Ухвала

від 09.09.2015 по справі 826/8968/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8968/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представників позивача Король М.І. та Олійник Н.В., представника відповідача Гостило А.С., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Світ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19.01.2015 року № 0000152201, № 0000162201 і № 0000172201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2014 року працівником ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 22.10.2014 № 1921 і направлення на перевірку від 23.10.2014 № 1580 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ексім Світ» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Норт бізнес альянс» (код ЄДРПОУ 38448182), ТОВ «ТД «Скандинавія» (код ЄДРПОУ 38214411), ТОВ «Рімнус Маркет» (код ЄДРПОУ 37889487).

За результатами перевірки складений акт від 05.11.2014 року № 70/26-53-22-01-21-37203849 (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого в порушення норм п. 138.2 і п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за позивачем встановлено завищення показника валових витрат за 4-ий квартал 2011 року та весь 2012 і 2013 рік на загальну суму 576 757 грн., та завищення показника податкового кредиту за місяці грудень 2011 року, січень-серпень, листопад і грудень 2012 року, вересень-листопад 2013 року на загальну суму 115 315 грн., - в порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України.

19.01.2015 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкові повідомлення-рішення

- №000152201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Ексім Світ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 147 724 грн., в т.ч. 118 179 грн. за основним платежем, 29 545 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000162201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Ексім Світ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 606 грн., в т.ч. 90 085 грн. за основним платежем, 22 521 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000172201 (форми «В4»), яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 25 231 грн., задеклароване ТОВ «Ексім Світ» в податковій декларації за вересень 2014 року (реєстр. № 9059383478 від 16.10.2014 року).

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2015 № 5172/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги, відповідно до якого оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.01.2015 за № 0000162201 і № 0000172201 були залишені без змін в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 № 0000152201 - скасовано в частині штрафних санкцій по податку на прибуток на суму 1 685 грн., та рішення Державної фіскальної служби України від 28.04.2015 року № 8988/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, у відповідності до змісту якого - податкові повідомлення-рішення від 19.01.2015 № 0000162201, № 0000172201 і № 0000152201 з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 27.03.2015 № 5172/10/26-15-10-08-16 - залишено без змін.

За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ексім Світ» (покупець) підприємствами ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «Торговий дім «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» (постачальники) укладені усні угоди з поставки товарів (електротехнічне обладнання, інструменти, господарчі товари та ін.).

Замовлення ТОВ «Ексім Світ» товарів здійснювалося за допомогою мережі Інтернет шляхом розміщення електронних замовлень на певні товари. За результатами надходження пропозицій від підприємств-постачальників здійснювався відбір найбільш вигідних, зокрема, за вартісним критерієм та пропозиціями щодо надання послуг з доставки товарів на склад покупця (оскільки на ТОВ «Ексім Світ» відсутній власний автотранспорт для перевезення вантажів). Так, за такою схемою були укладені усні угоди з постачальниками ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус маркет», які цілком задовольняли вимоги ТОВ «Ексім Світ».

Безпосередньо поставки товарів здійснювалися відповідно до рахунків-фактур, з оформленням видаткових і податкових накладних. Транспортування товарів до складу покупця (ТОВ «Ексім Світ»), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, та орендується позивачем на договірних засадах, здійснювалося за рахунок постачальників та їх власними транспортними засобами. Прийняття товарів від уповноважених осіб постачальників проводив директор ТОВ «Ексім Світ».

Отримані від ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» товари були реалізовані позивачем на адресу третіх осіб (покупців).

На підтвердження фактів реальності здійснення названими контрагентами поставок товарів та проведення розрахунків за них позивач надав до суду копії:

- рахунків-фактур від 02.09.2013 № 02/09-1, від 04.10.2013 № 04/10-1, від 07.10.2013 № 07/10-1, від 14.10.2013 № 14/10-1, від 01.11.2013 № 01/11-1, від 05.11.2013 № 05/11-1, від 06.11.2013 № 06/11-1 та від 25.11.2013 № 25/11-1, виставлених ТОВ «Норт бізнес альянс» всього на загальну суму 208 733 грн.;

- рахунків-фактур від 07.11.2012 № 812, від 19.11.2012 № 1003 та від 03.12.2012 № 1121, виставлених ТОВ «Торговий дім «Скандинавія» всього на загальну суму 102 461,04 грн.;

- рахунків-фактур від 28.12.2011 № 286, від 16.01.2012 № 18, від 24.01.2012 № 34, від 147.02.2012 № 65, від 12.03.2012 № 281, від 24.04.2012 № 388, від 24.04.2012 № 387, від 04.05.2012 № 395, від 30.05.2012 № 433, від 08.06.2012 № 455, від 10.07.2012 № 601, від 26.07.2012 № 652, від 13.08.2012 № 771, виставлених ТОВ «Рімнус Маркет» всього на загальну суму 380 695,94 грн.;

- податкових накладних від 02.09.2013 № 4 на суму 41 555 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 925,83 грн.), від 04.10.2013 № 17 на суму 38 943 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 490,50 грн.), від 07.10.2013 № 22 на суму 23 379 грн. (в т,ч. ПДВ - 3 896,50 грн.), від 14.10.2013 № 47 на суму 12 078 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 013 грн.), від 01.11.2013 № 1 на суму 25 734 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 289 грн.), від 05.11.2013 № 4 на суму 26 604 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 434 грн.), від 06.11.2013 № 15 на суму 22 965 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 827,50 грн.), від 25.11.2013 № 19 на суму 17 475 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 912,50 грн.), виписаних від імені ТОВ «Норт бізнес альянс» на користь позивача всього на загальну суму 208 733, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 238,83 грн.).

- податкових накладних від 07.11.2012 № 45 на суму 22 338,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 723,03 грн.), від 20.11.2012 № 109 на суму 41 517,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 919,54 грн.) та від 05.12.2012 № 167 на суму 38 605,62 грн. (в т,ч. ПДВ - 6 434,27 грн.), виписаних від імені ТОВ «ТД «Скандинавія» на користь позивача всього на загальну суму 102 461,04 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 076,84 грн.).

- податкових накладних від 28.12.2011 № 47 на суму 34 600, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 766,80 грн.), від 16.01.2012 № 28 на суму 19 168,32 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 194,72 грн.), від 25.01.2012 № 70 на суму 21 165 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 527,50 грн.), від 20.02.2012 № 158 на суму 11 601,12 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 933,52 грн.), від 13.03.2012 № 37 на суму 14 356,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 392,70 грн.), від 26.04.2012 № 139 на суму 45 857,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 642,90 грн.), від 27.04.2012 № 143 на суму 51 162,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 527,10 грн.), від 07.05.2012 № 24 на суму 30 416,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 069,40 грн.), від 30.05.2012 № 194 на суму 35 307,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 884,55 грн.), від 12.06.2012 № 53 на суму 37 360,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 226,80 грн.), від 11.07.2012 № 69 на суму 24 680 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 113,33 грн.), від 27.07.2012 № 201 на суму 29 820 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 970 грн.), від 17.08.2012 № 138 на суму 25 200 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 200 грн.), виписаних від імені ТОВ «Рімнус Маркет» на користь позивача всього на загальну суму 380 695,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 449,32 грн.).

- видаткових накладних від 02.09.2013 № 4 на суму 41 555 грн., від 04.10.2013 № 17 на суму 38 943 грн., від 07.10.2013 № 22 на суму 23 379 грн., від 14.10.2013 № 47 на суму 12 078 грн., від 01.11.2013 № 1 на суму 25 734 грн., від 05.11.2013 № 4 на суму 26 604 грн., від 06.11.2013 № 15 на суму 22 965 грн., від 25.11.2013 № 19 на суму 17 475 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «Норт бізнес альянс»;

- видаткових накладних від 07.11.2012 № 812 на суму 22 338,18 грн., від 20.11.2012 № 982 на суму 41 517,24 грн. та від 05.12.2012 № 1118 на суму 38 605,62 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «ТД «Скандинавія»;

- видаткових накладних від 28.12.2011 № 217 на суму 34 600,80 грн., від 17.01.2012 № 15 на суму 19 168,32 грн., від 25.01.2012 № 34 на суму 21 165 грн., від 20.02.2012 № 54 на суму 11 601,12 грн., від 14.03.2012 № 63 на суму 14 356,20 грн., від 28.04.2012 № 158 на суму 51 162,60 грн., від 04.05.2012 № 161 на суму 45 857,40 грн., від 07.05.2012 № 172 на суму 30 416,40 грн., від 30.05.2012 № 243 на суму 35 307,30 грн., від 12.06.2012 № 274 на суму 37 360,80 грн., від 11.07.2012 № 396 на суму 24 680 грн., від 27.07.2012 № 511 на суму 29 820 грн., від 17.08.2012 № 682 на суму 25 200 грн., складених в результаті передачі-прийняття товарів від ТОВ «Рімнус Маркет»;

- оборотно-сальдові відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за відповідні періоди;

- платіжних доручень ТОВ «Ексім Світ» з відмітками банку, де наявні відомості про сплату позивачем вартостей товарів на користь ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус Маркет» в повному обсязі;

- аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2011 - 2013 роки.

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів та використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності ТОВ «Ексім Світ» позивач надав суду копії свого статуту, податкової звітності ТОВ «Ексім Світ» з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за звітні періоди 2011-2013 років, первинних документів (видаткових та податкових накладних), оформлених ТОВ «Ексім Світ» в результаті реалізації спірних товарів, договорів суборенди від 30.09.2011 № 3009/11-6, від 30.12.2011 № 30/12-24, від 24.12.2012 № 24/12-9 від 30.12.2014 № 30/12-2, укладених між позивачем (як орендарем) і ТОВ «Логістік-Сервіс» (орендарем) щодо платного строкового користування складським та офісним приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Норт бізнес альянс», ТОВ «ТД «Скандинавія» і ТОВ «Рімнус маркет» дійсно відбулися та підтверджуються наданими позивачем первинними документами, які у свою чергу оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і у справжності і достовірності яких не виникає сумніву.

Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично єдиною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали протоколи допиту свідків, допитаних у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201410010000030 від 28.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, які, однак, до суду надані не були, про те, що документи від імені контрагентів позивача підписані особами, які заперечили свою участь у господарській діяльності підприємства.

Так, директор TOB «ТД «Скандинавія» ОСОБА_5, зазначив, що вперше дізнався від працівників податкової міліції про TOB «ТД «Скандинавія». До діяльності даного товариства ОСОБА_5 ніякого відношення не має, жодного первинного документу від імені товариства не підписував, рахунки в установах банку не відкривав, чим фактично займається товариство та де знаходиться не відомо. Доручень не ведення діяльності товариства нікому не надавав.

Директор TOB «Норт бізнес альянс» ОСОБА_6 вказав, що про TOB «Норт бізнес альянс» чує вперше. До діяльності даного товариства ОСОБА_6 ніякого відношення не має, жодного первинного документу від імені товариства не підписувала, рахунки в установах банку не відкривала, чим фактично займається товариство та де знаходиться їй не відомо. Доручень нікому не надавала на ведення діяльності від свого імені.

ОСОБА_7 який є директором TOB «Рімнус маркет» зазначила, що про TOB «Рімнус маркет» чує вперше. До діяльності даного товариства ОСОБА_7 ніякого відношення не має, жодного первинного документу від імені товариства не підписував, рахунки в установах банку не відкривав, чим фактично займається товариство та де знаходиться не відомо. Доручень нікому не надавала на ведення діяльності від свого імені.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 89 Кримінального процесуального кодексу України, допустимість доказів з матеріалів кримінального провадження вирішується судом під час їх оцінки на час ухвалення судового рішення.

За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1 та 4 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідачем не надано суду вироку, яким посадових осіб контрагентів позивача, відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, притягнено до кримінальної відповідальності та визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, (в тому числі жодних процесуальних документів про порушення кримінального провадження № 32014100100000030, документально підтверджених відомостей про стан розслідування такого кримінального провадження та чи було воно передано до суду).

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у контрагентів позивача за даними їх податкової звітності достатніх трудових ресурсів, відсутність у власності основних засобів, майна, оскільки вказане не може спростовувати фактичне виконання спірних операцій та свідчити про зв'язок цих фактів з неможливістю здійснювати господарські операції із залученням інших осіб та орендованого майна.

Помилковим є висновок податкового органу про те, що договори не були укладені, оскільки не було дотримано їх письмової форми. Разом з тим, відсутність оформленого письмового договору не є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Наявність рахунків-фактур, видаткових накладних та платіжних доручень є підтвердженням купівлі товару та розрахунків по ним і, як наслідок, свідченням дотримання письмової форми договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб було укладено господарські договори, які за своєю правовою природою є договором поставки.

Щодо посилань відповідача на відсутність транспортних документів колегія суддів звертає увагу на роз'яснення Міндоходів України від 19.09.2013 року №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, відповідно до якого законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відсутність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Щодо твердження податкового органу про неналежну обережність позивача як учасника господарського обороту, то слід зазначити, що прояв належної обачливості при виборі контрагента передбачає перевірку його правоздатності, тобто встановлення юридичного статусу, з'ясування наявності у особи повноважень на вчинення юридично значущих дій від імені контрагента. При цьому факт ознайомлення платника з відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру та відкритими для доступу офіційними базами податкового органу є підтвердженням належної обережності платника.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки позивачем підтверджено документально реальність спірних господарських операцій, за результатами яких товариство віднесло відповідні суми до валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 14 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.