Постанова

від 03.08.2015 по справі 826/8968/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 серпня 2015 року 16:39 № 826/8968/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Світ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Світ» (надалі - позивач або ТОВ «Ексім Світ») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2015 року № 0000152201, № 0000162201 і № 0000172201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на необгрунтованість висновків Акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.11.2014 року № 70/26-53-22-01-21-37203849 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ексім Світ» (код ЄДРПОУ 37203849) з питань фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Норт бізнес альянс» (38448182), ТОВ «ТД «Скандинавія» (38214411), ТОВ «Рімнус Маркет» (37889487)». Натомість на переконання позивача реальність та товарність господарських операцій ТОВ «Ексім Світ» з його контрагентами-постачальниками на підставі усних угод купівлі-продажу електротехнічного обладнання та інструментів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні к позивача та були предметом перевірки. А тому висновки перевіряючого про відсутність у ТОВ «Ексім Світ» законних підстав для формування показників валових витрат і податкового кредиту за рахунок зазначених господарських операцій, що покладені в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень від 19.01.2015 року № 0000152201, № 0000162201 і № 0000172201, суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

06.07.2015 року у призначене судове засідання з'явилися представники сторін.

Представники позивача у даному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 03.06.2015 року № 901/9/26-53-10-02-15, в яких зазначено про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

06.07.2015 року суд відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у судовому засіданні ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в справі документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що у жовтні 2014 року працівником ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 22.10.2014 року № 1921 і направлення на перевірку від 23.10.2014 року № 1580 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ексім Світ» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Норт бізнес альянс» (код ЄДРПОУ 38448182), ТОВ «ТД «Скандинавія» (код ЄДРПОУ 38214411), ТОВ «Рімнус Маркет» (код ЄДРПОУ 37889487), за результатами якої складений акт від 05.11.2014 року № 70/26-53-22-01-21-37203849 (надалі - акт перевірки).

Дана документальна позапланова перевірка позивача була ініційована на підставі постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Беляка В.П. від 20.05.2014 року про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Ексім Світ» (код ЄДРПОУ 37203849). Зокрема, згідно тексту цієї постанови слідчого від 20.05.2014 року (копія якої наявна в матеріалах даної справи), в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100100000030 від 28.02.2014 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Мега-шоу», за пособництвом громадянки ОСОБА_2, громадянки ОСОБА_3 і громадянина ОСОБА_4 на загальну суму 2 886 855 грн., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. За матеріалами цього кримінального провадження встановлено, що на території м. Києва названі громадяни організували схему незаконної діяльності деяких суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких в т.ч. ТОВ «Норт бізнес альянс» (код ЄДРПОУ 38448182), ТОВ «ТД «Скандинавія» (код ЄДРПОУ 38214411), щодо сприяння підприємствам реального сектору економіки в оптимізації податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету. В ході вжиття оперативно-технічних заходів були допитані в якості свідків директора та засновники ТОВ «Норт бізнес альянс» (ОСОБА_5), ТОВ «ТД «Скандинавія» (ОСОБА_6) і ТОВ «Рімнус маркет» (ОСОБА_7.).

В тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм п. 138.2 і п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, показника валових витрат за 4-ий квартал 2011 року та весь 2012 і 2013 рік на загальну суму 576 757 грн., та завищення показника податкового кредиту за місяці грудень 2011 року, січень-серпень, листопад і грудень 2012 року, вересень-листопад 2013 року на загальну суму 115 315 грн., - в порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, ст. 201 цього Кодексу. Епізоди даних правопорушень відповідач пов'язує з фактом неправомірного врахування ТОВ «Ексім Світ» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість витрат на придбання товарів (електрообладнання) у контрагентів-постачальників ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» без укладання письмових договорів та з оформленням документів (видаткові та податкові накладні, перелік яких наведений на стор. 5 - 6 акта перевірки), що підписані гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (від імені постачальників). На думку перевіряючого названі підприємства мають ознаки фіктивності (що зафіксовано в протоколах допитів ОСОБА_5 від 26.04.2014 року, ОСОБА_6 від 28.04.2014 року та ОСОБА_7 від 22.10.2012 року, де останні зазначили про свою непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підконтрольних їх за даними ЄДР підприємств - ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет»). Також за даними останньої поданої податкової звітності названі підприємства не мали реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій. На момент проведення документальної перевірки позивача місцезнаходження ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» не підтверджено, свідоцтва платника ПДВ анульовані.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Ексім Світ» перевіряючий дійшов висновку про безтоварність зазначених правочинів, відсутність документального підтвердження спірних господарських операцій, та відповідно заниження позивачем податку на прибуток за період з 4-го кварталу 2011 року по 4-ий кварта 2013 року (2013 рік) на загальну суму 118 179 грн. та податку додану вартість на загальну суму 90 085 грн. (в т.ч. за грудень 2011 року на суму 5 767 грн., за січень 2012 року - 6 722 грн., за лютий 2012 року - 1 934 грн., за березень 2012 року - 2 393 грн., за квітень 2012 року - 16 170 грн., за травень 2012 року - 10 954 грн., за червень 2012 року - 6 227 грн., за липень 2012 року - 9 083 грн., за серпень 2012 року - 4 200 грн., за листопад 2012 року - 3 723 грн., за грудень 2012 року - 13 354 грн., за лютий 2014 року - 31 грн., за березень 2014 року - 230 грн., за квітень 2014 року - 572 грн., за травень 2014 року - 435 грн., за червень 2014 року - 1 500 грн., за липень 2014 року - 728 грн., за серпень 2014 року - 6062 грн.), і завищення значення рядку 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року на суму 25 231 грн.

19.01.2015 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000152201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Ексім Світ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 147 724 грн., в т.ч. 118 179 грн. за основним платежем, 29 545 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000162201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Ексім Світ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 606 грн., в т.ч. 90 085 грн. за основним платежем, 22 521 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000172201 (форми «В4»), яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 25 231 грн., задеклароване ТОВ «Ексім Світ» в податковій декларації за вересень 2014 року (реєстр. № 9059383478 від 16.10.2014 року).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень від 19.01.2015 року, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2015 року № 5172/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги, відповідно до якого оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.01.2015 року за № 0000162201 і № 0000172201 були залишені без змін в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року № 0000152201 - скасовано в частині штрафних санкцій по податку на прибуток на суму 1 685 грн., та рішення Державної фіскальної служби України від 28.04.2015 року № 8988/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, у відповідності до змісту якого - податкові повідомлення-рішення від 19.01.2015 року № 0000162201, № 0000172201 і № 0000152201 з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 27.03.2015 року № 5172/10/26-15-10-08-16 - залишено без змін.

Вважаючи всі зазначені вище податкові повідомлення-рішення від 19.01.2015 року протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду. При цьому, як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, за наслідками перегляду вказаних податкових повідомлень-рішень в порядку адміністративного (досудового) оскарження та зменшення суми податку на прибуток в податковому повідомленні-рішенні від 19.01.2015 року № 0000152201 на суму штрафних санкцій 1 685 грн., ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві нове податкове повідомлення-рішення не виносилося.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах , а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду також встановлено укладення між ТОВ «Ексім Світ» (покупець) підприємствами ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «Торговий дім «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» (постачальники) усних угод з поставки товарів (електротехнічне обладнання, інструменти, господарчі товари та ін.). Відповідно до додаткових письмових пояснень від 10.06.2015 року та усних пояснень представників позивача, наданих 06.07.2015 року в судовому засіданні у справі, замовлення ТОВ «Ексім Світ» товарів здійснювалося за допомогою мережі Інтернет шляхом розміщення електронних замовлень на певні товари. За результатами надходження пропозицій від підприємств-постачальників здійснювався відбір найбільш вигідних, зокрема, за вартісним критерієм та пропозиціями щодо надання послуг з доставки товарів на склад покупця (оскільки на ТОВ «Ексім Світ» відсутній власний автотранспорт для перевезення вантажів). Так, за такою схемою були укладені усні угоди з постачальниками ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус маркет», які цілком задовольняли вимоги ТОВ «Ексім Світ». Безпосередньо поставки товарів здійснювалися відповідно до рахунків-фактур, з оформленням видаткових і податкових накладних. Транспортування товарів до складу покупця (ТОВ «Ексім Світ»), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, та орендується позивачем на договірних засадах, здійснювалося за рахунок постачальників та їх власними транспортними засобами. Прийняття товарів від уповноважених осіб постачальників проводив директор ТОВ «Ексім Світ» ОСОБА_8

В подальшому отримані від ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» товари були реалізовані позивачем на адресу третіх осіб (покупців).

На підтвердження фактів реальності здійснення названими контрагентами поставок товарів та проведення розрахунків за них позивач надав до суду копії наступних документів:

- рахунків-фактур від 02.09.2013 року № 02/09-1, від 04.10.2013 року № 04/10-1, від 07.10.2013 року № 07/10-1, від 14.10.2013 року № 14/10-1, від 01.11.2013 року № 01/11-1, від 05.11.2013 року № 05/11-1, від 06.11.2013 року № 06/11-1 та від 25.11.2013 року № 25/11-1, виставлених ТОВ «Норт бізнес альянс» всього на загальну суму 208 733 грн.;

- рахунків-фактур від 07.11.2012 року № 812, від 19.11.2012 року № 1003 та від 03.12.2012 року № 1121, виставлених ТОВ «Торговий дім «Скандинавія» всього на загальну суму 102 461,04 грн.;

- податкових накладних від 02.09.2013 року № 4 на суму 41 555 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 925,83 грн.), від 04.10.2013 року № 17 на суму 38 943 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 490,50 грн.), від 07.10.2013 року № 22 на суму 23 379 грн. (в т,ч. ПДВ - 3 896,50 грн.), від 14.10.2013 року № 47 на суму 12 078 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 013 грн.), від 01.11.2013 року № 1 на суму 25 734 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 289 грн.), від 05.11.2013 року № 4 на суму 26 604 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 434 грн.), від 06.11.2013 року № 15 на суму 22 965 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 827,50 грн.), від 25.11.2013 року № 19 на суму 17 475 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 912,50 грн.), виписаних від імені ТОВ «Норт бізнес альянс» на користь позивача всього на загальну суму 208 733, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 238,83 грн.). Дані податкові накладні як і решта документів від імені ТОВ «Норт бізнес альянс» підписані директором ОСОБА_5 та скріплені печаткою цього підприємства;

- видаткових накладних від 02.09.2013 року № 4 на суму 41 555 грн., від 04.10.2013 року № 17 на суму 38 943 грн., від 07.10.2013 року № 22 на суму 23 379 грн., від 14.10.2013 року № 47 на суму 12 078 грн., від 01.11.2013 року № 1 на суму 25 734 грн., від 05.11.2013 року № 4 на суму 26 604 грн., від 06.11.2013 року № 15 на суму 22 965 грн., від 25.11.2013 року № 19 на суму 17 475 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «Норт бізнес альянс»;

- видаткових накладних від 07.11.2012 року № 812 на суму 22 338,18 грн., від 20.11.2012 року № 982 на суму 41 517,24 грн. та від 05.12.2012 року № 1118 на суму 38 605,62 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «ТД «Скандинавія»;

- податкових накладних від 07.11.2012 року № 45 на суму 22 338,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 723,03 грн.), від 20.11.2012 року № 109 на суму 41 517,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 919,54 грн.) та від від 05.12.2012 року № 167 на суму 38 605,62 грн. (в т,ч. ПДВ - 6 434,27 грн.), виписаних від імені ТОВ «ТД «Скандинавія» на користь позивача всього на загальну суму 102 461,04 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 076,84 грн.). Дані податкові накладні як і решта документів від імені ТОВ «ТД «Скандинавія» підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печаткою цього підприємства;

- рахунків-фактур від 28.12.2011 року № 286, від 16.01.2012 року № 18, від 24.01.2012 року № 34, від 147.02.2012 року № 65, від 12.03.2012 року № 281, від 24.04.2012 року № 388, від 24.04.2012 року № 387, від 04.05.2012 року № 395, від 30.05.2012 року № 433, від 08.06.2012 року № 455, від 10.07.2012 року № 601, від 26.07.2012 року № 652, від 13.08.2012 року № 771, виставлених ТОВ «Рімнус Маркет» всього на загальну суму 380 695,94 грн.;

- видаткових накладних від 28.12.2011 року № 217 на суму 34 600,80 грн., від 17.01.2012 року № 15 на суму 19 168,32 грн., від 25.01.2012 року № 34 на суму 21 165 грн., від 20.02.2012 року № 54 на суму 11 601,12 грн., від 14.03.2012 року № 63 на суму 14 356,20 грн., від 28.04.2012 року № 158 на суму 51 162,60 грн., від 04.05.2012 року № 161 на суму 45 857,40 грн., від 07.05.2012 року № 172 на суму 30 416,40 грн., від 30.05.2012 року № 243 на суму 35 307,30 грн., від 12.06.2012 року № 274 на суму 37 360,80 грн., від 11.07.2012 року № 396 на суму 24 680 грн., від 27.07.2012 року № 511 на суму 29 820 грн., від 17.08.2012 року № 682 на суму 25 200 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «Рімнус Маркет»;

- податкових накладних від 28.12.2011 року № 47 на суму 34 600, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 766,80 грн.), від 16.01.2012 року № 28 на суму 19 168,32 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 194,72 грн.), від 25.01.2012 року № 70 на суму 21 165 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 527,50 грн.), від 20.02.2012 року № 158 на суму 11 601,12 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 933,52 грн.), від 13.03.2012 року № 37 на суму 14 356,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 392,70 грн.), від 26.04.2012 року № 139 на суму 45 857,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 642,90 грн.), від 27.04.2012 року № 143 на суму 51 162,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 527,10 грн.), від 07.05.2012 року № 24 на суму 30 416,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 069,40 грн.), від 30.05.2012 року № 194 на суму 35 307,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 884,55 грн.), від 12.06.2012 року № 53 на суму 37 360,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 226,80 грн.), від 11.07.2012 року № 69 на суму 24 680 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 113,33 грн.), від 27.07.2012 року № 201 на суму 29 820 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 970 грн.), від 17.08.2012 року № 138 на суму 25 200 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 200 грн.), виписаних від імені ТОВ «Рімнус Маркет» на користь позивача всього на загальну суму 380 695,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 449,32 грн.). Дані податкові накладні як і решта документів від імені ТОВ «Рімнус Маркет» підписані директором ОСОБА_7 та скріплені печаткою цього підприємства;

- оборотно-сальдові відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за відповідні періоди;

- платіжних доручень ТОВ «Ексім Світ» з відмітками банку, де наявні відомості про сплату позивачем вартостей товарів на користь ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» в повному обсязі;

- аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2011 - 2013 роки.

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів та використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності ТОВ «Ексім Світ» позивач надав суду копії наступних документів: свого статуту; податкової звітності ТОВ «Ексім Світ» з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за звітні періоди 2011-2013 років; первинних документів (видаткових та податкових накладних), оформлених ТОВ «Ексім Світ» в результаті реалізації спірних товарів; договорів суборенди від 30.09.2011 року № 3009/11-6, від 30.12.2011 року № 30/12-24, від 24.12.2012 року № 24/12-9від 30.12.2014 року № 30/12-2, укладених між позивачем (як орендарем) і ТОВ «Логістік-Сервіс» (орендарем) щодо платного строкового користування складським та офісним приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів на підприємстві із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «Ексім Світ». Також судом вбачається, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження факту перевезення спірних товарів судом відхиляються з тих підстав, що по-перше, предметом дослідження у даній справі не є правомірність формування позивачем податкового кредиту за операцією з перевезення товарів, по-друге, надані позивачем до матеріалів справи первинні та інші документи підтверджують фактичне отримання ТОВ «Ексім Світ» товарів і використання їх у власній господарській діяльності. А тому ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару (така ж правова позиція наведена в ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 року № К/800/28931/14, від 30.10.2014 року № К/9991/64001/12 та від 28.10.2014 року № К/800/24404/13 ).

Також, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання усних угод з поставки товарів, зокрема, того, що ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит на загальну суму 115 315 грн., цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Ексім Світ» і підприємствами ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання первинних документів за результатами таких усних угод неуповноваженими на те особами.

Також, безпосередньо в тексті акта перевірки позивача відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Ексім Світ», ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Що ж до посилання відповідача на протоколи допитів свідків директорів ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» (копії яких відповідачем до матеріалів даної справи надано не було), складених в межах проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження № 32014100100000030, що розпочато 28.02.2014 року, то суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 89 Кримінального процесуального кодексу України, допустимість доказів з матеріалів кримінального провадження вирішується тільки судом під час їх оцінки на час ухвалення судового рішення, в той же час відповідачем не надано обвинувальний вирок, чи постанову про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, в яких би суд посилався на факти зазначені у вказаному листі слідчого, як на достовірно встановлені та доказані.

В свою чергу, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав (в тому числі жодних процесуальних документів про порушення кримінального провадження № 32014100100000030, документально підтверджених відомостей про стан розслідування такого кримінального провадження та чи було воно передано до суду).

Врешті-решт посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача за даними поданої поданої останніми податкової звітності достатніх трудових ресурсів, відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки контролюючим органом в даному випадку не було доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані господарські операції із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу валових витраті і податкового кредиту, та як наслідок про протиправність донарахування ТОВ «Ексім Світ» сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.01.2015 року.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Світ» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19.01.2015 року № 0000152201, № 0000162201 і № 0000172201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Світ» (ідентифікаційний код 37203849, адреса місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Каховська, буд. 64) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійки) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок