Ухвала

від 01.11.2012 по справі 33/62-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"01" листопада 2012 р. Справа № 33/62-09

Вх. номер 1737/3-33

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

За участю:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 108/10 від 26.12.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 1003 від 18.10.2012 р.

розглянувши клопотання Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09 за позовом: ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм

про стягнення 3252115,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. позовні вимоги ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" задоволено, стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірнього підприємства „Газ-ТеплоВ» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» 3252115,70 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 р. здійснено заміну позивача по справі № 33/62-09 з ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та видано дублікат наказу господарського суду від 01.09.2009 року по справі № 33/62-09.

18 жовтня 2012 р. Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду з клопотанням (вх. № 17073) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09 та скасування накладених арештів. Свою заяву обґрунтовує складним фінансовим становищем.

Ухвалою суду від 19.10.2012 р. клопотання Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про відстрочку виконання рішення було прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 01.11.2012 р.

31.10.2012 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від стягувача надійшли письмові заперечення на клопотання Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про відстрочення виконання рішення суду по справі № 33/62-09, в яких він просить суд відмовити боржнику в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник заявника (боржника) наполягав на задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09. Представник заявника стверджує, що зазначена ситуація виникла не з вини підприємства, а в зв`язку з різницею фактичної вартості теплової енергії та тарифами, що затверджувалися органами державної влади та місцевого самоврядування.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти заяви боржника про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. N02-5/333 (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду від 22.10.2007), вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіки держави та інші обставини справи.

Підпунктом 1.1. цього ж Роз’яснення закріплено, зокрема, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК України і ст.121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник є підприємством, яке забезпечує постачання теплової енергії у м. Ізюм та Ізюмському районі Харківської області, здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій. Боржник знаходиться у скрутному фінансовому стані, який склався внаслідок певних об'єктивних обставин, головними з яких є некомпенсована Державою за минулі роки різниця в тарифах на теплову енергію.

18.04.2012р. набрав чинності Закон України, від 12.04.2012, № 4647-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", яким внесені зміни в статті 9 та 11 Закону щодо виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Згідно ст.23 вищевказаного Закону перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на державному рівні прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість має бути погашеною шляхом проведення заліків за рахунок коштів Державного бюджету через виділення субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 11.06.2012, № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" визначений порядок та умови надання субвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість Ізюмського комунального підприємства теплових мереж перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за рішенням суду по справі № 33/62-09 становить 3277733,70 грн. Наказ господарського суду по справі № 33/62-09 знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області у зведеному виконавчому провадженні зі справою № 5023/615/12.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року, між сторонами розпочато процедуру оформлення розрахунків. Територіальна комісія перевірила надані підприємством документи та підтвердила факт заборгованості в сумі 10 444 471, 00 грн., про що свідчать копії виписок з протоколу №2 від 11.07.2012 року. На підставі вказаних документів сторонами було підписано договір про організацію взаєморозрахунків № 67/517-14 від 02.08.2012 р. про організацію взаєморозрахунків на суму 3 051 900,57 гри., що є першою частиною суми заборгованості по договору поставки газу. Згідно розділу В«зобов'язанняВ» вказаного договору, до проведення взаєморозрахунку, забороняється вчиняти дії щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити згідно названої постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, боржник матиме можливість погасити заборгованість по справі № 33/62-09 після отримання субвенції по справі № 5023/615/12 в розмірі 6832688,27 грн., оскільки для того, щоб не допустити зупинки теплопостачання в опалювальний сезон та роботу підприємства, боржник повинен здійснити розрахунок з кредитором при отриманні компенсації різниці в тарифах та собівартістю, мати час для оплати штрафних санкцій.

Ізюмське КПТМ згідно постанов уряду України, розпоряджень та рішень місцевих органів влади і самоврядування постачає теплову енергію бюджетним організаціям (відділу освіти, тобто дитячим садкам, школам; лікарням; органам влади та т.п.) та населенню в житлові будинки незалежно від оплати, оскільки існує заборона на відключення таких споживачів. З матеріалів справи вбачається, що у складі споживачів теплової енергії підприємства боржника населення та бюджетні установи складають 98,0 %.

У зв'язку з викладеними обставинами, суд вважає, що стягнення усієї суми боргу відповідно рішення суду по справі № 33/62-09 з Ізюмського КПТМ може призвести до зупинки діяльності підприємства та виключить надалі можливість розрахунку із позивачем.

Отже, суд вважає, що в данному випадку, обставини справи є винятковими в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду та підтверджені заявником (боржником) документально.

На підставі вище викладеного, суд вважає за можливе клопотання Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про відстрочку виконання рішення суду задовольнити, надати відстрочку виконання рішення суду на чотири місяці до 01.03.2013 року.

Щодо вимоги боржника про скасування арештів, накладених на рахунки в банківських установах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, зміни способу та виконання рішення, ухвали постанови. Питання щодо накладення та скасування арешту на рахунки боржника вирішує державний виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавчий документ щодо стягнення з боржника заборгованості за рішенням суду.

Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено у ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження". У виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Оскільки до компетенції господарського суду не входить вирішення питань щодо скасування накладених арештів на рахунки боржника в межах розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд не знаходить правових підстав для задоволення наданого клопотання боржника.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09 (вх. № 17073 від 18.10.2012 р.) задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 р. по справі № 33/62-09 на чотири місяці до 01.03.2013 року.

Відмовити Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж в задоволенні клопотання про скасування накладених арештів на рахунки Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на період відстрочення виконання рішення суду.

Суддя Савченко А.А.