Постанова

від 28.02.2007 по справі 20-11/262

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/262

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

Справа №

                              Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін :

позивача:       не з'явився

відповідача:   не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Дмитрієв В.Є.) від 22 січня 2007 року у справі № 20-11/262

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ріон"

(вул. Ген. Коломійця, 2,Севастополь,99040)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар"

(вул. Ген. Коломійця, 2,Севастополь,99040)

про стягнення заборгованості 2042,96 грн.;

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" про визнання договору недійсним

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 22 січня 2007 року у даній справі задоволені первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма  "Ріон". З товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" на користь позивача  стягнуті заборгованість за орендну плату в сумі 2042,96 грн., з урахуванням індексу інфляції в сумі 1983,46 грн., три проценти річних в сумі 59,50 грн. та судові  витрати пов'язані  з розглядом справи.

                    В задоволенні  зустрічного позову  про визнання договору недійсним відмовлено .

                    На зазначене рішення суду товариством з обмеженою відповідальністю "Пілар" подана апеляційна скарга, в якій сторона просить його скасувати  та постановити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

                    Підставами для скасування рішення суду, заявник вказує:  недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків,  викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

                    На  думку сторони, при розгляді справи судом не враховано, що при укладенні спірного договору оренди сторонами не  були  обумовлені  такі істотні умови, як - предмет, ціна  та строк його дії, що свідчить про те, що дана угода не була спрямована  на настання реальних правових наслідків та повинна бути визнана неукладеною.

                    Також товариство з обмеженою відповідальністю "Пілар" вказує на те, що висновки суду  про пропуск строку позовної  давності  не відповідають матеріалам справи та суперечать статтям 257,261 Цивільного кодексу України, оскільки перебіг строку позовної давності слідує починати з дня  отримання  товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ріон" копії позовної  заяви.

                    Представники сторін в судове засіданні не з'явились, про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Враховуючи наявні у справі матеріали і ту обставину, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія визнала можливим розглянути справу за їх відсутніст.

                    Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, встановила наступні  обставини справи.

                    01.03.03 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион" та товариством з обмеженою відповідальністю "Пілар" було укладено договір оренди  нежитлового приміщення –об'єкта нерухомості, який розташований по вул. Ген. Коломійця, 2в місті Севастополі (арк..с. 10) .

                    Відповідно до пункту 1 вказаного договору,  позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в платне  користування приміщення, яке належить орендодавцю на праві власності, розташовано  по вул. Ген. Коломійця, 2 в м. Севастополі, для розміщення органу управління товариства  з обмеженою відповідальністю "Пілар" .

                    Факт передачі зазначеного приміщення підтверджується актом прийому - передачі від 02.03.03 , згідно якого  позивач передав відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення площею 10 кв.м., яке знаходиться за вищевказаною адресою (арк. с. 12).

                    Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

                    Відповідно до пункту 1 розділу 4 договору орендар  зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа в розмірі 50,00 грн.

                    З 01.10.2003  по 01.02.2006 орендарем перерахування орендної плати  за користування об'єктом оренди не  здійснялось. Відповідно до розрахунків орендодавця заборгованість по орендній  платі, з урахуванням індексу інфляції  склала суму 1983,46 грн, 3 % річних - 59,50 грн.

                    Кінцевий термін  дії договору оренди сторонами встановлено не було.

                    Листом за вих. 59 від 27.10.2005 (арк.с. 13) директор товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ріон" повідомив орендаря про припинення строку дії договору оренди  з 01.02.2006 згідно частини 2 статті 763 Цивільного кодексу України.

                    Оскільки в  добровільному порядку відповідачем  не були виконані договірні  зобов'язання по перерахуванню орендних платежів, товариство з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион", на підставі статей 525,526,530,625 Цивільного кодексу України,  звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" про стягнення заборгованості  за орендну плату, з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних  в сумі 2042,96 грн. (арк.с. 2-3) .

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілар", на підставі статей 151,153,256 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року,  звернулось  до господарського суду м. Севастополя  з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион" про визнання договору неукладеним  (арк.с. 46-47).

                    Заявами  від 12.12.2006 (арк.с. 70-71) і від 22.01.2007 (арк.с.99) товариство з обмеженою відповідальністю "Пілар",  керуючись статтями 58,59 Цивільного кодексу УРСР, уточнило заявлені позовні вимоги, в яких просило   визнати договір оренди від 01.03.2003 недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що орендоване приміщення, орендарем  фактично не використовувалось, а  договір укладався  без наміру  створити  юридичні наслідки.

Рішенням суду першої інстанції  від 22 січня 2007 року у даній справі  первісні позовні вимоги задоволені, в задоволенні  зустрічного позову  про визнання договору недійсним відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду відсутні, виходячи  з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного  кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договір оренди від 01.03.2003 укладався сторонами на невизначений строк,  фактично спір між сторонами виник з приводу неперерахування орендних платежів та відповідності  договору  вимогам законодавства щодо його дійсності тільки в  жовтні 2006 року, то  до відносин підлягають  застосування  норми Цивільного кодексу України в редакції від 16.01. 2003 року.

                 Згідно статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

                    Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2003 по 01.02.2006 за відповідачем  склалась заборгованість по орендній  платі, з урахуванням індексу інфляції  і 3 % річних  в сумі 2042,96 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи і вищевказані  норми законодавства, суд першої інстанції  дійшов до правильного висновку, що  до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" заборгованості по орендній платі , з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1983,46 грн. та трьох  процентів  річних в розмірі 59,50 грн.

Також судова колегія погоджується  з рішенням суду в частині відмови в  задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди недійсним.

                    При вирішення питання відповідності угоди законодавству застосовується законодавство, які  діяло на момент її укладення.

                    Звертаючись до суду з вимогою визнати спірний договір недійсним на підставі статті 58 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року згідно уточненим позовним вимогам (арк.с. 70-71,98) товариство з обмеженою відповідальністю "Пілар" посилалось на те, що при укладенні договору сторони не мали  ніякого наміру та не бажали настання  будь - яких правових наслідків, до того ж орендар не користувався цим  приміщенням.

Відповідно до статті  58 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода) .

Однак, як вбачається з предмету спірного договору приміщення було передано в оренду з метою  розміщення  органу управління товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" на підставі акту прийому –передачі від 02.03.2003 (арк.с. 12).

Відповідно до довідки № 22-366-4535  Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк. с. 22) юридична адреса товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" - 99040 м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 2.

Таким чином, вищезазначена адреса є адресою місцезнаходження приміщення, в якому  знаходиться орган  управління  товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар”, тобто, дана особа користувалася адресою спірного приміщення як юридичною адресою, згідно мети, визначеною договором.

Вищенаведене свідчить про те, що при укладенні договору оренди від 01.03.2003 сторони мали наміри та їх реалізовували, створювавши певні юридичні наслідки.

Крім того, відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що дане приміщення ним не використовувалось. Протягом дії договору товариство з обмеженою відповідальністю "Пілар" жодного разу не зверталось до товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион" з клопотанням про відмову від договору в порядку частини  2 статті 763 Цивільного кодексу України, або з будь - якими претензіями щодо орендованого приміщення.

Посилання  заявника апеляційної скарги про те, що  в орендованому приміщенні був  розміщений  бар, що належить  товариству  з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион", площею 140,7 кв.м., судова колегія не приймає до уваги, оскільки згідно акту  прийому –передачі до договору від 01.03.2003,  товариством з обмеженою відповідальністю "Пілар"  в  оренду була отримана частина  нежитлового  приміщення,  площею 10 кв.м.,  яке за візуальним оглядом було достатнім для реалізації мети договору оренди –розміщення  органу управління  товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" (арк.с. 12).

Таким чином, підстав для визнання договору оренди недійсним на підставі  статті 58 Цивільного кодексу УРСР не має, у зв'язку з чим  зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" не підлягають задоволенню.

Також судова колегія вважає, що судом першої інстанції було  обґрунтовано відхилено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Рион" (арк.с. 98) про  застосування позовної давності до заявленої товариством з обмеженою відповідальністю "Пілар" вимоги про визнання договору  від 01.03.2003 недійсним, так як, відмовляючи в задоволенні  зустрічного позову з підстав недоведеності  заявлених вимог, судом було  встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено.

З врахуванням викладеного, підстави  для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення від 22 січня 2007 року у даній справі відсутні.          

                    Керуючись статтями 101,103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

                    Рішення господарського суду міста Севастополя  від 22 січня 2007 року у справі № 20-11/262 залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар"  залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                                    Г.К. Прокопанич