Постанова

від 27.07.2015 по справі 826/13124/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2015 року 10:38 № 826/13124/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Савчук Г.П., розглянувши адміністративну справу

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Партнер" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Фоменко В.Ю.

від відповідача: Денисенко О.Е.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.07.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Партнер" (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про відмову здійснити зарахування надмірно сплачених сум податку на прибуток ТОВ «УніКредит Партнер» за 2014 рік в сумі 5 633 781,00 грн. у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування в КОР ТОВ «УніКредит Партнер», відобразивши на особовому рахунку платника податків наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн.; зобов'язати Відповідача зарахувати ТОВ «УніКредит Партнер» надміру сплачені суми податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн. у рахунок сплати поточних щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств до повного їх погашення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки Відповідача та дії щодо відмови здійснити зарахування надмірно сплачених сум податку на прибуток ТОВ «УніКредит Партнер» за 2014 рік у рахунок сплати щомісячних авансових внесків 2015, а також дії щодо неврахування сплаченого авансового внеску у КОР є необґрунтованими та неправомірними та прийняті з порушенням норм українського податкового законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що нарахування у КОР платника та у декларації не відповідають, оскільки декларацію з податку на прибуток підприємством заповнено з порушенням: алгоритму заповнення, визначеному у Листі від 12.11.2014 р., а саме, заповнено р. 13.5.1 Додатка ЗП декларації у розмірі 2 144 304 грн., що перевищує податкове зобов'язання платника (р. ІІ Декларації - 1 940 826 грн.) з урахуванням його зменшення на суму щомісячних авансових внесків (р. 13.7 додатка ЗП до Декларації - 2 222 562 грн.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «УніКредит Партнер» подано 02.03.2015 р. до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30.12.2013 р.

Позивач 20.03.2015 р. звернувся до Відповідача з листом щодо спрямування коштів в сумі авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн. («Сплачений Авансовий Внесок») на погашення авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році.

Листом від 14.04.2015 р. Відповідач повідомив Позивачу, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 02.03.2015 р. відсутні нарахування авансового внеску при виплаті дивідендів у рядку 20.

Позивачем 28.03.2015 р. подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік із внесенням змін до рядка 20 щодо нарахування авансового внеску при виплаті дивідендів у сумі 5 633 781,00 грн.

Після подання Уточнюючої декларації 28.04.2015 р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом, в якому просив частину сплаченого авансового внеску у розмірі 2 144 304,00 грн., як це задекларовано Позивачем у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до Уточнюючої декларації, спрямувати на погашення авансових внесків 2015 р.

Відповідач листом від 20.05.2015 р. повідомив Позивача, що зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів перевіряється в автоматичному режимі з урахуванням листа ДФС України від 12.11.2014 р. №10346/7/99-99-15-02-01-17; нарахування у картці особового рахунку платника податку та у декларації не співпадають, оскільки декларацію з податку на прибуток підприємством заповнено з порушенням алгоритму заповнення, визначеного у листі ДФС України від 12.11.2014 р. №10346/7/99-99-15- 02-01-17, а саме, заповнено рядок 13.5.1 Додатка ЗП декларації у розмірі 2 144 304,00 грн., що перевищує податкове зобов'язання платника (рядок 11 Декларації - 1940 826,00 грн.) з урахуванням його зменшення на суму щомісячних авансових внесків (рядок 13.7 додатку ЗП до Декларації - 2 222 562,00 грн.).

Відповідно до Акту звірення розрахунків від 22.06.2015 р. станом на 01.01.2015 р. Позивач мав позитивне сальдо розрахунків у сумі 5 639 769,12 грн., а станом на 15.06.2015 р. - позитивне сальдо у сумі 5 988,12 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені приписами статті 57 ПК України.

Так, пунктом 57.1 названої статті закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 30 грудня 2013 року №872, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за №103/24880 (далі по тексту - Наказ №872), авансовий внесок з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, самостійно зазначається платником податків у рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Також, на розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, має вплив значення рядків 13.1 (сума податку на прибуток, отриманий з іноземний джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду), 13.2 (сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів) та 13.6 (податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції) додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно з підпунктом 153.3.3 названого пункту платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Таким чином зменшення нарахованих зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів відбувається виключно за підсумками звітного періоду.

Тим часом, наказом №872 визначено, що сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у рядках 13.3 - 13.5 додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, при цьому, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді - у рядку 13.3 вказаного додатку, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку - у рядку 13.4 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді - у рядку 13.5.1 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (яка переноситься до рядка 13.4 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за наступний звітний (податковий) період) - у рядку 13.5.2 вказаного додатку.

Наведені положення чинних нормативно-правових актів надають платнику податку право на прибуток підприємств зараховувати суму перевищення авансових внесків, сплачених протягом звітного чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), над сумою податкових зобов'язань за звітний податковий період, в тому числі ту, що задекларована у рядку 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в рахунок зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств під час сплати щомісячних авансових внесків протягом поточного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 87.1 статті 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В матеріалах справи міститься уточнююча Декларація за 2014 рік, в рядку 14 задекларовано у розмірі - 2 426 040,00 грн., в рядку 11 відображено 2 144 304 грн., в рядку 13 Додатку ЗП до декларації становить 4 366 866,00грн. та складається: (зменшення нарахованої суми податку (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7), так в рядку 13.5.1 (суми, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді) 2 144 304 грн.; в рядку 13.7 (суми нарахованих авансових внесків з податку на прибуток, визначених відповідно до п. 57.1 ст. 57 4 розділу ІІ та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ) - 2 222 562 грн.

Відповідач зазначає, що в КОР платника по коду платежу 11023000 по декларації з податку на прибуток за 2014 рік проведено нарахування «-» 281 736 грн., а у декларації р.14 задекларовано у розмірі «-» 2 426 040 грн.

В листі від ДФС України від 12.11.2014 року №10346/7/99-99-15-02-01-17 зазначено наступне: «у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 N 1213, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1+ рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13». Алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 N 872, є аналогічним заповненню рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації N 1213. Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації N 1213 або N 872.».

Дослідивши матеріали справи Суд вважає, що оскільки декларація з податку на прибуток Позивачем заповнена з порушенням алгоритму заповнення, визначеному у вищезазначеному Листі, а саме, заповнено р.13.5.1 Додатка ЗП декларації у розмірі 2 144 304 грн., що перевищує податкове зобов'язання платника (р.11 Декларації 1 940 826 грн.) з урахуванням його зменшення на суму щомісячних авансових внесків (р.13.7 додатка ЗП до Декларації - 2 222 562 грн.), а отже, позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук