Рішення

від 03.08.2015 по справі 926/796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р. Справа № 926/796/15

За позовом Малого приватного підприємства "Буковина-2003"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського округу Кобелєва Алла Михайлівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Маниліч Віталій Васильович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, припинення договору іпотеки

Суддя М.О. Гурин

Представники:

від позивача - Бурма С.В., представник за довіреністю від 21.07.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи відповідача - не з'явився;

від третьої особи позивача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Мале приватне підприємство "Буковина-2003" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, припинення договору іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 29.08.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернівецького регіонального управління та Манилічем Віталієм Васильовичем було укладено договір кредитної лінії №2007/840-МК/200 (Кредитний договір) про відкриття відновлювальної кредитної лінії на суму 110000,00 доларів США терміном на 60 місяців, а саме строком до 28 серпня 2012 р., зі сплатою 14,40 % річних. Далі позивач зазначає, що в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та Манилічем Василем Івановичем 29.08.2007р. був укладений договір поруки, за яким передбачено солідарну відповідальність за виконання Манилічем Віталієм Васильовичем зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, обумовлених кредитним договором. Крім цього, 29.08.2007р. Банк уклав Іпотечний договір №МК 200/1, зареєстрований в реєстрі за №3506, за яким Малим приватним підприємством "Буковина-2003" в особі директора Маниліча Василя Івановича (Іпотекодавця), який виступає майновим поручителем за зобов'язання Маниліча Віталія Васильовича (Позичальника) в іпотеку передано комплекс, загальною площею 737,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Сторожинець, вул. Хотинська,7. Внаслідок не сплати суми заборгованості 22.12.2009р. банк звернувся до суду з позовом до Маниліча Віталія Васильовича та поручителя Маниліча Василя Івановича про солідарне стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.01.2011р. в солідарному порядку з Маниліча Віталія Васильовича та Маниліча Василя Івановича на користь банку стягнуто кредитну заборгованість 663662,58 грн., що по курсу НБУ становила 83098,05 доларів США. В рахунок погашення стягнутої суми Манилічем Віталієм Васильовичем було частково сплачено кредитну заборгованість в сумі 144057,13 грн. 29.04.2014р. за заявою банку, приватний нотаріус Київського міського округу Кобелєва Алла Михайлівна вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №499, згідно якого за рахунок коштів отриманих від реалізації Малого приватного підприємства "Буковина-2003" задовольнити позовні вимоги банку та стягнути суму кредитної заборгованості в розмірі 145547,15 доларів США (1163358,43 грн.) Однак, разом із нарахованими відсотками та пенею сума заборгованості була достроково в солідарному порядку стягнута за рішенням суду від 18.01.2011р. Отже, позивач стверджує, що банк намагався за новим курсом НБУ вдруге стягнути ту ж саму заборгованість, не враховуючи що в рахунок її погашення Манилічем Віталієм Васильовичем частково були внесені грошові кошти. У зв'язку з вищезазначеним позивач просив:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.04.2014р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу Кобелєвою Аллою Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №499;

- визнати припиненим Іпотечний договір №МК 200/1 від 29.08.2007р., зареєстрований в реєстрі за №3506.

- зняти заборону на відчуження нерухомого майна, що належить Малому приватному підприємству "Буковина-2003" на праві приватної власності.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015р., залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського округу Кобелєву Аллу Михайлівну, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 02.06.2015р.

Ухвалою від 02.06.2015 р. залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Маниліча Віталія Васильовича та відкладено розгляд справи на 18.06.2015р.

03.06.2015 р. господарським судом Чернівецької області отримано від представника ПАТ "Комерційний банк "Надра" Калініченко С.Б. відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося у відповідності до вимог ст. 590 ЦК України, виконавчий напис вчинено у відповідності до умов іпотечного договору та згідно з приписами ст.ст. 87, 8 Закону України «Про нотаріат» та із дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172. Вважає, що рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.01.2011 року не має стосунку до предмету спору, оскільки не стосується предмету іпотеки. Зважаючи на це відповідач стверджує, що володіє правами іпотекодержателя, відтак, зважаючи на порушення умов договору іпотеки звернення стягнення на нього є правомірним та відповідає Закону України «Про іпотеку», а даний судовий позов є засобом протиправного ухиляння відповідача від виконання зобов'язань. На підставі викладеного у відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.06.2015р. за заявою представника позивача змінено предмет позову, якою останній виключив із позовної заяви вимогу про зняття заборони відчуження нерухомого майна, що належить Малому приватному підприємству "Буковина-2003" на праві приватної власності та відкладено розгляд справи на 26.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 21.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.07.2015 р. замінено неналежного відповідача ПАТ "Комерційний банк "Надра"» в особі відділення ПАТ "Комерційний банк "Надра" Чернівецького регіонального управління на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та відкладено розгляд справи на 03.08.2015 р.

Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача та третіх осіб у судові засідання не з'явились, хоча повідомлялись про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленої третьої особи і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

29 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (правонаступником якого внаслідок зміни найменування є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра") в особі начальника відділення № 3 філії ВАТ КБ "Надра" Чернівецького регіонального управління Воєводіна Віталія Васильовича, який діяв на підставі Положення про відділення та Довіреності № 24-11-6798 від 06 вересня 2005 року та Манилічем Віталієм Васильовичем, було укладено Договір кредитної лінії № 2007/840-МК/200 (в подальшому - кредитний договір) про відкриття відновлюваної кредитної лінії в сумі 110000,00 доларів США (в подальшому - кредит) терміном на шістдесят місяців, а саме строком до 28 серпня 2012 року, зі сплатою 14,40 % річних.

Додатковою угодою № 1 від 29 серпня 2007 року до кредитного договору сторони змінили строк користування кредитом було встановлено по 20 серпня 2012 року.

Пунктом 3.1.1. кредитного договору установлено, що повернення кредиту та сплата процентів за його використання здійснюється згідно з графіком, який є невід'ємною частиною даного Договору. Зазначеним Графіком передбачений обов'язок позичальника щодо повернення суми кредиту частинами (з розстроченням) шляхом здійснення щомісячного платежу до кожного 20 числа відповідного місяця до повного погашення суми кредиту та нарахованих відсотків.

Умови, викладені в п. 3.1.4. кредитного договору наділяють ПАТ "Комерційний банк "Надра" вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно у випадку виникнення з боку Маниліча Віталія Васильовича прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з Графіком погашення кредиту.

25 листопада 2009 року у зв'язку з порушенням Графіку погашення кредиту відповідач надіслав на адресу Маниліча Віталія Васильовича лист-претензію № 5135/03. Як вбачається зі змісту листа-претензії №5135/03 відповідач пред'явив Манилічу Віталію Васильовичу письмову вимогу протягом трьох робочих днів з дня надіслання претензії погасити перед ПАТ "КБ "Надра" заборгованість по кредитному договору, яка станом на 25.11.2009 оку становила 81701,50 доларів США, в тому числі 79579,86 доларів США по кредиту та 2121,64 доларів США по відсотках.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином дослідивши умови кредитного договору та зміст листа-претензії №5135/03 від 25.11.2009 року, з урахуванням положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, суд прийшов до висновку про зміну передбачених кредитним договором строків виконання позичальником кредитних зобов'язань та про виникнення у Маниліча Віталія Васильовича обов'язку щодо дострокового повернення суми кредиту та нарахованих процентів по кредитному договору у протягом трьох робочих днів, тобто у строк по 30.11.2009 року включно, оскільки 28-29.11.2009 року припадають на вихідні дні (субота та неділя).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи позовної заяви №5420/05 від 22 грудня 2009 року ПАТ "КБ "Надра" звернувся в Сторожинецький районний суд Чернівецької області суд з позовом до Маниліча Віталія Васильовича та поручителя Маниліча Василя Івановича про солідарне стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2011 року в солідарному порядку з Маниліча Віталія Васильовича та Маниліча Василя Івановича на користь банку стягнуто 1700 грн. судового збору та 120 грн. як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також кредитну заборгованість, яка станом на 10 грудня 2009 року склала 663662,58 грн., що по курсу НБУ становило 83098,05 дол. США, із яких: заборгованість по тілу кредиту 79579,86 дол. США, що по курсу НБУ становило 635564,55 грн., несплачені відсотки 2237,48 дол. США, що по курсу НБУ становило 17869,63 грн., пеня за порушення умов кредитного договору 1208,71 дол. США, що по курсу НБУ становило 10228,39 грн.

Квитанціями № 7 від 04 лютого 2011 року, № 570 від 04 березня 2011 року, № 265 від 05 квітня 2011 року, № 772 від 05 травня 2011 року, № 496 від 03 червня 2011 року, № 944 від 04 липня 2011 року та № 366 від 05 серпня 2011 року підтверджується сплата Манилічем Віталієм Васильовичем в рахунок погашення стягнутої за рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.01.2011 року суми заборгованості в розмірі 144057,13 грн, що відповідно до офіційно установленого курсу НБУ на дати сплати становить 18095 дол. США.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24.09.2013 року по справі № 723/2151/13-ц, яке набрало законної сили 14.02.2014 року, задоволений позов Маниліча Віталія Васильовича до ПАТ "Комерційний банк "Надра", визнано припиненим правовідношення за договором кредитної лінії № 2007/840-МК/200 від 29.08.2007 року, що укладений між вказаними сторонами. Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення Сторожинецьким районним судом Чернівецької області було встановлено, що наявність оспорюваного кредитного договору між сторонами по справі, термін якого збіг 28.08.2012 року, дає підстави відповідачу незаконно застосовувати деякі пункти цього договору в частині нарахування позивачу додаткових штрафних санкцій, та неправомірно отримати за рахунок цього певні кошти, що виходять за межі суми, визначеної рішенням Сторожинецького районного суду від 18.01.2011 року, а тому даний договір необхідно визнати припиненим.

В рахунок забезпечення виконання Манилічем Віталієм Васильовичем зобов'язань по кредитному договору 29 серпня 2007 року між МПП "Буковина-2003" та ПАТ "Комерційний банк "Надра" був укладений Іпотечний договір №МК 200/1, зареєстрований в реєстрі за №3506, за яким Малим приватним підприємством "Буковина-2003" передано в іпотеку комплекс, загальною площею 737,7 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Хотинська, 7.

Згідно з п. п. 5.1.6, 5.1.7 Іпотечного договору у разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених договором банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, і якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки.

29 квітня 2014 року на підставі заяви відповідача та доданих до неї документів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 499, за яким запропоновано за рахунок коштів отриманих від реалізації комплексу Малого приватного підприємства "Буковина-2003" задовольнити вимоги банку та стягнути загальну суму кредитної заборгованості в розмірі 145547,15 дол. США., що по застосованому банком курсу становить 1163358,43 грн., а разом з платою за вчинення виконавчого напису - 1165058,43 грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом 79579,86 дол. США, еквівалент в гривні складає 636081,82 грн.;

- сума заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 26956,44 дол. США, еквівалент в гривні складає 215462,81 грн.;

- сума заборгованості по сплаті відсотків по підвищеній ставці у розмірі 18781,73 дол. США, еквівалент в гривні складає 150122,39 грн.;

- сума пені в розмірі 14924,59 дол. США, еквівалент в гривні складає 119292,28 грн.;

- сума штрафу у розмірі 5304,53 дол. США, еквівалент в гривні складає 42399,13 грн.;

- плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1700 грн.

Дослідивши матеріали справи та застосувавши відповідні спірним правовідносинам норми права суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172 передбачено, що для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, а також звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Таким чином, відповідальність за розмір суми заборгованості, яка підлягає стягненню за виконавчим написом і за саму по собі наявність відповідного права вимоги та права на звернення стягнення на предмет іпотеки в такому випадку несе учасник правовідносин, який звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про вчинення виконавчого напису.

Як вбачається з виконавчого напису він вчинений 29.04.2014 року в рахунок задоволення вимог відповідача по кредитному договору № 2007/840-МК/200, що укладений між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та Манилічем Віталієм Васильовичем 29.08.2007 року, при цьому строк, за який провадиться стягнення визначений з 29.08.2007 року по 14.08.2013 року. В той же час судом встановлено, що строк виконання зобов'язань по кредитному договору настав 30.11.2009 року, однак отримані судом від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - нотаріуса Київського міського округу Кобелєвої Алли Михайлівни документи, які надавалися відповідачем з метою вчинення спірного виконавчого напису, засвідчують ненадання нотаріусу відомостей про зміну передбачених кредитним договором строків виконання позичальником кредитних зобов'язань, яка пов'язання з надсиланням на адресу позичальника письмової вимоги про погашення кредитної заборгованості в строк по 30.11.2009 року, а надані розрахунки суми заборгованості не враховують сплату Манилічем Віталієм Васильовичем у період з 04 лютого 2011 року по 05 серпня 2011 року суми заборгованості в розмірі 144057,13 грн. З огляду на це, суд вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він є вчиненим поза межами строку позовної давності, а стягувач на момент вчинення виконавчого напису не володів правом вимоги визначеної виконавчим написом суми заборгованості, оскільки за виконавчим написом запропоновано до стягнення за кредитним договором 1163358,43 грн. в той час, як передбачені ним кредитні правовідносини в силу рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24.09.2013 року по справі № 723/2151/13-ц визнані припиненими, а визначена рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області сума заборгованості до стягнення у розмірі 663662,58 грн. була частково погашена сплатою 144057,13 грн., отже її залишок становив 519605,45 грн.

Також при наданні оцінки спірному виконавчому напису судом враховується наступне.

Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільними правовідносинами є врегульовані цивільним законодавством особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України кредитними правовідносинами вважаються правовідносини за якими банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні правовідносини виникають з договору.

Згідно зі статтею 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Аналіз вказаних норм права вказує на те, що цивільне зобов'язання є складовою частиною відповідних йому правовідносин, а в силу приписів, які містяться в положеннях частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", юридичний факт існування правовідносин іпотеки залежить від наявності і існування правовідносин, які є підставою для виникнення основного зобов'язання в даному випадку кредитних правовідносин. Таким чином аксесорний характер іпотечних правовідносин дозволяє дійти до висновку, що такі похідні правовідносини існують доти, доки існують основні правовідносини або до закінчення строку дії іпотечного договору, а у разі припинення, в даному випадку, кредитних правовідносин. Припиненою вважається й іпотека, яка слугувала забезпеченням реалізації такого елемента кредитних правовідносин, як право кредитора на повернення від боржника кредитних коштів та процентів по кредиту.

При цьому слід врахувати, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24.09.2013 року по справі № 723/2151/13-ц, яке набрало законної сили 14.02.2014 року, був задоволений позов Маниліча Віталія Васильовича до ПАТ "Комерційний банк "Надра" та визнано припиненим правовідносини за договором кредитної лінії № 2007/840-МК/200 від 29.08.2007 року, що укладений між вказаними сторонами. Як зазначено у мотивувальній частині вказаного судового рішення суд вважає встановленою ту обставину, що наявність оспорюваного кредитного договору між сторонами по справі, термін якого збіг 28.08.2012 року, дає підстави відповідачу незаконно застосовувати деякі пункти цього договору в частині нарахування позивачу додаткових штрафних санкцій, та неправомірно отримати за рахунок цього певні кошти, що виходять за межі суми, визначеної рішенням Сторожинецького районного суду від 18.01.2011 року, а тому даний договір необхідно визнати припиненим.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, обставина припинення кредитних правовідносин та, відповідно, припинення договором кредитної лінії № 2007/840-МК/200 від 29.08.2007 року, який укладений між Манилічем Віталієм Васильовичем та ПАТ "Комерційний банк "Надра" вважається встановленою рішенням суду у цивільній справі, є преюдиційною, тому не потребує доказуванню при розгляді господарським судом Чернівецької області справи №926/796/15.

Як зазначалося вище наслідком припинення правовідносин по основному зобов'язанню є припинення додаткових зобов'язань, в тому числі зобов'язань, які забезпечували виконання основного, зокрема іпотеки.

Крім того, як зазначено вище, строк виконання основного зобов'язання сплив 30.11.2009 року, що стало підставою для початку перебігу строку позовної давності відносно вимог відповідача до позивача по іпотечному договору. Зазначений строк тривалістю у три роки сплив 01.12.2011 року, що позбавляє відповідача можливості реалізувати права іпотекодержателя в судовому та позасудовому порядку і свідчить про припинення таких правовідносин.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України ).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 1 , 12 , 44 , 49 , 75 , ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29 квітня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 499.

3. Визнати припиненим Іпотечний договір № МК 200/1 від 29 серпня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та Малим приватним підприємством "Буковина-2003" зареєстрований в реєстрі за № 3506.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456, індекс 04053, м. Київ, вул. Артема,15) на користь Малого приватного підприємства "Буковина-2003" (код 32115643, Чернівецька обл., м. Сторожинець, вул. Хотинська, 7-А) 2436,00 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2015 р.

Суддя М.О. Гурин