Рішення

від 30.11.2010 по справі 4/124-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "30" листопада 2010 р. по справі № 4/124-38

за позовом Державна компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Волинської філії

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення 1 796,81 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність у справі

від позивача: н/з.

Суть спору: позивач - ДК "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути 1796,81грн. в т.ч. 1598,05грн. основного боргу, 152,96грн. пені, 36,52грн. інфляції, 9,28грн. відсотків річних.

Відповідач у заяві від 24.11.2010р. суму боргу визнав повністю, одночасно повідомив, що на даний час заборгованість в сумі 1751,02грн. сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями № 44, 45 від 01.11.2010р.

В судовому засіданні позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог на суму 1751,02грн., в зв'язку із сплатою та просить стягнути з відповідача 45,79грн. залишку заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне:

30 грудня 2009 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ України", м. Луцьк та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки природного газу № 8-39-10.

У відповідності до умов зазначеного договору позивачем було взято на себе зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією дочірньої компанії „Газ УкраїниВ» поставлено підприємцю ОСОБА_1 та останнім прийнято та спожито 622 м.куб. природного газу загальною вартістю 1629,13грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу від 31.01.2010р., 31.03.2010р.

Згідно п. 6.1 договору оплата природного газу повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідач за отриманий природний газ здійснив часткову оплату на суму 31,08грн., заборгованість відповідач на час розгляду справи складає 1598,05грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього підприємцем ОСОБА_1, а також не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1598,05грн. заборгованості, пред'явлені дочірньою компанією „Газ УкраїниВ» в особі Волинської філії ДК „Газ УкраїниВ» , підставні і підлягають до задоволення.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання умов договору відповідачем (покупцем), останній зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, передбаченому законом або договором (ст.ст. 230-232 ГК України).

Вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 152,96грн. підставна та підлягає до задоволення згідно ст.ст. 230-232 ГК України, п. 7.2 договору та у відповідності до представленого розрахунку.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 36,52грн. інфляційних нарахувань та 9,28грн. 3% річних згідно представленого розрахунку.

В судовому засіданні позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог на суму 1751,02грн., в зв'язку із сплатою відповідачем, в цій частині суми боргу та просить стягнути з відповідача 45,79грн. залишку заборгованості.

Отже, в частині стягнення 1751,02грн. провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, (Волинська область, Рожищенський район, с. Носачевичі, код НОМЕР_1) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ УкраїниВ» (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092) 45,79грн. заборгованості, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В частині стягнення 1751,02грн. провадження у справі припинити.

Суддя Слободян П. Р.