Постанова

від 03.10.2011 по справі 33/137

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2011 № 33/137

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

ОСОБА_1

при секретарі:

ВСТАНОВИВ :

Господарський суд міста Києва 18.07.2011 року прийняв рішення у справі № 37/137 яким частково задовольнив позов публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Господарський суд міста Києва встановивши наявність заборгованості відповідача перед позивачем на підставі укладених між сторонами кредитних договорів та іпотеки, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем умов договорів щодо сплати грошових коштів, позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі 33/137, прийняти нове рішення яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм процесуального права, а висновки викладені в рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування

На підставі апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року, ухвалою від 06.09.2011 року порушено апеляційне провадження по даній справі.

В судове засідання 03.10.2011 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, будь-яких клопотань суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року має бути залишено без змін з наступних підстав.

23.12.2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», правонаступником прав та обов'язків якого є «Креді ОСОБА_2 банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» укладено кредитний договір № 25 СL (далі - кредитний договір - 1 т.1 а.с.48-68), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 500 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором - 1 23.07.2008 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» укладено іпотечний договір № 25 СL/М 1 (далі - іпотечний договір - 2 т. 1 а.с. 87-91), відповідно до умов якого відповідач передав банку в іпотеку майновий комплекс будівель і споруд загальною площею 10 593,5 кв.м., що розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, м. Козятин, вул. Довженка, 30-Г. За домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено в 4 850 000,00 грн. без ПДВ.

19.08.2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» укладено кредитний договір № 29 СL (далі - кредитний договір-2 Т.1 а.с. 68-85), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 450 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором-2 між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» укладено два договори іпотеки.

Іпотечний договір № 29 СL/М 2 (без випуску заставної) від 19.08.2008 року (далі - іпотечний договір-2 Т.1 а.с. 92-100), відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку банку цілісний майновий комплекс маслозаводу, що розташований за адресою: Чернігівська область, Носівський район, м. Носівка, вул. Б. Хмельницького, 50 а.

Та іпотечний договір (без випуску заставної) № 29 CL/M від 20.08.2008 року (далі - іпотечний договір-3 Т.1 а.с. 101-109) відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв комплекс, маслозавод, що розташований за адресою: Чернігівська обл., Носівський район, м. Носівка, вул. Вокзальна, 268а.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 5 кредитних договорів передбачено, що за користування кредитами позичальник зобов'язався сплатити банку відповідну плату, а саме проценти за користування кредитами у розмірі 10% річних (із розрахунку 360 днів на рік).

Положеннями п. 6.1. кредитних договорів, встановлений обов'язок позичальника здійснювати повернення суми кредиту за кредитним договором-1 в повному обсязі 25.12.2008 року (в тому числі 750 000,00 дол. США - до 28.11.2008 року) та за кредитним договором-2 - до 25.12.2008 року.

Проте в порушення умов кредитних договорів та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, в зв'язку з чим станом на 11.05.2011 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» виникла заборгованість за кредитним договором-1 по кредиту в розмірі 1 500 000,00 доларів США ( що за курсом НБУ становить 11 952 600,00 грн.) та по відсотками за користування кредитом в розмірі 383 000,00 доларів США (що за курсом НБУ становить 3 051 897,20 грн.), а також за кредитним договором-2 - 1 450 000,00 доларів США (11 554 180,00) заборгованість по кредиту та 364 649,94 доларів США (2 905 676,58 грн.) за простроченими відсотками.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором

Як вбачається з матеріалів справи, факт наявності строкової заборгованості документально підтверджений позивачем та не спростований відповідачем, а саме за кредитним договором 1 по кредиту в розмірі 1 500 000,00 доларів США (11 952 600,00 грн.), простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 383 000,00 доларів США (3 051 897,20 грн.), а також за кредитним договором 2 1 450 000,00 доларів США (11 554 180,00) простроченої заборгованості за кредитом та 364 649,94 доларів США (2 905 676,58 грн.) простроченої заборгованості по сплаті відсотків.

Колегія апеляційного господарського суду, перевіривши правильність математичного розрахунку розміру пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором 1 пені в сумі 46 846,82 доларів США (373 294,20 грн.), а також за кредитним договором 2 пені в сумі 44 362,91 доларів США (353 501,41 грн.).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 11.1.1. кредитних договорів передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з грошових зобов'язань, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням зобов'язання за весь час прострочення.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Колегія судді Київського апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на передане в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Тридента Агро» шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах з огляду на наступне.

Відповідно до умов іпотечних договорів 1, 2, 3, іпотекодавець передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених у вказаних договорах, в забезпечення виконання позичальником кредитних договорів 1, 2 наступні об'єкти: майновий комплекс будівель і споруд, загальною площею 10 593,5 кв.м., що розташований за адресою: Вінницька обл., Козятинський район, м. Козятин, вул. Довженка, 30 Г, цілісний, майновий комплекс, що розташований за адресою Чернігівська обл., Носівський район, м. Носівка, вул. Б. Хмельницького, 50 а., комплекс, маслозавод, що розташований за адресою Чернігівська обл., Носівський район, м. Носівка, вул. Вокзальна, 268 а.

Відповідно до пунктів 6.1. іпотечних договорів, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, серед інших, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених іпотечними договором та/або чинним законодавством України. Соскучился

Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 35 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

На виконання п. 6.4. іпотечних договорів та вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» 24.02.2011 року на адреси відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача направлено вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № 25 CL від 23.07.2008 року (т. 1 а.с. 110-112) та кредитним договором № 29 CL від 19.08.2008 року (т. 1 а.с. 114-116). Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с. 117) зазначені вимоги були отримані 26.02.2011 року. Проте вказані вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення.

Враховуючи, наявність у товариства у ТОВ «Тридента Агро» заборгованості за кредитним договором 1 у сумі 1 500 000,00 доларів США (11 952 600,00 грн.), простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 383 000,00 доларів США (3 051 897,20 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 127 828,77 доларів США (1 018 590,77 грн.) та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 46 846,82 доларів США (373 294,20 грн.), та заборгованість за кредитним договором 2 в розмірі 1 450 000,00 доларів США (11 554 180,00 грн.), по сплаті процентів в розмірі 364 649,94 доларів США (2 905 676,58 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 123 567,82 доларів США (984637,82 грн.) та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 44 362,91 доларів США (353 501,41 грн.) а також внаслідок забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами договорами іпотеки місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, щодо задоволення позовних вимог шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах майна переданого в іпотеку в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Тридента Агро».

Враховуючи вищенаведене та провівши повторний математичний обрахунок суми, що підлягає стягненню, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника у доводах апеляційної скарги на невірний обрахунок суми заборгованості відповідача місцевим господарськими судом.

Також не знаходять свого підтвердження доводи апелянта щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом міста Києва, оскільки, як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 29-30) відповідач і третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Викладене в сукупності підтверджує, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели або могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, скаржником не обґрунтовані належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі № 33/137 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес» на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі № 33/137 залишити без задоволення

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі № 33/137 залишити без змін.

3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 33/137 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

ОСОБА_1