Постанова

від 15.09.2009 по справі 6/22-08-441

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/22-08-441

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р. Справа № 6/22-08-441

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко М.В.

                                Таценко Н.Б.

          Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №133 від 19.08.2009р., №168 від 14.09.2009р.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Дягилев О.В. - по довіреності;

від третьої особи —Михайлевська О.В. - по довіреності;

від відповідачів: ТОВ “ГРІН КОІН” - не з'явився;

ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” - Курдибаха І.І.- по довіреності;

від прокуратури —Безкровний А.І. - прокурор відділу військової прокуратури.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН КОІН”

на рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008р.

по справі № 6/22-08-441

за позовом Одеської міської ради

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН КОІН”;

2. Приватного підприємства “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2007р.

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН КОІН”;

2. Приватного підприємства “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2007р. з моменту укладення та повернення об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216 Міністерству оборону України

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 15.09.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У лютому 2008р. Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “ГРІН КОІН”, ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2007р., укладеного між відповідачами, щодо нежитлових будівель, загальною площею 5995,5кв.м., розташованих у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2-а, посилаючись на ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, скасування рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. по справі №17/183-07-7032 яким було визнано право власності ТОВ “ГРІН КОІН” на спірне майно, що в подальшому відчужено останнім за договором купівлі-продажу ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, та відсутність підстав передачі спірного майна у власність будь-якій особі ніж Одеській міській раді згідно Указу Президента України від 24.10.2007р. №1005/2007 “Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, яким схвалено рішення Одеської міської ради від 26.01.2007р. №843-V “Про надання згоди на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2”.

          Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2-а, а саме: бойлерну —311,9кв.м., комплекс біля басейну —1380,9кв.м., басейн 1 —1050кв.м., басейн 2 —425кв.м., бігову доріжку —623,3кв.м., казарму - 417,7кв.м., спортивний зал №1 —1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне —651,3кв.м.; заборони КП “ОМБТІ та РОН” вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, що зареєстроване за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”; заборони відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відносно ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2008р. (залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2008р.) вжито вищевказаних заходів до забезпечення позову Одеської міської ради.

          03.03.2008р. Військовим прокурором Південного регіону України подано заяву про вступ у справу з метою представництва інтересів держави.

          27.03.2008р. Військовий прокурор Південного регіону України звернувся до місцевого господарського суду з позовом в інтересах держави в особі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача Міністерства оборони України до ТОВ “ГРІН КОІН”, ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” про визнання недійсним повністю договору купівлі-продажу від 03.10.2007р. з моменту укладення та повернення об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216 (м. Одеса) Міністерству оборони України, посилаючись на ст.ст.203, 215, 216, 319, 658 ЦК України, ст.ст.179, 207, 208 ГК України, ст.ст.116, 121 Конституції України; скасування рішення місцевого господарського суду від 31.08.2007р. по справі №17/183-07-7032 та встановлення рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2008р. у справі №15-17/183-07-7032, що ТОВ “ГРІН КОІН” не було власником спірного майна при його продажу за договором купівлі-продажу від 03.10.2007р. Одночасно Військовий прокурор просив визнати Міністерство оборони України третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

          Приймаючи позовну заяву військового прокурора для сумісного розгляду з первісним позовом, ухвалою від 31.03.2008р. суд першої інстанції замінив процесуальний статус Міністерства оборони України з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу з самостійними вимогами на предмет спору.

          В ході розгляду справи військовим прокурором заявлялось клопотання про об'єднання однорідних справ №6/22-08-441 та №15/34-08-725 в одну справу, у задоволенні якого було відмовлено листом суду.

          04.06.2008р. прокурор подав клопотання в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, зазначаючи, що у зв'язку з прийняттям по справі №15-17/183-07-7032 рішення від 10.01.2008р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008р., суд при розгляді даної справи може визнати недійсним договір  від 23.03.2006р. №11/008/03-062/ОЦс “Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006р. “Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №216 (м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. (суддя ДемешинО.А.) позови Одеської міської ради та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено у повному обсязі; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2007р. нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м., що знаходяться у м.Одесі, пров. Сільськогосподарський, 1-а,  укладений між ТОВ “ГРІН КОІН” та ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”; зобов`язано ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі, загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну –1380,9кв.м., басейн 1 –1050кв.м., басейн 2 –425кв.м., бігову доріжку –623,3кв.м., казарму –417,7кв.м., спортивний зал №1 –1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), що знаходяться за адресою: м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2; стягнуто з ТОВ “ГРІН КОІН” на користь Одеської міської ради  102грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу; до державного бюджету України 85грн. витрат по сплаті держмита  та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на встановлення рішенням місцевого господарського суду від 10.01.2008р. та постановою суду апеляційної інстанції від 21.02.2008р. по справі №15-17/183-07-7032 факту нікчемності укладеного між ТОВ “ГРІН КОІН” та Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України договору від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс; нікчемністю договору від 15.03.2006р. та його недійсністю з моменту його вчинення відповідно до ст.657, ч.1 ст.220, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.236 ЦК України; відчуженням нерухомого майна особою, що не мала права власності на це майно всупереч ч.1 ст.317 ЦК України; порушенням прав та законних інтересів Одеської міської ради спірним договором з урахуванням Указу Президента від 24.10.2007р. №1005/2007; відсутністю підстав повернення в порядку реституції спірного майна особі, що не була власником цього майна за договором від 03.10.2007р.; відсутністю доказів для стягнення з ТОВ “ГРІН КОІН” на користь іншого відповідача грошових коштів в якості реституції; наявністю підстав повернення нерухомого майна Міністерству оборони України згідно ст.387 ЦК України. Також суд першої інстанції вказав на те, що предметами договорів від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс та від 03.10.2007р. є одне й теж саме нерухоме майно, що розташоване у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2, якому по рішенню суду (скасованому на даний час) була привласнена адреса: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а.

          Не погодившись з рішенням господарського суду, ТОВ “ГРІН КОІН” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вимагаючи рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовів відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує наступним: рішенням Одеської міської ради від 26.01.2007р. №843-V надано лише згоду на отримання у власність територіальної громади майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2, тоді як в Указі Президента від 24.10.2007р. №1005/2007 йдеться про передачу у власність територіальної громади стадіону, а не цілісного майнового комплексу; Указ Президента видано після набуття права власності ТОВ “ГРІН КОІН” на спірне майно; визнання договору від 23.03.2006р. №11/008/03-062/ОЦс недійсним протирічить Указу Президента “Про комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей”; процедура щодо спільної діяльності шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №216 по пров. Сільськогосподарському,2 у м. Одесі та процедура щодо компенсації пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006р. виконана у відповідності до чинного законодавства з повідомленням Міністра оборони України та схваленням останнім.

          22.07.2008р. до суду апеляційної інстанції від ТОВ “ГРІН КОІН” надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №6/22-08-441 до розгляду по суті справи №15/34-08-725 за позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, ТОВ „ГРІН КОІН” та ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” про визнання договору №11/007/03-061/Оцс від 15.03.2006р., договору №11/008/03-062/Оцс від 23.03.2006р. та додаткової угоди №1 від 25.03.2006р. до договору №11/008/03-062/Оцс недійсними.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ГРІН КОІН” зупинено до закінчення перегляду Одеським апеляційним господарським судом рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2008р. по справі №15/34-08-725 та набрання законної сили відповідною постановою.

          Одеський апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2009р. залишив без змін рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2008р. по справі №15/34-08-725.

          Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.05.2009р. апеляційне провадження по справі №6/22-08-441 поновлено.

          06.05.2009р. до суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. про зупинення апеляційного провадження.

          07.05.2009р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ГРІН КОІН” на рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. по справі № 6/22-08-441 зупинено до закінчення розгляду касаційної скарги ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р.

          Вищий господарський суд України ухвалою від 24.06.2009р. відмовив у прийнятті касаційної скарги ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р.

В поясненнях, поданих ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, останнє не погоджується з оскаржуваним рішенням суду як з таким, що порушує ч.ч.2, 4 ст.41 Конституції України, ст.1 ГПК України, суперечить Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, ст.ст.203, 210, 215 ч.1, 216 ч.1, 328, 330, 388, 657 ЦК України; позовні вимоги Одеської міської ради та військового прокурора вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: з огляду на приписи ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду виникає лише у випадку наявності порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів, отже у Одеської міської ради відсутні правові підстави для звернення з позовом до суду, оскільки спірне майно не відповідає ознакам охоронюваного законом інтересу; випадки та порядок набуття майнових прав на державне майно територіальними громадами передбачено Законом України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”; Рішення Одеської міської ради від 26.01.2007р. №843-V та Указ Президента №1005/2007 від 24.10.2007р. не можуть слугувати підставою виникнення майнових прав на спірне майно з огляду на ч.4 ст.11 ЦК України; Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень щодо передачі спірного майна територіальній громаді міста Одеси до моменту набуття його у власність ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, як то передбачено абз.2 ч.1 ст.4 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”; всупереч ст.3 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” ініціатива з приводу передачі спірного майна територіальній громаді м.Одеси від Міністерства оборони України, як органу уповноваженого управляти цим майном згідно ст.ст.1, 2 Закону України “Про правовий режим майна у збройних силах України”, не проявлялась; посилання ОМР на Указ Президента України №1005/2007 як на підставу набуття майнових прав необґрунтоване, оскільки останнє зобов'язує передати у власність територіальній громаді стадіон СКА, а не визначені об'єкти нерухомості військового містечка №216; з урахуванням положень ст.41 ч.2 Конституції України, ст.ст.210, 328, 657 ЦК України ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” набула право власності на спірне майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.10.2007р., зареєстрованого 04.10.2007р. КП “Одеське МБТІ та РОН”, отже в передбаченому законом порядку; ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки не знало і не могло знати, що ТОВ “Грін Коін” не мало права відчужувати це майно, отже в даному випадку неможливо застосувати ч.1 ст.216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочину; підстав для повернення майна за ст.388 ЦК України немає, оскільки ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” придбало спірне майно як добросовісний набувач у власника майна (право власності за ТОВ “Грін Коін” зареєстроване КП “Одеське БТІ та РОН” 20.09.2007р.), за відплатним договором, за яким відбулись розрахунки, та за вільним волевиявленням сторін; на момент укладення та реєстрації спірного договору рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. по справі №17/183-07-7032 про визнання договору дійсним було чинним, тобто сторони договору діяли у відповідності до вимог чинного законодавства; про вибуття спірного майна з волі Міністерства оборони України свідчить розроблений ним механізм реалізації спірного майна з метою залучення коштів для виконання завдань Комплексної програми, що почала реалізовуватись у листопаді-грудні 2005 року, для здійснення якої було визначено перелік майна для списання, що було включено до внутрішньобудівельного титульного списку, в т.ч. і майно військового містечка №216; для здійснення реалізації списаного військового майна згідно вказаного титульного списку на конкурсних засадах з ТОВ “Грін Коін” було укладено інвестиційний договір, за умовами якого останнє отримало право участі у спільній забудові військового містечка з можливістю в подальшому викупу паю Міністерства оборони України; паєм МОУ було спірне майно, та за яке ТОВ “Грін Коін” згодом розрахувалось, а отримані кошти у відповідності до Комплексної програми були зараховані до спецфонду Держбюджету України і використані на будівництво житла військовослужбовців; вимога Військового прокурора про повернення спірного майна Міністерству оборони України суперечить ст.ст.330, 388 ЦК України та не підлягає задоволенню; судом першої інстанції неправомірно застосовано ст.387 ЦК України, оскільки ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” заволоділо спірним майном на законних підставах.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор та представник позивача наполягали на відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги; представник ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ “Грін Коін”.

          Представник ТОВ “Грін Коін” в засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, незважаючи на те, що скаржник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.10.2007р. між ТОВ “Грін Коін” (відповідач-1, ТОВ) та ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” (відповідач-2, ПП) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м., що знаходяться в м.Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2-а, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського  нотаріального округу Скопелідіс Т.Г., зареєстрований в реєстрі за №1871. 04.10.2007р. право власності ПП було зареєстровано КП “ОМБТІ та РОН”, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.10.2007р.

Продаж нерухомого майна здійснено ТОВ “Грін Коін” виходячи з його приналежності відповідачу-1 на підставі рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. по справі №17/183-07-7032 за позовом ТОВ “Грін Коін” до Міністерства оборони України про визнання договору №11/008-062/ОЦс від 23.03.2006р. “Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006р. “Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №216 (м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін” дійсним; визнання за ТОВ “Грін Коін” права власності на майно, яке знаходиться на території військового містечка №216, що знаходиться за адресою, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерна 311,9кв.м., комплекс біля басейну –1380,9кв.м., басейн 1 –1050кв.м., басейн 2 –425кв.м., бігова доріжка –623,3кв.м., казарма –417,7кв.м., спортивний зал №1 –1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), привласнення нерухомому майну поштової адреси: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2008р. по справі №15-17/183-07-7032 задоволені подання заступника прокурора м.Одеси та подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України про перегляд рішення від 31.08.2007р. за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007р.; у задоволенні позову ТОВ “Грін Коін” до Міністерства оборони України (надалі —МОУ) про визнання договору дійсним та визнання  права власності відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2009р. рішення суду від 10.01.2008р. залишено без змін.

          На час розгляду справи №6/22-08-441 в суді першої інстанції господарським судом Одеської області також розглядалась справа №15/34-08-725 за позовом першого заступника  військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі МОУ до Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ, ТОВ “Грін Коін”, ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” про визнання недійсним інвестиційного договору №11/007/63-061/ОЦс від 15.03.2006р. “Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін” (надалі —інвестиційний договір від 15.03.2006р.) та визнання  недійсним договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року та додаткової угоди №1 від 25.03.2006 до цього договору (надалі —договір компенсації паю). Рішення в цій справі було прийняте 06.06.2008р., позов першого заступника прокурора Південного регіону України задоволено; визнані недійсними інвестиційний договір від 15.03.2006р. та договір  про компенсацію паю від 23.03.2006р. з додатковою угодою від 25.03.2006р., укладені між МОУ в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ (надалі —ЦСБУ МОУ) та ТОВ “Грін Коін”.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2009р., рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2008р. залишено без змін.

          Таким чином на момент розгляду справи №6/22-08-441 в суді першої інстанції набрало законної сили рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2008р. по справі №17-15/183-07-7032, яким було відмовлено в задоволенні позову ТОВ “Грін Коін” про визнання договору про компенсацію паю від 23.03.2006р. дійсним та визнання права власності ТОВ “Грін Коін” на спірне майно.

          На дату прийняття в даній справі судового рішення апеляційною інстанцією набрало законної сили судове рішення про визнання недійсними інвестиційного договору від 15.03.2006р. та договору про компенсацію паю від 23.03.2006р. з додатковою угодою від 25.03.2006р., укладених між ТОВ “Грін Коін” та МОУ.

          Підставою прийняття вказаних судових рішень є висновки судів про укладення договорів з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, й договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. про  компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006р.

          Як вбачається з матеріалів справи і не  заперечується сторонами, безпосередньо правовою підставою розпорядження спірним майном ТОВ “Грін Коін” було визнання за ним права власності згідно визнаного дійсним договору про компенсацію паю №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. за рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. по справі №15/183-07-7032, в подальшому переглянутого за нововиявленими обставинами та скасованого рішенням цього ж суду від 10.01.2008р.

          Вирішуючи спір в частині вимог про визнання недійсним договору від 03.10.2007р., укладеного між відповідачами по даній справі, місцевий господарський суд помилково вказав на недійсність (нікчемність) договору від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс, тобто інвестиційного договору, встановлену рішенням суду по справі №15-17/183-07-7032, хоча в ній було прийняте рішення про відмову у визнанні дійсним договору про компенсацію паю №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. Суд першої інстанції, проаналізувавши договір, дійшов також власного висновку про недійсність інвестиційного договору, у зв'язку з чим зазначив, що ТОВ “Грін Коін” не набуло  будь-яких прав на спірне майно за цим договором та відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України не вправі було розпоряджатись ним. За цих умов оспорений договір від 03.10.2007р. був визнаний таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки продаж майна здійснений особою, яка не мала права власності.

          Виходячи з встановлених обставин справи, що мали місце на момент прийняття оскаржуваного рішення, приймаючи до уваги наявне на час прийняття даної постанови судове рішення про визнання недійсними інвестиційного договору та договору про компенсацію паю, колегія суддів погоджується з мотивами і підставами прийняття оскаржуваного судового рішення, констатуючи, що допущена судом помилка у реквізитах (номер, дата) дослідженого договору не оцінюється судом апеляційної інстанції як невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки є технічною опискою, і не може слугувати підставою для його зміни або скасування, оскільки не призвела до прийняття неправильного рішення, ухваленого в цій частині позовних вимог.

          Враховуючи, що Одеська міська рада обґрунтувала наявність охоронюваного законом інтересу щодо оспорювання договору від 03.10.2007р. купівлі-продажу спірного майна посиланням на рішення Одеської міської ради №843-V від 26.01.2007р. “Про надання згоди на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2” та Указу Президента від 24.10.2007р. №1005/2007 “Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, а військовий прокурор обґрунтував свій позов поданими доказами та порушенням інтересів держави в особі МОУ як органу управління спірним нерухомим майном, місцевий господарський суд  прийняв законне рішення про задоволення позовів Одеської міської ради та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2007р. нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м., що знаходяться у м.Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2,  укладений між ТОВ “ГРІН КОІН” та ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”.

          Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги ТОВ “Грін Коін”.

          Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині результатів вирішення спору за вимогою Військового прокурора повернути Міністерству оборони України спірне майно.

          Як вбачається з позовної заяви Військового прокурора Південного регіону України  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, поряд з вимогою визнати недійсним договір прокурор вимагає повернути МОУ об'єкти нерухомості та інші споруди військового містечка №216.

          Заява про зміну (уточнення, доповнення) цієї частини позовних вимог ані військовим прокурором, ані третьою особою з самостійними вимогами  на предмет спору (МОУ) не подавалася. Аналогічно, не було заявлено і клопотання про вихід за межі заявлених позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст.83 ГПК України в частині: 1) визнання особи, яка повинна (зобов'язана) повернути спірне майно; 2) правових підстав для ухвалення такого рішення суду (віндикаційний позов за ст.387 ЦК України, або інша норма права, яка дозволяє застосовувати вказаний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави); 3) переліку індивідуально визначеного майна у складі об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216.

          Письмове клопотання військового прокурора від 04.06.2008р. стосувалось визнання недійсним з власної ініціативи суду в межах справи №6/22-08-441 в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України договору про компенсацію паю від 23.03.2006р. і було заявлено прокурором у зв'язку з тим, що рішення суду по справі №15/34-08-725, в межах якої вирішувався спір з відповідним предметом позову, станом на 05.06.2008р. ще не було прийняте.

          Усне клопотання військового прокурора, про яке йдеться в оскаржуваному рішенні, також не стосується вищевказаних питань.

          Виходячи з викладеного, прокурор взагалі не вказував при поданні позову та в ході розгляду справи, який з відповідачів зобов'язаний повернути спірне майно, з чого воно складається та у кого з відповідачів знаходиться у володінні, а також якою нормою цивільного законодавства встановлений такий спосіб захисту порушеного права, отже процесуальні підстави для задоволення такої вимоги були відсутні.

          Суд першої інстанції, зобов'язавши з власної ініціативи ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі, загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну –1380,9кв.м., басейн 1 –1050кв.м., басейн 2 –425кв.м., бігову доріжку –623,3кв.м., казарму –417,7кв.м., спортивний зал №1 –1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), що знаходяться за адресою: м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, на підставі ст.387 ЦК України допустив порушення принципу диспозитивності сторін та вийшов за межі заявлених третьою особою позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої особи, що є порушенням норм процесуального права: адже за змістом ст.ст.1, 21, 54 ГПК України відповідачем є особа, якій пред'явлено позовну вимогу; в той же час виходячи з позовної заяви прокурора за вимогою повернути майно відповідачами виступають ТОВ “Грін Коін” та ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” одночасно.

          Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Такий спосіб захисту як зобов'язання повернути майно не узгоджується зі змістом  ст.387 ЦК України, за якою майно витребується від особи, яка незаконно їм володіє, неволодіючим власником, тобто йдеться про  вилучення майна у незаконного володільця (віндикаційний позов).

          Такий позов прокурором та третьої особою не заявлявся.

В той же час, застосування ст.378 ЦК України в такій справі повинно здійснюватись у взаємозв'язку з положеннями ст.388 ЦК України, відповідно до якої, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

          Поряд з цим віндикація від добросовісного  набувача можлива виключно за наявності обставин, наведених у п.п.1-3 ч.1 ст.388 ЦК України, встановлення яких потребує доведення, що майно вибуло з володіння власника поза його волею.

          Щодо цих обставин в матеріалах справи будь-які докази або пояснення сторін, які б розглядались судом першої інстанції при прийнятті рішення відсутні, ці питання не досліджувались місцевим господарським судом, оскільки не був заявлений віндикаційний позов, отже за сукупністю викладеного колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженого рішення в цій частині місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, неправильне застосування ст.387 ЦК України, ч.2 ст.16 ЦК України.

          У зв'язку з цим, розглянувши незаявлену вимогу про зобов'язання саме відповідача-2 повернути МОУ об'єкт нерухомості та інші споруди військового містечка №216 з підстав незаконного заволодіння ним, суд першої інстанції допустив порушення ст.ст.4-2, 4-3, 4-7, 32, 83, 84 ГПК України.

          У зв'язку з цим, судова колегія констатує, що не має процесуальних повноважень надавати оцінку доводам ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” в його поясненнях щодо добросовісності набуття ним права на спірне майно, хоча вони і заслуговують на увагу, доки не спростована його необізнаність щодо неправомірності відчуження спірного майна, адже в даному випадку встановлення добросовісності набуття особою права на річ передбачає доведення, що ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест”, яке придбало майно за відплатним договором, не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ „Грін Коін” права відчужувати це майно, що виходить за межі заявленого позову та не досліджувалось в суді першої інстанції.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких доказів або інших свідчень, коли та яке саме майно було передане Товариством з обмеженою відповідальністю “Грін Коін” ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест”, та чи було передане у фактичне володіння останнього взагалі.

          На підставі вищенаведеного, колегія суддів на часткове задоволення вимог апеляційної скарги скасовує оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про повернення Міністерству оборони України об'єктів нерухомого майна та інших споруд військового містечка №216 та зобов'язання ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі, загальною площею 5995,5кв.м.: бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну –1380,9кв.м., басейн 1 –1050кв.м., басейн 2 –425кв.м., бігову доріжку –623,3кв.м., казарму –417,7кв.м., спортивний зал №1 –1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м., що знаходяться за адресою: м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, з прийняттям нового рішення про відмову у їх задоволенні як необґрунтованих згідно з нормами матеріального і процесуального законодавства.

          В іншій частині оскаржуване рішення від 05.06.2008р. залишається без змін з відхиленням відповідних вимог та доводів скаржника колегією суддів з вищенаведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу ТОВ “Грін Коін” задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. скасувати в частині задоволення позову Військового прокурора  Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про повернення Міністерству оборони України об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216 (м.Одеса) і зобов'язання ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну –1380,9кв.м., басейн 1 –1050кв.м., басейн 2 –425кв.м., бігову доріжку –623,3кв.м., казарму –417,7кв.м., спортивний зал №1 –1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), що знаходяться за адресою: м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 (пункт 3 резолютивної частини рішення).

          В задоволенні позову Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в цій частині відмовити.

          3. В іншій частині рішення від 05.06.2008р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

          “Позов Одеської міської ради задовольнити.

          Позовні вимоги  Військового прокурора  Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2007р. нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м., що знаходяться у м.Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2,  укладений між ТОВ “ГРІН КОІН” та ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”.

          В іншій частині позовних вимог  Військового прокурора  Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити.

          Стягнути з ТОВ “Грін Коін” на користь Одеської міської ради 102грн.витрат по сплаті держмита  та 118грн. на послуги з ІТЗ судового процесу.

          Стягнути з ТОВ “Грін Коін” до Державного бюджету України 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.”.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                                 Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                           Сидоренко М.В.

                                                                                                               Таценко Н.Б.