Постанова

від 02.07.2015 по справі 808/7080/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 808/7080/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

"29" серпня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в якому з врахуванням уточнень, просило

- визнати неправомірними дії відповідача щодо підстав, порядку та висновків проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки, за наслідками якої складено акт №36/22-11/36605418 від 18.07.2013;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо складання акту №36/22-11/36605418 від 19.07.2013 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Індустріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ферріт-Д» за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Індустріал-Севіс» за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р. в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту №36/22-11/36605418 від 19.07.2013;

- зобов'язати відповідача відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності позивача за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р. з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю призначення перевірки та проведення її із порушенням законодавчо встановленої процедури. Позивач вказує на те, що внесення змін до показників податкової звітності є порушенням чинного законодавства, оскільки здійснено не на підставі та не у спосіб передбачений податковим законодавством.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що проведення перевірки без винесення податкового повідомлення-рішення не порушує права позивача, і з огляду на відсутність доказів коригування показників податкової звітності, відсутній предмет адміністративного оскарження.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не дослідив обставини по справі та не приділив уваги доказам щодо фактичного здійснення коригування податкової звітності ТОВ «Індустріал-Сервіс» відповідачем.

Представниками сторін під час судового розгляду апеляційної скарги надавались ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Індустріал-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д" за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №36/22-11/36605418 від 19.07.2013 року, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства, а саме, порушення позивачем п п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, п.8 розділу ІІІ, п.3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 №41, в результаті чого завищено суму доходу, що враховується при визначені об'єкту оподаткування на загальну суму 1 149 825,00грн. та завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 149 825грн.; ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.1.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Індустріал-Сервіс" відповідно до п.185.1 ст.185 - відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, на підставі п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, підприємство не мало право на формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість (звітна) за січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р., по контрагенту ТОВ "Ферріт-Д" та, як наслідок у ТОВ "Індустріал-Сервіс" на підставі п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 - відсутній об'єкт оподаткування ПДВ та підстави для нарахування податкового зобов'язання.

Вказані висновки акту стали підставою для коригування податковою службою податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Індустріал-Сервіс».

Вважаючи дії податкового органу щодо проведеної перевірки та здійснення коригувань показників податкової звітності протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси платника податків, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів доходить наступних висновків.

Право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України, надано органам державної податкової служби відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України.

Згідно з п. 78.4. ст. 78 ПК України, - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З системного аналізу норм податкового законодавства вбачається, що проведення саме документальної позапланової невиїзної перевірки проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови факту вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з акту №36/22-11/36605418, перевірка проводилась з 16.07.2013 року.

Між тим, як свідчать матеріали справи, копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 16.07.2013 року про дату початку та місце проведення такої перевірки надіслано позивачу лише 30.07.2013 року разом з актом перевірки.

Суд першої інстанції, не звертаючи увагу на приведені норми закону, дійшов хибного висновку, що податкова може розпочати невиїзну позапланову перевірку без належного та своєчасного повідомлення платника податку, або вручення йому під розписку копії такого наказу, оскільки є постанова слідчого у рамках кримінального провадження про необхідність проведення такої перевірки, що суперечить нормам діючого податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку щодо протиправності дій посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, які розпочали та провели у липні 2013 року документальну позапланову невиїзну перевірку без належного та своєчасного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс»», як це зазначено у ч.2 ст.78.4 ПК України.

Щодо вимоги Товариства про визнання протиправними дій по складанню акту перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (ч.1 ст.6 КАС України).

Реалізація органами ДПС контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, визначення сум платнику податків, що підлягають сплаті до бюджету, відповідно до ст.58 ПК України, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно п.7 Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу висновки акта перевірки та, власне, сам акт перевірки, не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що виключає можливість такого платника податків з урахуванням ст.17 КАС України на їх оскарження у судовому порядку.

Дії по складанню акту перевірки також не є протиправними, оскільки акт являється письмовою формою результатів перевірки, що проводиться податком органом, складання якого є компетенцією органів ДПС.

За таких обставин, на думку колегії суддів дана вимога є такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо здійсненого коригування показників податкової звітності.

З огляду на приписи п.71.1 ст.71, п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України, якими визначено поняття «податкова інформація» та порядок її зібрання, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165). Наказом №165 затверджені нові програмні продукти такі як: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси платника, оскільки декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит платник податків має право, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам відображеним в електронній базі податкової звітності.

У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З огляду на викладене вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки фактичною є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України).

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки (зустрічної звірки), в якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що такі дії вчинені ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Доводи відповідача щодо відсутності порушення прав платника податків в разі коригування показників, оскільки не породжує жодних прав та обов'язків, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Згідно положень ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.202 КАС України постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а підлягає скасуванню з прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Сервіс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 808/7080/13-а - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-сервіс».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Індустріал-Севіс» за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р. в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту №36/22-11/36605418 від 19.07.2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності позивача за період січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р. з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко