Рішення

від 03.08.2015 по справі 904/4911/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.15р. Справа № 904/4911/15 За позовом Приватного підприємства "МАК-ПОСТАЧ", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про оскарження незаконних дій за договором про розрахунково-касове обслуговування

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Барабаш М.Ю, довіреність від 01.06.15р.;

від відповідача - Мусійченко Д.Л, довіреність № 3677-К-О від 26.09.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "МАК-ПОСТАЧ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач), у якому просить суд зобов'язати відповідача відновити дію рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк» для юридичної особи ПП «МАК-ПОСТАЧ».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем заблоковано рахунок ПП «МАК-ПОСТАЧ» - НОМЕР_1 та всі розрахунково-касові операції за цим рахунком, тим самим позивача позбавлено права користування своїми власними грошовими коштами, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивача. Разом з тим, позивач зазначає, що постанова держаного виконавця чи рішення суду про арешт або заборону користуватись позивачу коштами на своєму рахунку відсутні, отже позивач не обмежений у праві розпоряджатись своїми коштами, а відповідач порушує права свого клієнта.

Відповідач проти позову заперечує, у своєму відзиві на позов вказує, що відповідачем було встановлено розбіжності інформації щодо ідентифікації клієнта та місцезнаходження позивача з наявною інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Разом з тим, відповідач вказує, що позивачем не надано доказів подання до ПАТ КБ «Приватбанк» оформлених розрахункових документів про перерахування або видачу його коштів. Відповідач вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права таким, що не відповідає встановленим законом способом захисту прав, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.02.2015 року між Приватним підприємством "МАК-ПОСТАЧ" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (банк) укладено договір про розрахунково-касове обслуговування та відкрито рахунок НОМЕР_1 для здійснення розрахунково-касових операцій юридичної особи ПП "МАК-ПОСТАЧ".

Як зазначає позивач, з 25.02.2015 року позивач проводив розрахунково касові операції без порушень Умов та правил надання банківських послуг, однак відповідач заблокував рахунок відповідача, припинив усі розрахунково-касові операції.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» №08.7.0.0.0/1506241434083 від 24.06.15р. (а.с.57) стан рахунку НОМЕР_1 призупинено з 02.04.2015 року.

В подальшому позивач запитами від 24.07.2015 року звертався до відповідача на ім'я Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» з метою виконання платіжних доручень ПП«МАК-ПОСТАЧ», надання копії картки зі зразками підпису та відбитками печатки ПП «МАК-ПОСТАЧ», а також, у разі наявності підстав для призупинення операцій по рахунку в порядку ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» письмово повідомити про це. Звернення позивача залишились без відповіді та без задоволення відповідачем.

Позивач, звертаючись до господарського суду з даним позовом, вважає дії відповідача щодо призупинення операцій по рахунку ПП «МАК-ПОСТАЧ» такими, що обмежують право позивача на розпорядження належними йому грошовими коштами, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити дію рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк» для юридичної особи ПП «МАК-ПОСТАЧ», що і є предметом даного спору.

З матеріалів справи та наданих сторонами доказів вбачаються наступні обставини.

Станом на момент відкриття рахунку, керівником Приватного підприємства «МАК-ПОСТАЧ» значився ОСОБА_3, що підтверджується заявою на відкриття рахунку від 25.02.15р. (а.с.71), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.02.2015 року (а.с.69-70) та витягом зі Статуту ПП «МАК-ПОСТАЧ» (а.с.72-80). Однак, в подальшому, наказом №2 від 04.04.15р.(а.с.24) з 04.04.2015 року виконання обов'язків директора ПП «МАК-ПОСТАЧ» покладено на керівника ОСОБА_4.

Відповідно до положень п.3.4.1.16 Умов та правил банківських послуг у разі змін у складі осіб (призначення тимчасово виконуючого обов'язки /тимчасового надання особі права першого або другого підпису та ін.), які мають право розпоряджатися рахунком суб'єкта господарювання, новопризначена особа (особи) винні(а) особисто надати картку (нову тимчасову картку/додаткову картку/нову картку) зі зразками підписів і відбитком печатки, пред'явити паспорт, документи, що підтверджують (їх) повноваження, і документ, виданий органом державної податкової служби, що посвідчує присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника датків.

Згідно абз.1 п.18.12, п.18.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.03р.№492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №172/8493, справжність підписів представників юридичної особи у картці посвідчується написом нотаріуса за формою, установленою нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України.

У разі заміни або доповнення хоча б одного з підписів подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, засвідчена в установленому порядку.

Згідно довідки №03/01-16 від 27.07.15р., 09.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко Н.В., за реєстром №231 було засвідчено справжність підпису директора ПП «МАК-ПОСТАЧ» ОСОБА_4 на картках із зразками підписів та відбитка печатки для ПАТ КБ «Приватбанк».

Разом з тим, станом на момент відкриття рахунку, місцезнаходженням юридичної особи Приватного підприємства «МАК-ПОСТАЧ» є 03058, м.Київ, вул.Героя Гонгадзе, буд.8, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.02.2015 року (а.с.69-70) та витягом зі Статуту ПП «МАК-ПОСТАЧ» (а.с.72-80). Однак, в подальшому, юридичну адресу відповідача було змінено, а саме, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2015 року (а.с.25-29) юридичною адресою відповідача є - 03058, м. Київ, Солом'янський район, вул.Машинобудівна, буд.8.

Згідно п.3.4.1.10 Умов та правил надання банківських послуг у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) власник рахунку-суб'єкт господарювання у місячний термін від дня отримання нового свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язаний подати до банку копію цього свідоцтва, посвідчену органом, який видав, нотаріально або в інший передбачений чинним законодавством спосіб. Копії нового свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, посвідчені органом, який його видав, нотаріально або в інший передбачений чинним законодавством спосіб, у такий же маються до банків, у яких відкриті рахунки відокремлених підрозділів цієї ї особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Згідно із статті 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Пунктом 3.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що Банк має право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку клієнта (розміри, порядок оплати і терміни) здійснюється відповідно до діючих тарифів банку на розрахункове інкасове обслуговування клієнта.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, згідно договору, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги з обслуговування та розрахунково- касового обслуговування банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та Інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.20 Господарського кодексу України встановлено, що порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зі змісту вищезазначених норм законодавства випливає, що під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом або договором, за допомогою яких особа може здійснити захист своїх суб'єктивних прав та (або) усунення наслідків такого порушення. При цьому, суд може захистити право або інтерес лише у той спосіб, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що обраний спосіб захисту позивача, а саме: зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» відновити дію рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк» для юридичної особи ПП «МАК-ПОСТАЧ» - не відповідає встановленим законом способом захисту прав.

Порушеним є право позивача (клієнта) на отримання послуг банку щодо виконання зобов'язань з перерахування грошових коштів за договором банківського рахунку. Тому, виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, умови договору, які порушені збоку банку, належним способом захисту в даному випадку може бути спосіб, встановлений пунктом 5 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги про зобов'язання відновити дію рахунку, в даному випадку, є неналежним способом захисту. Обрання невірного способу захисту є підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не є належним, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В.Суховаров

Повний текст підписаний - 03.08.2015р.