Постанова

від 28.07.2015 по справі 809/2581/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа № 809/2581/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Мельничука Є.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до Приватної агрофірми "Обертинська" про стягнення заборгованості в розмірі 2 151, 88 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

02.07.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Обертинська" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 2 151, 88 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах працівнику відповідача ОСОБА_3, за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року в розмірі 2 151, 88 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позову не визнав, його представником суду подане письмове заперечення проти заявлених вимог від 08.07.2015 року, мотивоване тим, що на час призначення пенсії ОСОБА_3, як багатодітній матері, відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому згідно чинного законодавства України на нього не поширювався обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які були задіяні на постійній роботі в сільському господарстві. Додатково вказав суду, що на даний час в Приватній агрофірмі "Обертинська" працює одна особа, вирішується питання ліквідації господарства, у зв'язку з припиненням виробничої діяльності.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.06.1994 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Приватної агрофірми "Обертинська", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, як платник страхових внесків.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 була членом Приватної агрофірми "Обертинська", постійно працювала у сільському господарстві та здобула трудовий стаж, який зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "ж" статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Дана обставина підтверджується довідкою за № 215 від 07.07.2004 року, виданою Приватною агрофірмою "Обертинська".

07.10.2004 року Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області згідно протоколу № 5151 працівнику відповідача ОСОБА_3, яка не досягла пенсійного віку, призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку якої за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року позивачем понесено у розмірі 2 151, 88 гривень.

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України врегульовано Інструкцією, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Верховний Суд України у постановах від 13.09.2013 року у справі №21-246а13 та від 08.10.2013 року у справі №21-310а13 за результатами аналізу положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дійшов до висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покриваються за рахунок коштів Пенсійного фонду, а на підприємства покладено обов'язок відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Представник Приватної агрофірми "Обертинська" у судовому засіданні вказав суду, що у 2014 році відповідачу надано статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, а тому в силу вимог пункту 1 статті 2 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3 на пільгових умовах.

Доводи представника відповідача з цього приводу суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» встановлено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (пункт 1 частини 1).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71 від 28.12.2014 року внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема пунктом 114 розділу І вказаного Закону виключено главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу ХІV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України.

Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2015 року зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3 на пільгових умовах.

У судовому засіданні встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_3, за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року в розмірі 2 151, 88 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік, згідно якого сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2015 року становить 1 075, 94 гривень.

Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах згаданому пенсіонеру за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року..

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Приватною агрофірмою "Обертинська" понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року в розмірі 2 151, 88 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної агрофірми "Обертинська" (ідентифікаційний код 30362166) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550949) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року в розмірі 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одна) гривня 88 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.08.2015 року.