Рішення

від 01.09.2009 по справі 4/124-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/124-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "01" вересня 2009 р.                                                       по справі  № 4/124-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера"  

до відповідача Приватне підприємство "Європацукор"

про стягнення 472 105,45 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Цюпик О. В. - довіреність у справі

від відповідача: Мандзик П. І., Колєсов М. Г. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - приватного підприємства "Європацукор" про стягнення 472105,45грн. відсотків за користування товарним кредитом по договору купівлі - продажу № 215-КЧ від 22.03.2006р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 22 березня 2006 року №215-КЧ, позивач (Продавець) передав, а відповідач (Покупець) прийняв у власність товар - засоби захисту рослин на суму - 2 351 572,50грн. Товар отримано відповідачем на підставі видаткових накладних та довіреностей. Відповідачем здійснено розрахунок за поставлений товар, однак оплата проведена з порушенням строків розрахунку в частині погашення товарного кредиту, встановлених п. 4.1. договору. Відповідно до п. 7.3. договору уразі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з п. 4.1. даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних. Таким чином, на підставі п. 4.1. договору відповідач зобов'язаний був провести авансову оплату в розмірі 20%, що складає 470 314,50 грн. У строк до 25 листопада 2006 року покупець зобов'язаний був сплатити заборгованість за товарним кредитом в розмірі 20% загальної суми заборгованості, що становить 470314,50 грн. та до 20 грудня 2006 року провести остаточний розрахунок - сплатити заборгованість за товарним кредитом в розмірі 60% загальної суми заборгованості, що становить 1410943,50 грн.

Відповідач у відзиві № 336 від 27.07.2009р. та представник в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі мотивуючи тим, що позивач посилається як на підставу виникнення зобов'язання по сплаті відсотків по товарному кредиту з боку ПП "Європацукор" на договір купівлі - продажу №215-КЧ від 22 березня 2006 року (надалі - Договір ). Однак, зазначений договір належним чином не узгоджений сторонами в тому вигляді ,що зазначає позивач. В оригінальних примірниках договору (є в кожної із сторін), п. 12 містить застереження про те, що договір підписано із урахуванням додаткової угоди від 23.03.2006року. Тобто, без урахування додаткової угоди від 23.03.2006 року договір не узгоджений сторонами і не був би ними підписаний. Внаслідок цього, без урахування додаткової угоди вищезазначений договір не може бути підставою для виникнення зобов'язань.

Під час узгодження умов договору купівлі - продажу № 215 -КЧ від 22 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду від 23 березня 2006 року, в якій передбачено, що пункти 6.1.; 7.3.; 7.4.; 7.7. виключаються з основного договору. Зокрема, пунктом 7.3 передбачено нарахування з дати виникнення простроченої заборгованості відсотків за користування товарним кредитом з розрахунку 25 % річних. Таким чином, посилання позивача на п. 7.3. договору ,як на підставу нарахування процентів за користування товарним кредитом, є неправомірним ,так як цей пункт (положення) договору не можна вважати узгодженим сторонами.

Договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України, ст. 179 - 181 ГК України). Істотними є умови про предмет договору. Що стосується товарного кредиту , то істотними є умови про розмір процентів , строк товарного кредиту , порядок нарахування та сплати процентів. Не можна вважати укладеним повністю або в частині договір , якщо сторони у передбаченому законом порядку та формі не досягли згоди щодо всіх розбіжностей та неузгодженостей,які виникли під час укладення договору. Неузгоджені (неукладені) положення договору не можуть бути підставою для виникнення зобов'язання.

Визначення товарного кредиту наведене в підпункті 1.11.2 пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (ТЧ 283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами і доповненнями), відповідно до якого товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та рід процент .

Відповідно до п. 1.10 ст.1 Закону № 283/97-ВР проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на  користь  кредитора у  вигляді  плати  за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Якщо правовідносини з приводу надання товарного кредиту не підпадають під визначення , передбачене законом, такі правовідносини не можна назвати товарним кредитом. Однією з основних обов'язкових умов договору товарного кредиту законодавець встановив - строк, на який відкладається платіж, який має бути встановлений (узгоджений) сторонами в договорі.

Судом встановлено:

22 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" та приватним підприємством "Європацукор" було укладено договір купівлі-продажу №215-КЧ, де ТЗОВ "Агросфера" виступає Продавцем, а ПП "Європацукор" - Покупцем.

Відповідно до умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар - засоби захисту рослин на суму - 2 351 572,50грн.

Товар отримано відповідачем на підставі видаткових накладних та довіреностей.

Відповідно до п. 4.1. Договору: "Покупець, згідно умов даного договору, повинен перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% (з урахуванням ПДВ) від вартості загальної суми партії товару, що поставляється. На залишок заборгованості, що становить 80% Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, який сплачується наступним чином:

- 20% заборгованості покупець сплачує в строк в строк до 25 листопада 2006р.  на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом;

- 60% заборгованості покупець сплачує в строк до 20 грудня 2006р. на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом".

Відповідачем здійснено розрахунок за поставлений товар, однак оплата проведена з порушенням строків розрахунку в частині погашення товарного кредиту, встановлених п. 4.1. договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з п. 4.1. даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних.

Таким чином, на підставі п. 4.1. договору відповідач зобов'язаний був провести авансову оплату в розмірі 20%, що складає 470 314,50 грн. У строк до 25 листопада 2006 року покупець зобов'язаний був сплатити заборгованість за товарним кредитом в розмірі 20% загальної суми заборгованості, що становить 470314,50 грн. та до 20 грудня 2006 року провести остаточний розрахунок - сплатити заборгованість за товарним кредитом в розмірі 60% загальної суми заборгованості, що становить 1410943,50 грн.

Оскільки відповідачем порушені умови оплати, передбачені п. 4.1. договору позивачем застосовано умови про відповідальність, що викладені в п. 7.3. договору та передбачають зміну процентної ставки за користування товарним кредитом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників судового процесу, враховуючи представлені в обґрунтування вимог та заперечень на останні документи, господарський суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача та необхідність відмови останньому у їх задоволенні.

При цьому судом взято до уваги наступне:

Позивач посилається, як на підставу виникнення зобов'язання по сплаті відсотків по товарному кредиту з боку ПП "Європацукор" на договір купівлі - продажу №215-КЧ від 22 березня 2006 року (надалі - Договір ). Однак , зазначений договір належним чином не узгоджений сторонами в тому вигляді ,що зазначає позивач. В оригінальних примірниках договору (є кожної із сторін), у п. 12 , є застереження про те, що договір підписано із урахуванням Додаткової угоди від 23.03.2006 року.

Отже, під час погодження умов договору купівлі - продажу № 215 -КЧ від 22 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду від 23 березня 2006 року, в якій передбачено, що пункти 6.1.; 7.3.; 7.4.; 7.7. виключаються з основного договору. Зокрема, пунктом 7.3 передбачено нарахування з дати виникнення простроченої заборгованості відсотків за користування товарним кредитом з розрахунку 25 % річних.

Таким чином, посилання позивача на п. 7.3. договору, як на підставу нарахування процентів за користування товарним кредитом, є неправомірним, так як цей пункт (положення) договору не можна вважати узгодженим сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивачем у справі не доведено факту правомірності нарахування відсотків за користування товарним кредитом. Ухвалою суду від 28.07.2009р. було зобов'язано позивача надати суду додаткову угоду від 23.03.2006р. до договору купівлі - продажу № 215-КЧ від 22.03.2006р., однак позивач не виконав вимоги ухвали суду. В той же час, відповідач долучив до відзиву від 27.07.2009р. № 336 належним чином посвідчену копію додаткової угоди до договору купівлі - продажу № 215-КЧ від 22.03.2006р., в якій передбачено, що пункти 6.1.; 7.3.; 7.4.; 7.7. виключаються з основного договору, якими передбачено нарахування з дати виникнення простроченої заборгованості відсотків за користування товарним кредитом.

Враховуючи наведене, в позові про стягнення з відповідача 472105,45грн. відсотків за користування товарним кредитом, необхідно відмовити.

Керуючись ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 33 44, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" до відповідача приватного підприємства "Європацукор" про стягнення 472105,45грн. відсотків за користування товарним кредитом, відмовити.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 04.09.2009 р.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.