Рішення

від 30.07.2015 по справі 925/1079/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р. Справа № 925/1079/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Козятинський О.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет-Черкаси",

м. Черкаси

про стягнення 48 540 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося державне підприємство "Одеська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет-Черкаси" про стягнення 48 540 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 червня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14 липня 2015 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 липня 2015 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 30 липня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки бере участь в іншому судовому засіданні.

Клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином відповідач не був позбавлений можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, як з числа своїх працівників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет-Черкаси" не був позбавлений можливості з'явитися в судове засідання особисто.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 липня 2015 року представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 10 липня 2015 року та зазначав, що переважування вагону відбувалося без представників відповідача, при цьому позивач не повідомляв відповідача належним чином про виявлені недоліки при переважуванні маси вантажу. Крім того відповідач зауважував, що вимога про стягнення заявленого штрафу є передчасною, оскільки відповідне зобов'язання відповідача зі сплати коштів в розумінні ст. 530 ЦК України не виникло. Позивачем не надано доказів направлення відповідачу письмової вимоги про сплату суми штрафу, що свідчить про ненастання строку виконання відповідачем відповідного зобов'язання. Також відповідач зазначав, що в силу ст. 614 ЦК України невірна маса вантажу зазначена в накладній сталася не з його вини, оскільки навантаження відбувалося на вагонних вагах ст. Золотоноша, які є власністю фізичної особи - підприємця Кодинець Л.І.

В зв'язку з чим, відповідач просив суд у задоволення позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 липня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1079/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 48 540 грн. 00 коп. штрафу, позивач стверджував, що відповідачем було невірно вказано масу вантажу в накладній від 11 лютого 2015 року за №42335885, в зв'язку з чим згідно ст. 122 Статуту залізниць України (далі - Статут) з відправника (відповідача) стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 11 лютого 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю "Втормет - Черкаси" за залізничною накладною №42335885 у вагон № 65303232 ПВ зі станції Золотоноша 1 на станцію Кривий Ріг на адресу Арселор Міттал Кривий Ріг було відвантажено брухт чорних металів, загальною масою 59 000 кг. Спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150т), заводський №209.

В Додатку 3 "Пояснення щодо заповнення накладної" до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 зазначено, що в графі 24 накладної "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). В графі 25 накладної "Маса вантажу, визначена залізницею" заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом)

З копії накладної №42335885 вбачається, що маса вантажу визначена відправником (графа 24 накладної).

З даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалося засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибуттю потяга на станцією ім. Т. Шевченка Одеської залізниці працівниками залізниці було складено Акт загальної форми ГУ-23 №1094 від 12 лютого 2015 року згідно з яким вагон №65303232 затримано для усунення комерційної несправності та контрольного зважування.

12 лютого 2015 року було здійснено перевірку маси вантажу на 150 - тонних станційних тензометричних вагах станції (держповірка 14 квітня 2014 року), якою було встановлено, що фактична маса у вагоні №65303232 брутто - 80 850 кг., тара з документа - 23 600 кг., нетто - 59 000 кг, фактична маса вантажу нетто 57 250 кг., що менше на 1 750 кг, ніж вказано у перевізних документах.

Для усунення порушення вимог п. 17.3. глави 3 додатку 14 до СМГС вантажовідправником було відвантажено 550 кг та забрано вантаж під розписку (а.с.15).

Після відвантаження проводилося комісійне зважування вантажу у вагоні №65303232, маса брутто - 80 300 кг, тара - 23 600 кг., нетто - 56 700 кг., що становить різницю ваги проти накладної в сторону зменшення на 2 300 кг, переважування проводилося двічі, вага підтвердилася.

Для засвідчення вищевказаних фактів згідно ст. 129 Статуту залізниць України та Правил складання актів, станцією ім. Т.Шевченка Одеської залізниці було складено комерційний акт АА №053739/6 (форми ГУ-22) від 12 лютого 2015 року.

Вищевказаний акт був підписаний ДСЗМ Заболотним В.О., комерційним агентом Барановою Н.П. та приймальником потягів Яшник І.П. Посада завідуючого вантажним двором не передбачена (про що вказано в комерційному акті).

Зауважень на складений комерційний акт вантажоотримувачем зафіксовано не було.

Статтею 129 Статуту передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписаний посадовими особами залізниці, які відповідають за достовірність відомостей, зазначених у акті, що відповідає вимогам пункту 10 Правил складання актів.

Крім того станцією ім. Т.Шевченка Одеської залізниці було відправлено оперативну телеграму від 12 лютого 2015 року №361, якою доведено до відому ст. Золотоноша Одеської залізниці (станція відправлення) стосовно затримання та подання вагону №65303232 для проведення контрольного зважування на вагонних вагах станції ім. Т.Шевченка.

12 лютого 2015 року станцією ім. Т.Шевченка Одеської залізниці було відправлено на ст. Золотоноша Одеської залізниці оперативну телеграму №364 стосовного виявленого порушення п. 17.3. глави 3 додатку 14 до СМГС, а також телеграму №390 стосовно результатів проведення зважування вагону №65303232 на вагонних вагах станції ім. Т.Шевченка.

Також 12 лютого 2015 року було направлено оперативну телеграму станції відправлення, в якій повідомлялося про комісійне зважування вагону після усунення порушення п. 17.3. глави 3 додатку 14 до СМГС.

Слід зазначити, що станцією Золотоноша по вищевказаним фактам було повідомлено відповідача. Після чого представники відповідача прибули на територію ст. ім. Т.Шевченка та відвантажили 550 кг. брухту чорних металів і вивезли з території станції. В матеріалах справи міститься розписка підписана начальником Золотоніської дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет-Черкаси" Валовим С.П. від 12 лютого 2015 року. Зазначене підтверджує, відповідачу були відомі всі обставини, які здійснювалися з вагоном і вантажем та була можливість бути присутніми при зважуванні та складанні актів. А тому посилання відповідача про те, що позивачем не було повідомлено товариство про виявлені недоліки при перевезенні вантажу, є безпідставним та спростовується належними у справі доказами.

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як зазначалося вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, пункту 2 Правил складання актів підтверджується комерційним актом АА №053739/6 від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до вищевказаних Правил складання актів на станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці відбулась контрольне зважування вантажу у вагоні №65303232 в результаті чого було складено комерційний акт АА №053739/6 від 12 лютого 2015 року (а.с. 11), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на станційних тензометричних вагах станції повірки 14 квітня 2014 року виявлено невідповідність маси вантажу - у вагоні менше ніж в документі на 1 750 кг.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року N644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Маса вантажу визначена відправником" та в яких вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість, до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Судом встановлено, що у накладній N 42335885 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника - відповідача Дубина Тетяна Віталіївна.

В зв'язку з чим, посилання відповідача на те, що зважування вантажу відбулося на вагонних вагах ст. Золотоноша, які є власністю фізичної особи - підприємця Кодинець Л.І., а тому зазначення неправильної маси вантажу відбулося не з вини відповідача, суд не приймає до уваги.

Що стосується доводів відповідача про те, що строк сплати штрафу не настав, оскільки залізницею не було направлено відповідачу вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, слід зазначити наступне.

Спір стосується стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу і даний штраф за своєю правовою природою є неустойкою.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 1.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов'язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Таким чином, вимога в порядку ст. 530 ЦК України про сплату штрафу, як різновиду неустойки не є обов'язковою.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймаючи рішення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов наступних висновків:

перевезення вантажу здійснювалося залізничним транспортом по маршруту зазначеному в накладній;

в накладній саме відповідачем було зазначено масу вантажу - 59 тонн;

ваги на яких було здійснено перевірку маси вантажу були придатні для зважування та пройшли відповідну повірку;

факт розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах підтверджується належним та допустимим доказом;

в добровільному порядку штраф відповідачем не сплачено, його розмір є вірним, строк сплати настав.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов не спростовують вищенаведеного, а тому заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 48 540 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет-Черкаси", вул. Східна, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35317757, р/р 26009013015868, ПАТ "ВТБ Банк" Надра у м. Києві, МФО 321767 на користь державного підприємства "Одеська залізниця", вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, ідентифікаційний код 01071315, п/р 2600100065301, Одеське регіональне відділення АБ "Експрес-Банк", МФО 322959 - 48 540 грн. 00 коп. - штрафу та 1 827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03 серпня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович