Рішення

від 04.08.2015 по справі 391/555/15-ц

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/555/15-ц

Провадження № 2/391/263/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2015р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Ревякіної О.В., при секретарі Чичик О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.07.2015 року звернувся до суду з позовом до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування вимог зазначає, що 15.07.2013 року помер ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина на майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6645 га, розташовану на території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Вказує, що являється єдиним спадкоємцем за заповітом, оскільки ОСОБА_2 за життя склав заповіт на його користь на все майно. Звернувшись до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав відмову, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, який підтверджує право власності на неї спадкодавця ОСОБА_2 Просив визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача - Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав, оскільки догляд за померлим спадкодавцем здійснював ОСОБА_3

Відповідно до ст. 197 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які приймають участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи № 90/2013 р. до майна померлого 15.07.2013 року ОСОБА_2, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2013 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 21).

З матеріалів спадкової справи, копії витягу зі Спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори) від 10.08.2013 року, копії рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.04.2015 р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17.06.2015 р. вбачається, що 24.01.2012 р. ОСОБА_2 заповів ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 5,66 га, розташовану на території Марївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, а 03.07.2013 р. ОСОБА_2 склав інший заповіт, посвідчений державним нотаріусом, яким заповів усе своє майно ОСОБА_1, на час розгляду справи судом останній заповіт є чинним (а.с.5-10, 11-12). З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.08.2013 р. вбачається, що свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Як вбачається з заповіту від 03.07.2013 року, який не змінено та не скасовано, ОСОБА_2 зробив таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право заповів ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.12.2013 р. спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 013637 від 24.01.2002 р. належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,6645 га, розташована та території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3522883000:02:000:0197 (а.с. 16-20). Проіндексована грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 р. складає 151335 грн., що підтверджується розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.32).

Після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 27.09.2013 р. звернувся до приватного нотаріуса Компаніївського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини за заповітом, а в подальшому про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину приватного нотаріуса Компаніївського районного округу ОСОБА_4 від 20.01.2014 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 в зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку спадкодавця (а.с. 4).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні особи. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (ст. 1254 ЦК України).

Таким чином, враховуючи наведені положення заповіт, складений ОСОБА_2 03.07.2013 р. скасував попередній заповіт, складений ним 24.01.2012 р., отже спадкоємцем майна померлого за останнім заповітом є позивач ОСОБА_1

Відповідно до ст.126 ЗК України документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт.

П.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року встановлює, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (ст.16 ЦК України). Відповідно до п. «а» ч.3 ст.152 ЗК України способом захисту прав громадян на земельні ділянки є визнання прав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує це право, та його державною реєстрацією, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державних актів на право власності на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру. Якщо спадкоємець не може надати такі документи, то нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину і єдиним способом захисту прав такого спадкоємця є суд.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину, однак не може оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки втрачено оригінал правовстановлюючого документа - Державного акта на право приватної власності на землю, в зв'язку з чим порушується його право на спадщину, та окрім як в судовому порядку визнати за позивачем право власності не можливо. За таких обставин суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача, оскільки спір виник не з вини відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1218 ЦК України та ст. ст. 125, 126, ст.152 ЗК України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р., суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 15.07.2013 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,6645 га., що знаходиться на території Мар'ївської сілької ради Компаніївського району Кіровоградської області та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 013637 від 24.01.2002 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5