Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а-1670/8043/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8043/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "УкрНЕП" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2011 року позивач ПП "УкрНЕП" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за квітень 2011 року, що є наслідком порушення позивачем вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договором поставки, контрагентами, які мають ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів ПП "УкрНЕП" з його контрагентами ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" останні були існуючими суб'єктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання угод з поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ПП "Укр НЕП". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії ДПІ в м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальників ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" таТОВ "КТП МІГ", які не мають технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також мають інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Укр НЕП" 12 липня 2006 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 34171170) виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Відповідачем 29 червня 2011 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" та ТОВ "КТП МІГ" у квітні 2011 року.

За результатами перевірки 29 червня 2011 року складено акт № 5581/23-6/34171170, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 328750,00 грн. у тому числі за взаємовідносинами з ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" на суму 118750,00 грн. та за взаємовідносинами з ТОВ "КТП МІГ" на суму 210000,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками квітня 2011 року на суму 328750,00 грн.

На підставі акта перевірки від 29 червня 2011 року № 5581/23-6/34171170 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 328750,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 01,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" (Постачальник) укладено Договір від 28 лютого 2011 року № 01/11 та Специфікації до нього від 08 квітня 2011 року № 3 та від 18 квітня 2011 року № 4 (а.с. 29-32), згідно умов яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця ОСОБА_5 утилізатора 33.0024.01.00.00.СБ ТУ 160.12.000 в кількості 12 шт. на загальну суму 1248000,05 грн. в т.ч. ПДВ, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену договором суму.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного договору, ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" 11 квітня 2011 року відвантажено позивачу ОСОБА_5 утилізатора 33.0024.01.00.00.СБ ТУ 160.12.000 в кількості 8 шт. згідно накладної № 20 від 11 квітня 2011 року (а.с. 35) на загальну суму 832000,03 грн. та виписано податкову накладну від 11 квітня 2011 року № 20 (а.с. 76), а 20 квітня 2011 року вказаним постачальником реалізовано позивачу ОСОБА_5 утилізатора 33.0024.01.00.00.СБ ТУ 160.12.000 в кількості 4 шт. згідно накладної № 41 від 20 квітня 2011 року (а.с. 37) на загальну суму 416000,02 грн. та виписано податкову накладну від 20 квітня 2011 року № 41 (а.с. 77).

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 31 від 26 квітня 2011 року на суму 74,00 грн., № 30 від 26 квітня 2011 року на суму 74000,00 грн. , № 32 від 29 квітня 2011року на суму 900000,00 грн., № 40 від 12 травня 2011 року на суму 220000,00 грн., № 41 від 13 травня 2011 року на суму 67677,00 грн., а також копія платіжного доручення про повернення коштів за невідвантажений товар № 76 від 30 травня 2011 року на суму 13750,95 грн., дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови Договору з поставки ТМЦ від 28 лютого 2011 року № 01/11 в частині належної оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "КПТ МІГ" (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу від 07 квітня 2011 року № 2/11 (а.с. 40) та Специфікація до нього від 07 квітня 2011 року № 1, згідно умов яких Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця ОСОБА_5 утилізатора 33.0024.01.00.00.СБ ТУ 160.12.000 в кількості 12 шт. на загальну суму 1260000,00 грн. в т.ч. ПДВ, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

На виконання вказаного договору, ТОВ "КПТ МІГ" 19 квітня 2011 року відвантажено позивачу ОСОБА_5 утилізатора 33.0024.01.00.00.СБ ТУ 160.12.000 в кількості 12 шт. згідно витратної накладної № 19/04/11_10 від 19 квітня 2011 року (а.с. 52) на загальну суму 1260000,00 грн. та виписано податкові накладні від 18 квітня 2011 року № 15 на суму 800000,00 грн. (а.с. 78) та від 19 квітня 2011 року № 16 на суму 460000,00 грн. (а.с. 79).

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "КПТ МІГ".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 23 від 18 квітня 2011 року на суму 800000,00 грн., № 33 від 29 квітня 2011 року на суму 460000,00 грн., дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови Договору з поставки ТМЦ від 07 квітня 2011 року № 2/11 в частині належної оплати товару.

Дослідивши податкові накладні від 11 квітня 2011 року № 20 та від 20 квітня 2011 року № 41, складені ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс", та від 18 квітня 2011 року № 15 на суму 800000,00 грн. та від 19 квітня 2011 року № 16 на суму 460000,00 грн., складені ТОВ "КПТ МІГ", суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно вищевказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що товар, придбаний у ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" та у ТОВ "КПТ МІГ" поставлений за рахунок підприємства-Покупця на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № А-23 від 15 березня 2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (Перевізник) та ПП "УкрНЕП" (Замовник), що підтверджується актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними від 11 квітня 2011 року, від 20 квітня 2011 року (а.с. 42-45) та від 19 квітня 2011 року (а.с. 53-54). В матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують оплату позивачем послуг по перевезенню товару.

Факт отримання товару позивачем підтверджується довіреностями № 642 від 11 квітня 2011 року та № 659 від 21 квітня 2011 року (а.с. 64, 61), актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 12 квітня 2011 року № 5 та від 22 квітня 2011 року № 9 (а.с. 62, 65), а також витратними накладними від 12 квітня 2011 року № 3 та від 21 квітня 2011 року № 4 (а.с. 60, 63).

Судом встановлено, що ТОВ "КПТ МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" на момент виконання договорів з поставки товарно-матеріальних цінностей та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний у ТОВ "КПТ МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" товар у господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем модулі утилізатора в кількості 24 шт., отримані від ТОВ "КПТ МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс", реалізовані за договором поставки від 09 лютого 2011 року № 110203420 та специфікацією до Договору від 09 лютого 2011 року ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (а.с. 55-57), що підтверджується витратними накладними від 12 квітня 2011 року № 3 та від 21 квітня 2011 року № 4. Отримання товару ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ від 11 квітня 2011 року № 642 та від 21 квітня 2011 року № 659, а також актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю (а.с. 61-66). При цьому матеріали справи містять докази транспортування товару від позивача до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № А-23 від 15 березня 2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (Перевізник) та ПП "УкрНЕП" (Замовник), що підтверджується актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними від 12 квітня 2011 року № 4, від 21 квітня 2011 року № 7 та від 21 квітня 2011 року № 8, а також актами виконаних робіт до них. В матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують оплату позивачем послуг з перевезення товару.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "КПТ МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання таких правочинів сумнівними - відсутні.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України врегульовано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в статті 201 Податкового кодексу України на підставі якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі реквізити та відомості.

Суд відзначає, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, як позивач так і його контрагенти ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс", є правомірним.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо сумнівності угоди між позивачем та ТОВ "КТП МІГ", ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" та як наслідок - твердження відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" на виконання договорів поставки ТМЦ.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ТОВ "КТП МІГ" та ПП "Торговий дім "Імпекс Трейд Плюс" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, позивач правомірно сформував податковий кредит за квітень 2011 року, а також без допущення порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, отже, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "УкрНЕП" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "УкрНЕП" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова