Постанова

від 28.09.2016 по справі 826/13124/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 вересня 2016 року                                                    № 826/13124/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Партнер» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Партнер» (далі за текстом - позивач або ТОВ «УніКредит Партнер») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі за текстом - відповідач або ДПІ), в якому просило: 1) визнати протиправними дії ДПІ про відмову здійснити зарахування надмірно сплачених сум податку на прибуток ТОВ «УніКредит Партнер» за 2014 рік в сумі 5 633 781,00 грн. у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році; 2) зобов'язати ДПІ здійснити коригування в КОР ТОВ «УніКредит Партнер», відобразивши на особовому рахунку платника податків наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн.; 3) зобов'язати ДПІ зарахувати ТОВ «УніКредит Партнер» надміру сплачені суми податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн. у рахунок сплати поточних щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств до повного їх погашення. В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві зазначив, що в силу положень абзацу 5 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України ТОВ «УніКредит Партнер» має право зменшити суму щомісячних авансових внесків з податку на прибуток на суму сплачених дивідендних авансових внесків з податку (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів). Однак, відповідач, посилаючись на роз'яснення ДФС України, викладені у листі від 12.11.2014 №10346/7/99-99-15-02-01-17, фактично відмовив ТОВ «УніКредит Партнер» у зарахуванні суми надміру сплаченого податку на прибуток у зв'язку зі сплатою авансових внесків у 2014 році в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2015р., яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015р., відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою ж Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, ВАС України зауважив, що судами попередніх інстанції не надано повної оцінки обставинам справи, зокрема, не встановлено розмір сплаченого позивачем авансового внеску при виплаті дивідендів, який є складовою позитивного сальдо, зазначеного в акті звірення розрахунку, та не надано оцінку нарахувань у картці особового рахунку платника податку. Відповідно до ухвали від 01.03.2016р. справу прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду м. Києва Шулежка В.П. та призначено її до судового розгляду. Представник позивача у судове засідання не прибув, однак подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, та здійснення розгляду справи без участі представника позивача. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, у судовому засіданні 21.04.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ТОВ «УніКредит Партнер» зареєстровано у статусі юридичної особи з 22.09.2008р. за кодом ЄДРПОУ 36138381, перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відповідно до платіжного доручення №183 від 12.08.2014р. ТОВ «УніКредит Партнер» у 2014 році перераховано авансових платежів з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 633 781,00 грн. (т.1 а.с. 38). Правильність розрахунку суми авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів та факт сплати позивачем вказаної суми коштів до бюджету відповідачем не заперечується та визнається. 02 березня 2015 року ТОВ «УніКредит Партнер» подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30 грудня 2013 року. 20 березня 2015 року позивач звернувся до податкового органу з листом щодо спрямування коштів в сумі авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2014 рік у розмірі 5 633 781,00 грн. на погашення авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році. Листом від 14 квітня 2015 (вих. №5405/10/26-56-20-02-04) року відповідачем зазначено, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 02 березня 2015 року відсутні нарахування авансового внеску при виплаті дивідендів у рядку 20. 28 квітня 2015 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік із внесенням змін до рядка 20 щодо нарахування авансового внеску при виплаті дивідендів у сумі 5 633 781,00 грн. Зокрема, як вбачається із уточнюючої декларації, за результатами господарської діяльності у 2014 році позивачем був нарахований податок на прибуток у сумі 1 940 826,00 грн. (рядок 11 уточнюючої декларації). У рядку 13.3 та 13.5 Додатку ЗП до уточнюючої декларації задекларовано суму нарахованих та сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у розмірі 5  633  781 грн., яка розподілена на 2  144  304,00 грн. – сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному періоді (рядок 13.5.1 Додатку ЗП до уточнюючої декларації), та на 3  489  477,00 грн. – сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних періодах (рядок 13.5.2 Додатку ЗП до уточнюючої декларації). Після подання уточнюючої декларації ТОВ «УніКредит Партнер» повторно звернулося з вимогою до ДПІ (лист від 28.04.2015р.) щодо віднесення на погашення авансових внесків 2015 року частини сплаченого авансового внеску у розмірі 2 144 304,00 грн., як це задекларовано у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до уточнюючої декларації. Листом від 20 травня 2015 року відповідач повідомив, що зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів перевіряється в автоматичному режимі з урахуванням листа ДФС України від 12 листопада 2014 року №10346/7/99-99-15-02-01-17; нарахування у картці особового рахунку платника податку та у декларації не співпадають, оскільки декларацію з податку на прибуток підприємством заповнено з порушенням алгоритму заповнення, визначеного у листі ДФС України від 12 листопада 2014 року №10346/7/99-99-15- 02-01-17, а саме заповнено рядок 13.5.1 Додатка ЗП декларації у розмірі 2 144 304,00 грн., що перевищує податкове зобов'язання платника (рядок 11 Декларації – 1 940 826,00 грн.) з урахуванням його зменшення на суму щомісячних авансових внесків (рядок 13.7 додатку ЗП до Декларації - 2 222 562,00 грн.). Відповідно до Акту звірення розрахунків від 22 червня 2015 року станом на 01 січня 2015 року позивач мав позитивне сальдо розрахунків у сумі 5 639 769,12 грн., а станом на 15 червня 2015 року - позитивне сальдо у сумі 5 988,12 грн. Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного. У відповідності до абзаців 5, 6 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Таким чином, сума визначеного платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів. Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Згідно із підпунктом 153.3.3. пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції від 08.11.2014, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Згідно з пп. 153.3.4 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів. Підпунктом 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України встановлено, що авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України. Наказом Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 30.12.2013 №872, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за №103/24880, визначено, що сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у рядках 13.3 - 13.5 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, при цьому, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді - у рядку 13.3 вказаного додатку, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку - у рядку 13.4 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді - у рядку 13.5.1 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (яка переноситься до рядка 13.4 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за наступний звітний (податковий) період) - у рядку 13.5.2 вказаного додатку. З правового аналізу вищенаведених норм слідує, що платники авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють виплату дивідендів (прирівняних до них платежів), мають право на зменшення суми податкових зобов'язань з даного податку на суму перевищення суми авансового внеску, попередньо сплаченого протягом цього чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв'язку із виплатою дивідендів, над сумою податкових зобов'язань за певний звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація з податку на прибуток підприємства із заповненим рядками 13.5.1 та 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13. Отже, сума переплати з авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів направляється на погашення суми авансових внесків з податку на прибуток поточного та наступних податкових періодів. В даному випадку сторонами визнається та не заперечується, а також підтверджується матеріалами справи, що відповідно до платіжного доручення №183 від 12.08.2014р. ТОВ «УніКредит Партнер» у 2014 році було перераховано авансових платежів з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 633 781,00 грн. Після подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2014 рік ТОВ «УніКредит Партнер» звернулося з вимогою до ДПІ (лист від 28.04.2015р.) щодо віднесення на погашення авансових внесків 2015 року частини сплаченого авансового внеску у розмірі 2 144 304,00 грн., як це задекларовано у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до уточнюючої декларації. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вказана частина сплаченого авансового внеску у розмірі 2 144 304,00 грн. та відображена у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до уточнюючої декларації протиправно не була визнана відповідачем як сума надміру сплаченого податку на прибуток та не була внесена до картки особового рахунку позивача, що, на думку позивача, свідчить про протиправність дій ДПІ. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача із вищевказаною заявою (28.04.2015р.) в обліковій картці платника податків (код бюджетної класифікації 11023300) було збільшено переплату з авансових внесків з податку на прибуток на 2 144 304,00 грн., у зв'язку з чим загальний розмір переплати по вказаному рахунку почав становити 2  264  304 грн. При цьому із подальшої хронології подій з КОР вбачається, що вказаний розмір переплати автоматично враховувався у рахунок зменшення щомісячних нарахувань авансових внесків з податку на прибуток, місячний розмір яких становив 161  736 грн. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що за рахунок частини суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2 144 304,00 грн., яка була відображена позивачем у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до уточнюючої декларації та щодо якої позивач звертався до ДПІ із заявою, здійснювалося погашення грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді, тобто у відповідності із положеннями вищенаведеного законодавства, а відтак відсутні підстави для висновку про вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності, про що стверджує позивач. У зв'язку з цим доводи позивача є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Що ж стосується іншої частини суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 3  489  477,00 грн., що віднесена позивачем на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних періодах та відображена у рядку 13.5.2 Додатку ЗП до уточнюючої декларації, суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин невідображення вказаної суми в картці особового рахунку позивача та неврахування її у подальшому в рахунок зменшення суми податку у наступних періодах. На вимогу суду таких доказів сторонами надано не було. Враховуючи наведене, а також те, що частина суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2 144 304,00 грн. була відображена у КОР та автоматично врахована в погашення грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача зарахувати загальну суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у 2014 році у розмірі 5 633 781,00 грн. в рахунок сплати поточних щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств. При цьому суд враховує, що частина із цієї суми у розмірі 3  489  477,00 грн., як вже вказано вище, була віднесена позивачем на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних періодах та відображена у рядку 13.5.2 Додатку ЗП до уточнюючої декларації, що виключає можливість її зарахування в рахунок сплати поточних щомісячних платежів, про що просить позивач. У зв'язку із наведеним суд зазначає, що відповідно до положень ст. 11, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6, п. 4 ч. 1. ст. 106 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тобто, адміністративний суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просить сторона та виходячи з тих підстав позову (обставин, (юридичних фактів) і норм права), що визначені позивачем у позові, у т.ч. з урахуванням вимог ст. 137 КАС України. Згідно ч. 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача в контексті спірних відносин. Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають. Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Партнер» відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                          В.П. Шулежко