Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/3807/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3807/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.02.2015 №0000602202 та №0000612202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.01.2010 по 30.11.2014.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 04.02.2015 №5/26-53-22-02-26/33937531, в якому встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп»:

- підпункту 138.1.1. пункту138.1, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 31 424,00 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.2, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 157 820,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.02.2015:

- №0000602202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 39 280,00 грн., у тому числі: 31 424,00 грн. - основний платіж, 7 856,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000612202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 197 275,00 грн., у тому числі: 157 820,00 грн. - основний платіж, 39 455,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем зроблено неправомірні висновки щодо нікчемності взаємовідносин між позивачем та контрагентами, оскільки податковий кредит та валові витрати сформовано на підставі належним чином оформлених первинних документів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим мають бути скасовані.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» (замовник) та ТОВ «Денекс Груп» (виконавець) укладено договір від 02.06.2014 №02/06/14, відповідно до якого, виконавець надає замовнику за його замовленням комплекс послуг з придбання приміщення та території, винесення та вивіз будівельного сміття за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 19а, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги і оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 02.06.2014 №02/06/14; додатку до договору №1; актів приймання-передачі виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Також, між ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» (замовник) та ТОВ «Софт Торг» (виконавець) укладено договір від 30.04.2014 №01/05, відповідно до якого, виконавець надає замовнику за його замовленням комплекс послуг з придбання приміщення та території, винесення та вивіз будівельного сміття за адресою: місто Київ, вулиці Харківське шосе, 19а; Харківське шосе, 17а; Григоренко, 39б, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги і оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 30.04.2014 №01/05; додатку до договору №1; актів приймання-передачі виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Також, між ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» (замовник) та ТОВ «Аксіос Трейд» (підрядник) укладено договір від 31.03.2014 №31/03, відповідно до якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню підрядних робіт за завданням замовника на об'єктах у місті Києві.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 31.03.2014 №31/03; довідок про вартість виконаних підрядних робіт за відповідні періоди; актів про приймання виконаних підрядних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Також, між ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» (замовник) та ТОВ «Паритет-Опт-Торг» (виконавець) укладено договір від 31.01.2014 №31/01-2014, відповідно до якого, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з прибирання прибудинкових територій у житлових будинках за адресою: місто Київ, вулиці Харківське шосе, 19а; Харківське шосе, 17а; Григоренко, 39б, а замовник - забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цім договором.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 31.01.2014 №31/01-2014; додатку до договору; актів про приймання-передачі виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; платіжного доручення.

Також, між ТОВ «Юридична компанія «Юрсервісгруп» (замовник) та ТОВ «Грант Тайм» (виконавець) укладено договір від 01.09.2012 №01092012/1, відповідно до якого,виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з прибирання приміщень за адресою: місто Київ, вулиця Григоренко, 39Г; Харківське шосе, 19а, а замовник зобов'язується вказані послуги прийняти.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.09.2012 №01092012/1; актів надання послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Так, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» та його контрагентами, вказано на акти:

- ДПІ у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014»;

- ДПІ у Комунарському районі міста Запоріжжя головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області від 03.07.2014 №148/08-27-2211/38993683 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Опт-Торг» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 по 30.04.2014»;

- ДПІ у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 08.08.2014 №2394/26-55-22-08/36843514 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіос Трейд» щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 30.06.2014»;

- ДПІ у Комунарському районі міста Запоріжжя головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області від 15.09.2014 №224/08-27-2211/39088386 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Торг» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2014 по 30.06.2014»;

- ДПІ у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.08.2014 №2543/26-55-22-09/38947518 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Денекс Груп» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 по 31.07.2014».

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Денекс Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Софт Торг», товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет-Опт-Торг», товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Тайм» в 2014 році укладено договори від 02.06.2014 №02/06/14, від 30.04.2014 №01/05, від 31.01.2014 №31/01-2014 про надання послуг по прибиранню об'єктів за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 19а; вулиця Харківське шосе, 17а; проспект Григоренка, 39б.

Згідно умов договорів від 02.06.2014 №02/06/14, від 30.04.2014 №01/05, від 31.01.2014 №31/01-2014, договори діють протягом одного року. Разом з тим, позивачем не обґрунтовано доцільності укладення трьох ідентичних договорів протягом 2014 року з трьома різними контрагентами на прибирання одних і тих самих об'єктів (вулиця Харківське шосе, 19а; вулиця Харківське шосе, 17а; проспект Григоренка, 39б).

Також, позивачем не надано доказів, які б підтверджували право власності чи користування у товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» об'єктами за адресами: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 19а; вулиця Харківське шосе, 17а; проспект Григоренка, 39б.

Так, що стосується договору підряду від 31.03.2014 №31/03 укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіос Трейд», то колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів щодо можливості виконання підрядних робіт контрагентом позивача, зокрема: ліцензій, дозволів, які передбачені умовами договору, тощо. Також, з договору підряду від 31.03.2014 №31/03 не вбачається, де саме проводились підрядні роботи, відсутні фото-звіти виконаних робіт.

Таким чином, колегія суддів вважає, що враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано сукупності тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а тому не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.02.2015 №0000602202 та №0000612202 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрсервісгруп» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 30.07.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.