими договору. Згідно з п. 3.1. договору позивач зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання факсом замовлення на товар від відповідача повідомити відповідачеві про готовність до відвантаження (до поставки) вказаного у замовленні товару та направити відповідачеві по факсу копію рахунку-фактури на оплату товару. Згідно з п. 3.3. договору відповідач зобов'язаний прийняти товар протягом 24-х годин після отримання повідомлення позивача про готовність до відвантаження (до поставки) товару. Згідно з п. 5.1. договору факт поставки товару підтверджується накладною, яку підписано представниками сторін даного договору.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання даного договору його сторонами та діє до 30.06.2014р.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків поставки (п.3.1. договору передбачено здійснення позивачем відвантаження товару по отриманні замовлень відповідача).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження факту здійснення позивачем поставки товару відповідачеві, на умовах договору, до позовної заяви додано видаткові накладні № 74 від 07.03.2014р. на суму 181 400,00 грн. (з ПДВ), № 116 від 08.04.2014р. на суму 94 620,00 грн. (з ПДВ), № 150 від 02.05.2014р. на суму 167 268,00 грн. (з ПДВ).

Всі ці три накладні оформлено згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів та підписано обома сторонами договору, без будь-яких зауважень та заперечень відповідача щодо ціни, кількості, асортименту та якості товару.

За текстом всіх цих накладних вказано про підписання їх від відповідача представником відповідача за довіреністю, з зазначенням реквізитів таких довіреностей.

Так, у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р. вказано про підписання цієї накладної від відповідача представником за довіреністю від 04.03.2014р. № 22, у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р. - представником за довіреністю від 07.04.2014р. № 26, у видатковій накладній № 150 від 02.05.2014р. - представником за довіреністю від 01.05.2014р. № 28. Копій жодної з цих довіреностей або їхніх оригіналів позивач суду не надав. Про причини цього суду не повідомлено.

Натомість суду надано копію довіреності № 73 від 02.12.2013р. на представника відповідача стосовно здійснення іншої поставки товару між позивачем та відповідачем.

Видаткові накладні № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р. скріплено печатками позивача та відповідача.

Видаткову ж накладну № 150 від 02.05.2014р. скріплено печаткою лише позивача.

Суд не приймає видаткову накладну № 150 від 02.05.2014р. на суму 167 268,00 грн. в якості доказу здійснення позивачем поставки вказаного у цій накладній товару, оскільки:

- дану накладну не скріплено печаткою відповідача;

- суду не надано копію або оригінал довіреності (від 01.05.2014р. № 28) на представника відповідача, яким підписано дану накладну, на отримання, саме, вказаного у цій накладній товару позивача;

- згідно договору передбачено узгодження сторонами договору ціни товару, шляхом підписання накладних на товар, проте, суду не надано доказів у представника відповідача, яким підписано видаткову накладну № 150 від 02.05.2014р., повноважень на узгодження ціни вказаного у цій накладній товару, а також, доказів подальшого схвалення керівництвом відповідача дій цієї особи з підписання видаткової накладної № 150 від 02.05.2014р. (у справі відсутні докази здійснення відповідачем оплати товару, що вказаний у цій накладній, докази ведення між сторонами листування щодо сплати відповідачем заборгованості з оплати цього товару, докази відображення у актах звірення між позивачем та відповідачем стану розрахунків за договором господарської операції щодо поставки позивачем відповідачеві товару, який вказаний у цій накладній, керівник відповідача не скріплював дану накладну відбитком печатки відповідача, а позивачем не надано суду будь-яких пояснень щодо причин відсутності відбитку печатки відповідача на цій накладній, на відміну від двох інших накладних).

За висновком суду, матеріалами справи підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві, на умовах договору, товар загальною вартістю 276 020,00 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. на суму 181 400,00 грн. та № 116 від 08.04.2014р. на суму 94 620,00 грн.

На підтвердження факту здійснення відповідачем часткової, у сумі 293 000,00 грн., оплати товару позивача до відзиву додано копії платіжних доручень на загальну суму 225 000,00 грн., а саме, від 11.03.2014р. № 126 на сплату 70 000,00 грн., від 05.03.2014р. № 117 на сплату 10 000,00 грн., від 04.04.2014р. № 152 на сплату 75 000,00 грн., від 08.04.2014р. № 167 на сплату 15 000,00 грн., від 08.04.2014р. № 166 на сплату 55 000,00 грн., а також, копії звітів керівника відповідача про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, згідно з якими 68 000,00 грн. з отриманих керівником відповідача у період з 14.05.2014р. по 21.05.2014р. під звіт грошових коштів було сплачено на користь позивача за поставлений товар.

В усіх п'яти наданих відповідачем платіжних дорученнях призначенням платежів вказано оплату за корма, згідно певного рахунку (у платіжному доручення наведено реквізити відповідних рахунків).

Суд не приймає платіжне доручення від 11.03.2014р. № 126 на сплату 70 000,0 грн., в якості доказу здійснення відповідачем часткової оплати товару позивача, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р., № 116 від 08.04.2014р., з огляду на таке.

У платіжному дорученні від 11.03.2014р. № 126 на сплату 70 000,00 грн. відповідачем вказано наступне призначення цього платежу: "за корм зг-но рахунку № 38 від 07.02.2014р." (а.с.58). Вказані ж накладні датовані, відповідно, 07.03.2014р. та 08.04.2014р. Здійснення позивачем поставки товару, при виконанні договору, 07.03.2014р. або 08.04.2014р. на підставі рахунку на оплату товару від 07.02.2014р. суперечить положенням п.3.1. та п.3.3. договору в частині здійснення строків приймання-передачі товару, після отримання позивачем замовлення відповідача на товар, та є порушенням умов договору щодо строків поставки товару, в першу чергу з боку позивача. Разом з тим, суду не надано доказів того, що відповідач звертався до позивача з приводу порушення строків поставки товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р.

Суд, також, не приймає копії звітів керівника відповідача про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, в якості доказів здійснення відповідачем часткової, у розмірі 68 000,00 грн., оплати вказаного у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р. товару позивача, оскільки відповідачем не надано суду оригіналів квитанцій (банківських тощо) на сплату вказаних 68 000,00 грн. на користь позивача, не повідомлено суду про об'єктивні причини, які за станом на 23.07.2015р. перешкоджають відповідачеві у наданні суду оригіналів таких квитанцій, не подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою створення відповідачеві можливості для надання суду оригіналів таких квитанцій.

За висновком суду, матеріалами справи підтверджений факт здійснення відповідачем часткової, у сумі 155 000,00 грн., оплати вказаного у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р. товару позивача платіжними дорученнями від 05.03.2014р. № 117 на сплату 10 000,00 грн., від 04.04.2014р. № 152 на сплату 75 000,00 грн., від 08.04.2014р. № 167 на сплату 15 000,00 грн., від 08.04.2014р. № 166 на сплату 55 000,00 грн. (а.с.54, 55, 56, 57).

Зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., мало бути виконано відповідачем не пізніше 07.04.2014р. (по 07.04.2014р., включно). Зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р., мало бути виконано відповідачем не пізніше 07.05.2014р. (по 07.05.2014р., включно).

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати отриманого на умовах договору товару позивача, за станом на час подання до суду позову, за яким порушено провадження у даній справі, становив 121 020,00 грн.

121 020,00 грн. = 276 020,00 грн. (вартість товару позивача, згідно видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р.) - 155 000,00 грн. (розмір здійсненої відповідачем часткової оплати цього товару)

Відповідач під час розгляду даної судової справи не сплатив позивачеві, а ні повністю а ні частково, 121 020,00 грн. вказаної заборгованості з оплати товару позивача.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 443 288,00 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару) підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню в сумі 121 020,00 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 322 268,00 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару) має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, у разі якщо всі умови такого зобов'язання виконано належним чином однією стороною в зобов'язанні та прийнято іншою стороною цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ж до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору за порушення термінів оплати товару відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 5 % (п'ять відсотків) вартості товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

У позовній заяві, зокрема, у наявних за її текстом розрахунках річних (3 %), втрат від інфляції та пені, граничною датою таких нарахувань вказано 01.05.2015р. Проте, прямо не вказано про здійснення таких нарахувань по цю дату, включно, а також, не зазначено тривалості періодів вказаних нарахувань. У зв'язку з цим, суд приймає, що нарахування річних, втрат від інфляції, пені здійснювалося відповідачем до 01.05.2015р.

Судом здійснено власний розрахунок річних (3 %), у зв'язку з простроченням відповідачем до 01.05.2015р., виконання зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р.

Цим розрахунком встановлено наступне.

1. Річні за період з 08.04.2014р. по 30.04.2015р. (за 388 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. (несплачений відповідачем залишок вартості товару, що вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р.) становлять 841,91 грн.

841,91 грн. = ((26 400,00 грн. х 388 х 3) /100) / 365

2. Річні за період з 08.05.2014р. по 30.04.2015р. (за 358 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. (несплачена відповідачем вартість товару, що вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р.) становлять 2 784,16 грн.

2 784,16 грн. = ((94 620,00 грн. х 358 х 3) /100) / 365

Загальний розмір вказаних річних складає 3 626,07 грн.

3 626,07 грн. = 841,91 грн. + 2 784,16 грн.

Відповідач під час розгляду даної судової справи не сплатив позивачеві будь-якої суми з заявлених до стягнення з відповідача 13 162,09 грн. річних ( 3 %).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 162,09 грн. річних (3 %) підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню в сумі 3 626,07 грн. У стягненні з відповідача 9 536,02 грн. річних (3 %) має бути відмовлено.

Судом здійснено власний розрахунок втрат від інфляції, у зв'язку з простроченням відповідачем до 01.05.2015р., виконання зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р.

Цим розрахунком встановлено наступне.

1. Втрати від інфляції на суму заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 26 400,00 грн. (несплачений відповідачем залишок вартості товару, що вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р.) за період з 08.04.2014р. по 30.04.2015р. мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції 103,3 % за квітень 2014 року, 103,8 % за травень 2014 року, 101,0 % за червень 2014 року, 100,4 % за липень 2014 року, 100,8 % за серпень 2014 року, 102,9 % за вересень 2014 року, 102,4 % за жовтень 2014 року, 101,9 % за листопад 2014 року, 103,0 % за грудень 2014 року, 103,1 % за січень 2015 року, 105,3 % за лютий 2015 року, 110,8 % за березень 2015 року, 114,0 % за квітень 2015 року (у відповідності до вимог листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Середній індекс інфляції за період з 08.04.2014р. по 30.04.2015р., включно, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,66215 до тисячних складає 1,662.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,662 = (1,033 х 1,038 х 1,01 х1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,14)

Сума втрат від інфляції, у зв'язку із простроченням відповідачем в період з 08.04.2014р. по 30.04.2015р., включно, оплати товару позивача, що вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., становить 17 480,91 грн.

17 476,80 грн. = 26 400,00 грн. х 1,662 - 26 400,00 грн.

2. Втрати від інфляції на суму заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 94 620,00 грн. (несплачена відповідачем вартість товару, що вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р.) за період з 08.05.2014р. по 30.04.2015р. мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції 103,8 % за травень 2014 року, 101,0 % за червень 2014 року, 100,4 % за липень 2014 року, 100,8 % за серпень 2014 року, 102,9 % за вересень 2014 року, 102,4 % за жовтень 2014 року, 101,9 % за листопад 2014 року, 103,0 % за грудень 2014 року, 103,1 % за січень 2015 року, 105,3 % за лютий 2015 року, 110,8 % за березень 2015 року, 114,0 % за квітень 2015 року (у відповідності до вимог листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Середній індекс інфляції за період з 08.05.2014р. по 30.04.2015р., включно, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,60905 до тисячних складає 1,609.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,609 = (1,038 х 1,01 х1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,14)

Сума втрат від інфляції, у зв'язку із простроченням відповідачем в період з 08.05.2014р. по 30.04.2015р., включно, оплати товару позивача, що вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р. становить 57 628,95 грн.

57 623,58 грн. = 94 620,00 грн. х 1,609 - 94 620,00 грн.

Загальний розмір вказаних втрат від інфляції складає 75 100,38 грн.

75 100,38 грн. = 17 476,80 грн. + 57 623,58 грн.

Відповідач під час розгляду даної судової справи не сплатив позивачеві будь-якої суми з заявлених до стягнення з відповідача 182 198,53 грн. втрат від інфляції.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 182 198,53 грн. втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню в сумі 75 100,38 грн. У стягненні з відповідача 107 098,15 грн. втрат від інфляції має бути відмовлено.

Судом здійснено власний розрахунок пені, у зв'язку з простроченням відповідачем до 01.05.2015р., виконання зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р.

Цим розрахунком встановлено наступне.

1. Щодо пені, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р.

1.1. Пеня за період з 08.04.2014р. по 14.04.2014р., включно, (за 7 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 65,82 грн.

65,82 грн. = ((26 400,00 грн. х 7 дн. х 6,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

1.2. Пеня за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р., включно, (за 93 дні) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 1 278,05 грн.

1 278,05 грн. = ((26 400,00 грн. х 93 дн. х 9,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

1.3. Пеня за період з 17.07.2014р. по 12.11.2014р., включно, (за 119 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 2 151,78 грн.

2 151,78 грн. = ((26 400,00 грн. х 119 дн. х 12,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

1.4. Пеня за період з 13.11.2014р. по 05.02.2015р., включно, (за 85 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 1 721,42 грн.

1 721,42 грн. = ((26 400,00 грн. х 85 дн. х 14,0 % х 2) /100 %) / 365 дн.

1.5. Пеня за період з 06.02.2015р. по 03.03.2015р., включно, (за 26 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 733,41 грн.

733,41 грн. = ((26 400,00 грн. х 26 дн. х 19,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

1.6. Пеня за період з 04.03.2015р. по 30.04.2015р., включно, (за 58 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 2 517,04 грн.

2 517,04 грн. = ((26 400,00 грн. х 58 дн. х 30,0 % х 2) /100 %) / 365 дн.

2. Щодо пені, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р.

2.1. Пеня за період з 08.05.2014р. по 16.07.2014р., включно, (за 70 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 3 447,80 грн.

3 447,80 грн. = ((94 620,00 грн. х 70 дн. х 9,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

2.2. Пеня за період з 17.07.2014р. по 12.11.2014р., включно, (за 119 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 7 712,18 грн.

7 712,18 грн. = ((94 620,00 грн. х 119 дн. х 12,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

2.3. Пеня за період з 13.11.2014р. по 05.02.2015р., включно, (за 85 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 6 169,74 грн.

6 169,74 = ((94 620,00 грн. х 85 дн. х 14,0 % х 2) /100 %) / 365 дн.

2.4. Пеня за період з 06.02.2015р. по 03.03.2015р., включно, (за 26 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 2 628,62 грн.

2 628,62 грн. = ((94 620,00 грн. х 26 дн. х 19,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.

2.5. Пеня за період з 04.03.2015р. по 30.04.2015р., включно, (за 58 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 9 021,30 грн.

9 021,30 грн. = ((94 620,00 грн. х 58 дн. х 30,0 % х 2) /100 %) / 365 дн.

Зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., мало бути виконано відповідачем не пізніше 07.04.2014р. (по 07.04.2014р., включно).

За таких обставин нарахування позивачем відповідачеві пені після 07.10.2014р. за прострочення вказаного зобов'язання суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В межах періоду з 08.04.2014р. по 07.10.2014р. позивачем нараховано відповідачеві 65,82 грн. з 08.04.2014р. по 14.04.2014р., 1 278,05 грн. з 15.04.2014р. по 16.07.2014р., 1500,82 грн. з 17.07.2014р. по 07.10.2014р.

(Пеня за період з 17.07.2014р. по 07.10.2014р., включно, (за 83 дні) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 1 500,82 грн.

1 500,82 грн. = ((26 400,00 грн. х 83 дн. х 12,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.).

Загальна сума пені, яка нарахована за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., за період з 08.04.2014р. по 07.10.2014р., включно, складає 2 844,69 грн. ( 2 844,69 грн. = 65,82 грн. + 1 278,05 грн. + 1 500,82 грн.)

Зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р., мало бути виконано відповідачем не пізніше 07.05.2014р. (по 07.05.2014р., включно).

За таких обставин нарахування позивачем відповідачеві пені після 07.11.2014р. за прострочення вказаного зобов'язання суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В межах періоду з 08.05.2014р. по 07.11.2014р. позивачем нараховано відповідачеві 3 447,80 грн. з 08.05.2014р. по 16.07.2014р. та 7 388,14 грн. з 17.07.2014р. по 07.11.2014р.

(Пеня за період з 17.07.2014р. по 07.11.2014р., включно, (за 114 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 7 388,14 грн.

7 388,14 грн. = ((94 620,00 грн. х 114 дн. х 12,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.).

Загальна сума пені, яка нарахована за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р., за період з 08.05.2014р. по 07.05.2014р., включно, складає 10 835,94 грн.

10 835,94 грн. = 3 447,80 грн. + 7 388,14 грн.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальну позовну давність в один рік.

Згідно з п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", із змінами та доповненнями, роз'яснено, що: "За змістом ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивач, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення".

Позов за яким порушено провадження даній справі надійшов до суду 04.06.2015р.

За таких обставин, даний позов в частині позовних вимог про стягнення пені, яку нараховано до 04.06.2014р., є таким, що заявлений з пропуском строку позовної давності.

З 2 844,69 грн. загальної суми пені, яка нарахована з 08.04.2014р. по 07.10.2014р. за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., до 04.06.2014р. нараховано 65,82 грн. з 08.04.2014р. по 14.04.2014р. та 687,12 грн. з 15.04.2014р. по 03.06.2014р., що разом складає 752,94 грн.

752,94 грн. = 65,82 грн. + 687,12 грн.

(Пеня за період з 15.04.2014р. по 03.06.2014р., включно, (за 50 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 400,00 грн. складає 687,12 грн.

687,12 грн. = ((26 400,00 грн. х 50 дн. х 9,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.).

Таким чином, з 04.06.2014р. по 07.10.2014р. за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., відповідачу має бути нараховано 2 157,57 грн. пені

2 157,57 грн. = 2 844,69 грн. - 687,12 грн.

З 10 835,94 грн. загальної суми пені, яка нарахована з 08.04.2014р. по 07.11.2014р. за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р., до 04.06.2014р. нараховано 1 329,86 грн. пені з 08.05.2014р. по 03.06.2014р.

Пеня за період з 08.05.2014р. по 03.06.2014р., включно, (за 27 днів) на суму заборгованості у розмірі 94 620,00 грн. складає 1 329,86 грн.

1 329,86 грн. = ((94 620,00 грн. грн. х 27 дн. х 9,5 % х 2) /100 %) / 365 дн.).

Таким чином, з 04.06.2014р. по 07.11.2014р. за прострочення оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р., відповідачу має бути нараховано 9 506,08 грн. пені

9 506,08 грн. = 10 835,94 грн. - 1 329,86 грн.

Тобто, з 04.06.2014р. за прострочення оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р., відповідачу має бути нараховано 11 663,65 грн. пені

11 663,65 грн. = 2 157,57 грн. + 9 506,08 грн.

Відповідач під час розгляду даної судової справи не сплатив позивачеві будь-якої суми з заявленої до стягнення з відповідача 86 398,66 грн. пені.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 86 398,66 грн. пені підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню в сумі 11 663,65 грн.

У стягненні з відповідача 74 735,01 грн. має бути відмовлено, з них у стягненні 2016,98 грн. (2 016,98 грн. = 687,12 грн. + 1 329,86 грн.) має бути відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності.

Право на нарахування штрафів за прострочення відповідачем оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р., виникло у відповідача, з 08.04.2014р. та з 08.05.2014р., відповідно.

Відповідно до ст.230, 231 Господарського кодексу України штраф відноситься до штрафних санкцій, а за ч. 6 ст. 232 цього ж Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, стосовно штрафу, також, мають застосовуватися приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Виключень щодо застосування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України до правил нарахування такої штрафної санкції як штраф чинним законодавством не передбачено.

Словосполучення "припинення нарахування" у значенні ч.6 ст.232 Господарського кодексу України саме щодо штрафу, слідує розуміти як власне вчинення його розрахунку, так і, безпосередньо, пред'явлення такого розрахунку іншій стороні у зобов'язанні - порушнику зобов'язання, за яке застосовано штраф. Таке вчинення розрахунку та його декларування (доведення до відома іншої сторони у зобов'язанні) може бути здійснено як у позовній заяві (з позовною заявою), так і в іншому документі (претензії, письмовій вимозі з розрахунком).

Таке нарахування штрафу, відповідно, можливе лише в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та не можливе поза межами цього строку.

Разом з тим, такі штрафи позивачем нараховано відповідачеві лише у позовній заяві від червня 2015 року. Доказів іншого позивачем суду не надано. За таких обставин нарахування штрафів за прострочення відповідачем оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р., здійснено позивачем всупереч приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім цього, позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 070,00 грн. штрафу за прострочення відповідачем оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 74 від 07.03.2014р., та 4 731,00 грн. штрафу за прострочення відповідачем оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 116 від 08.04.2014р. заявлено позивачем з пропуском встановленого законом річного строку позовної давності, оскільки право на нарахування таких штрафів виникло у відповідача, з 08.04.2014р. та з 08.05.2014р., відповідно, а позов про стягнення вказаних штрафів подано до суду 04.06.2015р.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог в частині стягнення штрафів за прострочення відповідачем оплати товару, який отримано відповідачем від позивача на підставі договору.

Позивачем не надано доказів пропуску позовної давності щодо таких вимог з поважних причин.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 164,40 грн. не підлягають задоволенню. У задоволенні таких вимог має бути відмовлено в повному обсязі.

При цьому, додатковою підставою для відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення 13 801,00 грн. штрафів, які нараховані позивачем за прострочення відповідачем оплати товару, який вказаний у видаткових накладних № 74 від 07.03.2014р. та № 116 від 08.04.2014р., є пропуск позивачем позовної давності щодо заявлення таких вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється на 28,29 %.

28,29 % = ((211 410,10 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (747 211,68 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %

У зв'язку із цим 28,29 % або 4 227,72 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир-СТ" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Сенявіна, буд.132; ідентифікаційний код юридичної особи 37959412; інші реквізити суду невідомі) на користь Представництва компанії "ФІД-ФУД.ЛТД" в Україні (місцезнаходження: 02152, м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 1 А, частина нежилих приміщень, з № 1 по № 8, (група приміщень № 150) (в літ. А); ідентифікаційний код 26600826; інші реквізити суду невідомі) 121 020 (сто двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 75 100 (сімдесят п'ять тисяч сто) грн. 38 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 3 626 (три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 07 коп. річних, 11 663 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 65 коп. пені та 4 227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 27 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2015р.

Суддя К.В. Соловйов