Ухвала

від 26.04.2011 по справі 22ц-6018/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-6018/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.

при секретарі - Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватної фірми «ОСОБА_1 - 13» про визнання недостовірною інформації, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Зазначеним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі/а.с.114-115/.

Як на підстави апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене судом з порушенням норм матеріального права. Крім того відповідач вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору, а висновки суду не відповідають обставинам справи/ а.с. 120-126/.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2009 року відповідач подав заяву до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де виклав обставини щодо порушення позивачем, як адвокатом, ЗУ «Про адвокатуру» у зв'язку з представництвом інтересів відповідача позивачем, як адвоката. Дніпропетровською обласною кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури доводи позивача в межах своєї компетенції були перевірені і рішенням обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01 жовтня 2009 року позивача за порушення вимог ЗУ «Про адвокатуру», грубе порушення Присяги адвоката, ст.ст. 6,7,10,15-17, 32-34, 37, 38, 40 Правил адвокатської етики було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді призупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивача строком на три місяці/а.с. 14-16/.

При вище викладених обставинах та згідно ст.13 ЗУ «Про адвокатуру», ст.1167 ЦК України суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_2 в його позовних вимогах.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

Позивачем в судовому засіданні не надано вірогідних доказів на підтвердження позовних вимог. Водночас рішенням обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01 жовтня 2009 року, яке прийняте після проведення перевірки викладених в заяві відповідача фактів, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і вказане рішення позивачем в установленому законом порядку оскаржене не було. Таким чином, посилання позивача на те, що в заяві відповідача від 21.09.2009 року викладена недостовірна інформація є безпідставними, оскільки була проведена відповідна перевірка в порядку, передбаченому діючим законодавством і як результат прийняте вищевказане рішення комісії.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з цього часу.

СУДДІ: