Постанова

від 29.07.2015 по справі 33/248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 33/248

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівБарицької Т.Л., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) та на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 24.03.2015 (суддя Мудрий С.М.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про зміну способу і порядку виконання рішення у справі№ 33/248 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Макар-Довгостан", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю"Житлокомфортінвест-7", простягнення 23 328 553, 94 грн.,

за участю представників: позивачаПономарьова І.В., відповідачане з'явились, третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 у справі №33/248, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про зміну способу виконання рішення відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким змінити спосіб виконання рішення зі способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення аукціону (публічних торгів) на спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого позивачу надати право від імені відповідача укласти договір купівлі-продажу конкретно визначеної земельної ділянки будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, встановленої на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежного експерта) на стадії оцінки земельної ділянки.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема абз. 4 ст. 124 Конституції України, абз. 1, 5 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки є декілька способів реалізації майна. При цьому заявник вважає, що виконавча служба України вчиняє протиправні дії і продовжує реалізацію земельної ділянки в порушення діючого законодавства, а саме Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 за № 656/5.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 позовні вимоги задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченого 20.03.2007 Гуд Л. М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1027, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Банк "БІГ Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макар-Довгостан" на земельну ділянку площею 8,8503 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Маковищанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:002:0060, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Макар-Довгостан" для задоволення вимог ВАТ "Банк "БІГ Енергія" за кредитним договором №01/16-12-2006 від 27.12.2006, в частині заборгованості за кредитом в розмірі 19 395 000,00 грн., 3 933 553,94 грн. - заборгованості по сплаті процентів.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення аукціону (публічних торгів).

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у даній справі замінено сторону виконавчого провадження Відкрите акціонерне товариство "Банк "БІГ Енергія" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Позивач 11.03.2015 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій зазначає, що Державною виконавчою службою України вчинено усі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", але здійснити підготовку предмета застави до реалізації та провести саму реалізацію виконавча служба не має за можливе, оскільки відповідно ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5) ж передбачає, що арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Отже, для задоволення вимог іпотекодержателя в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором заявник просить змінити спосіб виконання рішення суду шляхом застосування процедури продажу відносно земельної ділянки, оскільки на даний час процедура реалізації у виконавчому провадженні земельної ділянки шляхом проведення прилюдних торгів не передбачена чинним законодавством, що унеможливлює виконання рішення суду, а тому рішення залишається без виконання.

Господарський суд на підставі ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зміною способу і порядку виконання рішення є прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Як роз'яснено у п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зміною способу і порядку виконання рішення є прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Відповідно до п. 7.2. вказаної постанови Пленуму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У своїй заяві скаржник зазначає про порушення принципу обов'язковості виконання судових рішень, закріпленого в абз. 4 ст. 124 Конституції України, через фактичне невиконання рішення та неможливості такого виконання на невизначений строк.

Проте, як встановлено судами, жодних доказів на підтвердження обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, а також доказів, які свідчили б про намагання виконати рішення суду у визначений ним спосіб скаржником до судів попередніх інстанцій не додано.

За приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, а які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, з урахуванням неподання заявником доказів неможливості виконання рішення суду раніше встановленими порядком і способом, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для скасування судових рішень, прийнятих за результатами розгляду заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про відсутність підстав для зміну способу виконання рішення є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі ухвали місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі № 33/248 - без змін.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіТ.Л. Барицька Н.М. Губенко