Справа № 2а- 3111/12/2070
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2012 р. м. Харків
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпром" до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області № НОМЕР_1 від 31.01.2012 р. на загальну суму 295581,25 грн. та № НОМЕР_2 на загальну суму 334562,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Харпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень-серпень 2011 року по операціям з ТОВ "ЮСАЕМ", результати якої оформлені актом № 1/234/37131701 від 03.01.2012 р.
У відповідності до висновків акту перевірки ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області були встановлені порушення ТОВ "Харпром": п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 290923,00 грн., у тому числі за травень 2011р. - на 58553,00 грн., за червень 2011р. - на 63546,00 грн., за липень 2011р. - на 83504,00 грн. та за серпень 2011р. - на 85320,00 грн., а також ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 334562,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011р. - на 140414,00 грн. та за 3 квартал 2011р. - на суму 194148,00 грн..
За результатами проведеної перевірки та на підставі висновків акту перевірки № 1/234/37131701 від 03.01.2012 р. ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області 31.01.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ "Харпром" визначено грошові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 295581,25 грн. (ПДВ - 290923,00 грн., санкція - 42207,00 грн.), та № НОМЕР_2, яким ТОВ "Харпром" визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 334562,00 грн. (податок на прибуток).
Вказує на те, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з контрагентом, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.
Зазначає, що оскільки господарські операції з ТОВ "ЮСАЕМ" підтверджені належними бухгалтерськими документами, що підтверджується в акті перевірки № 1/234/37131701 від 03.01.2012 р., вказаний контрагент під час здійснення спірних операцій зареєстрований в установленому порядку, в тому числі, як платник ПДВ, є цілком правомірним формування витрат по взаємовідносинам з ним.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Зауважив, що висновки про порушення ТОВ "Харпром" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "ЮСАЕМ", не підтверджено зв'язок понесених на користь вказаного суб'єкта господарювання витрат з господарською діяльністю позивача. З цих підстав зроблено висновок про те, що позивач неправомірно задіяв у складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, витрати по взаємовідносинам з яким не підтверджені відповідними документами, які складаються в межах звичайної господарської діяльності та не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області на належного відповідача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, ТОВ "Харпром" зареєстроване ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Харківської області 11.08.2010 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 35 т. 4).
Згідно копії довідки з ЄДРПОУ, витягу з ЄДРПОУ ТОВ "Харпром" має код 37131701. Видами діяльності за КВЕД є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 27.51 виробництво електричних побутових приладів, 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с. 23 т. 1, а.с. 37, 53 т.4).
Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби № 28703 від 12.08.2010 р., знаходиться на податковому обліку в ОСОБА_1 ОДПІ, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100300222 від 06.09.2010 р., індивідуальний податковий номер 371317020237 (а.с. 36 т.4).
Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Харпром" (код 37131701) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень-серпень 2011 р. по операціям з ТОВ "ЮСАЕМ" (код 33010817).
Згідно ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Матеріали справи свідчать, що зазначена перевірка позивача проведена на підставі наказу ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області № 1292 від 21.12.2011 р. (а.с. 158 т. 3).
Результати перевірки оформлені актом № 1/234/37131701 від 03.01.2012 року (а.с. 13-22 т.1).
У висновках акту зазначено:
- документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "ЮСАЕМ" та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства;
- порушення п. 198.1, 198.3., 198.6. ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, сума податкового кредиту підприємством завищена на суму 290923 грн., в т.ч. за травень 2011 р. на суму 58553,0 грн., за червень 2011 р. - 63546,0 грн., за липень 2011 р. - 83504,0 грн., за серпень 2011 р. - 85320,0 грн.;
- внаслідок порушення підприємством ст. 138 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток у сумі 334562 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 р. включено суму 140414 грн., за ІІІ квартал 2011 р. включено суму 194148 грн.
На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: № НОМЕР_2 від 31.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 300017,00 грн., з яких: за основним платежем 334562,00 грн. (а.с. 9 т. 1) та № НОМЕР_1 від 31.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 295581,25 грн., з яких: за основним платежем 290923,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42207,00 грн. (а.с. 11 т. 1).
Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області про порушення контрагентом позивача ТОВ "ЮСАЕМ" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства. Відповідач дійшов висновку, що формування податкового кредиту ТОВ "ЮСАЕМ" не є економічно обґрунтованим.
Відповідачем надано пояснення, що при проведенні перевірки позивача досліджено первинні документи ТОВ "Харпром" та не встановлено їх невідповідність вимогам, які висуваються положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України до порядку складання документів, що підтверджують дані податкової звітності. Висновки акту перевірки № 1/234/37131701 від 03.01.2012р. про невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства зроблені на підставі висновків акту про результати перевірки контрагента ТОВ "Харпром" - ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (ТОВ "ЮСАЕМ"), код в ЄДРПО та ФО-П 33010817 (а.с. 50 т. 4).
У висновках акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010817) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. № 2576/234/33010817 від 15.11.2011 р. вказано про порушення:
- неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "ЮСАЕМ" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді з 01.07.2011 р. - 30.09.2011 р.;
- в порушення п. 85.2 ст. 85 та ст. 44 Податкового кодексу України дані податкової звітності ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" документально не підтверджені;
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 185, 187, 188, п. 198. ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 172-190 т. 3).
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області зроблено висновок про те, що не є економічно обґрунтованим формування податкового кредиту підприємством позивача по взаємовідносинам з ТОВ "ЮСАЕМ".
Перевіряючи цей висновок податкового органу і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення -рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ЮСАЕМ".
За договором № 33 від 01.11.2010 р. з ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" та за договором № 11/04 від 11.04.2011р. з БПФ "Шева" ТОВ "Харпром" зобов'язалось поставляти товари: дошка, комплекти щік для барабанів, барабани (а.с. 232-235 т. 1, а.с. 115-116 т. 3).
Придбання товару, який поставляється для ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" та для БПФ "Шева", був придбаний у ТОВ "ЮСАЕМ" за договором № 05/05 від 05.05.2011р. (а.с.39-40 т. 1).
На виконання умов договору № 05/05 від 05.05.2011р. ТОВ "Харпром" отримані видаткові накладні (а.с. 41-131 т. 1), податкові накладні (а.с. 132-222 т. 1).
За придбаний товар позивачем була здійснена оплата в сумі 81000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 223-224 т. 1). Щодо залишку заборгованості в сумі 1664537,70 грн. між ТОВ "Харпром" та ТОВ "ЮСАЕМ" складено акти заліку зустрічних вимог (а.с. 225-228 т. 1).
Матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період травень - вересень 2011 р. між ТОВ "Харпром" та ТОВ "ЮСАЕМ" (а.с. 229-231 т. 1).
Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлено відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 238-250 т. 2, а.с 1-114, 137-145 т. 3).
Отримання товарів у ТОВ "ЮСАЕМ" підтверджується журналом виданих довіреностей менеджеру ОСОБА_4 та наказом про його призначення № 4 від 03.09.2010 р. (а.с. 204-210 т. 3).
Подальша реалізація придбаних ТМЦ підтверджується складеними на виконання договорів: № 33 від 01.11.2010 р. з ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" та № 11/04 від 11.04.2011р. з БПФ "Шева" видаткових накладних (а.с. 236-250 т. 1, а.с. 1-111 т. 2, а.с 119-127 т. 3), податкових накладних (а.с. 112- 237 т. 2, а.с. 128-136 т. 3).
Суд не погоджується з позицією відповідача, щодо економічної обґрунтованості формування податкового кредиту підприємством позивача по взаємовідносинам з ТОВ "ЮСАЕМ" з огляду на наступне.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, з огляду на системний аналіз вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "Харпром") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що ТОВ "Харпром" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента ТОВ "ЮСАЕМ", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ "Харпром" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії " (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Харпром" та ТОВ "ЮСАЕМ", а в подальшому ТОВ "Харпром" з ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ", БПФ "Шева" угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер.
Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
На момент укладення договору № 05/05 від 05.05.2011р., виписування відповідних податкових накладних контрагент ТОВ "Харпром" - ТОВ "ЮСАЕМ" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебував на обліку в ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області, мав Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 28031470 (а.с. 39-40 т. 4).В акті перевірки не містяться відомостей, які б спростовували вищезазначену інформацію.
Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові, видаткові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату нею статусу первинного документа. Вказане підтверджується і податковим органом.
Задекларовані ТОВ "Харпром" в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту були відображені в складі податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "ЮСАЕМ" у відповідних податкових періодах, про що зазначено ОСОБА_1 ОДПІ у Харківській області (а.с. 41 т. 4).
Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу валових витрат сум, пов'язаних з придбанням товарів та наданням послуг відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин та включення сум ПДВ по отриманим податковим накладним до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
За наведених обставин судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому та заниження суми податку на прибуток.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0011072340 та №0011082340 від 31. 01.12 р. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 11, 71, 94, ст. 159, ст. 160-163, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпром" до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції №0011072340 та №0011082340 від 31. 01.12 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпром" судові витрати у розмірі 2146,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 11.07.2012 року.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2012 |
Оприлюднено | 07.08.2015 |
Номер документу | 47907167 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бідонько А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні