Ухвала

від 28.07.2015 по справі 367/3372/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3372/15 Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/4139/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 18 28.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2015 рокуколегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Савченка С.І.,

При секретарі: Ромашині І.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 травня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» про визнання недійсним договору іпотеки , -

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом про визнання недійсним договору іпотеки . Одночасно подав заяву в якій просив накласти арешт на вантажний термінал площею 11 607 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68 та земельну ділянку площею 2,0132 га., кадастровий номер: 3210945900:01:013:0091, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68, які належать ТОВ «Август-Плюс».

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 травня 2015 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав незаконності та необґрунтованості ухвали, просить її скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що спосіб, зазначений у заяві, а саме накладення арешту на вантажний термінал і земельну ділянку, буде перешкоджати господарській діяльності ТОВ «Август-Плюс».

Проте колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз'яснень п.7 даної постанови ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із вимогою визнати недійсним договір іпотеки. Згідно вказаного договору позивач передав у іпотеку спірне майно: вантажний термінал та земельну ділянку.

В ухвалі про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд І інстанції зазначив, що накладення арешту на спірне майно буде перешкоджати господарській діяльності ТОВ «Август-Плюс», проте вказаний висновок всупереч вищезазначеним вимогам закону, суд І інстанції не вмотивував.

За таких обставин, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду І інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 травня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду І інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: