Рішення

від 17.03.2015 по справі 601/1126/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1126/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/789/328/15 Доповідач - Ткач О.І. Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бахметова В. Х., Гірський Б. О.,

при секретарі - ОСОБА_1

з участю - представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 червня 2014 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Захід-Схід-ЕнергоВ» до ОСОБА_2, третя особа - міжгосподарське підприємство по виробництву риби про визнання права власності на гідроспоруди на підставі договорів купівлі-продажу та визнання дійсними договорів купівлі-продажу гідроспоруд, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» звернулось до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що придбало у ОСОБА_2 гідроспоруди, які знаходяться на ставку №1- площею 17.71 га; ставку №2-16.65 га; ставку №3- 11.79 га в с. В.Бережці Кременецького району. Дана угода оформлена між ними у простій письмовій формі. На виконання вказаної угоди відбулась передача вказаних споруд згідно акту-прийому від 1 жовтня 2013 року, а 31 жовтня 2013 року ними оплачено продавцю вартість вказаних споруд в сумі 10 000 грн. Дані гідроспоруди ОСОБА_2 придбав в 2005 році в міжгосподарського підприємства по виробництву риби згідно договору, який вчинено в письмовій формі.

Посилаючись на статті 328, 392 ЦК, наявність технічних паспортів на гідроспоруди, ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» просило визнати право власності на вищевказані гідроспоруди та визнати дійсними договір купівлі-продажу гідроспоруд від 3 січня 2005 року, який укладено між міжгосподарським підприємством по виробництву риби та ОСОБА_2 та договір купівлі-продажу гідроспоруд від 01.10.2013 року, який укладено між ОСОБА_2 та ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» .

Рішенням Кременецького районного суду від 19 червня 2014 року позов задоволено повністю:

визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03.01.2005 року, укладений між міжгосподарським підприємством по виробництву риби в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, гідроспоруд, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області;

визнано дійсним договір купівлі-продажу від 01.10.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» в особі директора ОСОБА_4, гідроспоруд, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області, з подальшою реєстрацією відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» ;

визнано право власності за ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» на гідроспоруди, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області з подальшою реєстрацією відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» .

В апеляційній скарзі Великобережецька сільська рада Кременецького району, яка не була залучена до участі у справі, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд неправомірно визнав дійсними договори купівлі-продажу та право власності на гідроспоруди без правовстановлюючих документів та не зазначивши складу гідроспоруд. Вважає, що вказаним рішенням суду порушено права членів територіальної громади на вільне загальне водокористування водними об'єктами, а також бувшою власністю колгоспу.

Крім цього, судом не враховано, що один із ставків знаходиться на землях природного заповідного фонду: території гідрологічного заказника, де заборонена будь-яка діяльність, крім цілей, визначених ст. 9 Закону України В«Про природно-заповідний фонд УкраїниВ» .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовної заяви, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що правочини щодо відчуження гідроспоруд укладені з дотриманням вимог ст.208 ЦК оскільки вартість відчужуваних об'єктів, гідроспоруд, перевищує у двадцять разів і більше розмір неоподаткованого доходу громадян, тому вказані правочини належить вчиняти у простій формі. В обгрунтування своїх висновків суд зіслався на надані сторонами акти-передачі вказаних гідроспоруд та квитанції про їх оплату ( т.1 а.с. 46-50). При цьому, місцевий суд визнав встановленим факт правомірності набуття міжгосподарським підприємством права власності на спірні гідроспоруди на підставі акту-передачі їх колгоспом ім. Радянської армії 3 січня 1989 року, хоча в справі відсутні належні та допустимі докази щодо власника вказаних гідроспоруд.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що міжгосподарське підприємства по виробництву риби було власником спірних гідроспоруд і правомірно ними розпорядилось, продавши їх ОСОБА_2 згідно

договору купівлі-продажі в простій письмові формі. При цьому, місцевий суд зіслався на акт приймання-передачі від 03.01.1989 року про передачу колгоспом ім.Радянської Армії Кременецького району Тернопільської області міжгосподарському підприємству по вирощуванню риби площ зайнятих водою та гідроспоруд, які потребують ремонту, а саме: ставок № 1 площею 13 га, ставок № 2 площею 13 га, ставок № 3 площею 5,4 га, який потребує очистки, водосховища №4 і №5 загальною площею 21,4 га, які призначені для регулювання водного режиму р.Іква неспускні та гідроспоруди ставків №№ 1, 2, 3, які потребують капітального ремонту, в с. Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області (т. 1, а.с. 50), як на підставу набуття вказаним підприємством повноважень власника спірних гідроспоруд.

Однак вказаний висновок не тільки не відповідає матеріалам справи та грунтуються на припущеннях про обставини справи, а й суперечить законодавству, яке було чинне у період здійснення цих правочинів та чинному у період розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено що на території Великобережецької сільської ради Кременецького району знаходяться спірні ставки з гідроспорудами .

Так, згідно технічного паспорту гідроспоруд:

- ставка №1: земля водного фонду становить 11.79 га, із них 1.31га під гідроспорудами: водонапуск, акведук, 2 дамби та 2 водовипуски ( т.1а.с.12-13) ;

- ставка №2: земля водного фонду становить 16,65 га, із них 1.31га під гідроспорудами: водонапуск, дамба та 2 водовипуски ( т.1 а.с. 22.2;

- ставка №3: земля водного фонду становить 17.71 га, із них 1.96га під гідроспорудами: водонапуск, 2 дамби та водовипуск ( т.1а.с.35,36).

Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р за №507 дамби, акведуки є спорудами, тобто будівельними системами пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, устаткування в результаті різних будівельно-монтажних робіт.

Отже, такий об'єкт, як дамба та інші складові гідроспоруди, є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов'язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. ,

Аналогічне поняття терміну В«гідроспорудВ» як об'єкту нерухомості застосовано законодавцем в стаття 1 Закону В«Про аквакультуруВ» (№5293 від 18.09.2012 року) гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування водита водовідведення), а також для запобігання шкідливої вії вод...В»

Враховуючи, що гідроспоруди є об'єктами нерухомості, тому їх відчуження згідно діючого Цивільного Кодексу є можливим лише при наявності правовстановлюючих документів, реєстрації вказаних об'єктів в державному реєстрі нерухомого майна та в письмовій формі, яке підлягає нотаріальному посвідченню.

З долучених до апеляційної скарги документальних даних вбачається, що на день звернення позивача до суду, а також і на час ухвалення судового рішення спірні гідроспоруди не були зареєстровані як об'єкти нерухомості, ні в Кременецькому РКБТІ, ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; суб'єктами права власності на вказані об'єкти не значиться, ні міжгосподарське підприємство по виробництву риби, ні ОСОБА_2, ні ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» (т.2 а.с.122, 123).

Рішенням Кременецької районної ради народних депутатів 29 квітня 1996 року за №31 агрофірмі В«ВолиньВ» передано в колективну власність 2670,0 га землі на яких розташовані вказані ставки з гідроспорудами, в тому числі, в постійне користування 135,0 га землі водного фонду (т.2 а.с.-119-120, 136). В наступному, дана агрофірма реорганізована в аграрно-пайове підприємство власників земельних і майнових паїв В«ВолиньВ» , яке припинило з 21.05.2008 року свою діяльність як юридична особа (т.2 а.с.129).

У відділі Держземагентства у Кременецькому районі відсутні дані про перебування в користуванні чи в власності у міжгосподарського підприємства по виробництву риби земель водного фонду на території Великобережецької сільської ради (т.2 а.с.118).

З архівної довідки встановлено, що згідно наявних протоколів загальних зборів, засідань правління колгоспу ім. Радянської Армії за 1988-1989 роки, питання про передачу ставків з гідроспорудами в с. В.Бережці міжгосподарському підприємству по виробництву риби не розглядалось (т.2 а.с. 124).

Таким чином, з аналізу вищезазначених доказів вбачається, що на спірні гідроспоруди як об'єкти нерухомості відсутні правовстановлюючі документи, а також вони не зареєстровані як такі об'єкти.

Тому, виходячи з системного, логічного аналізу обставин справи, які кореспондується з нормами права, доводи апеляційної скарги є підставними.

Згідно вимог статей 213, 215 ЦПК рішення суду має містити чіткі вичерпні та безумовні висновки щодо доведеності чи недоведеності юридичних фактів, що мають значення для справи, на підставі оцінки доказів відповідно до вимог ст. 212 ЦПК.

Усупереч зазначеним процесуальним нормам права суд, дослідивши надані сторонами докази, не дав оцінки у їх сукупності та взаємозв'язку з нормами матеріального права.

Згідно ст. 303 ЦПК -В» Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.В»

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону по нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення в частині визнання права власності на гідроспоруди та визнання дійсними договорів їх купівлі-продажі підлягає скасуванню з ухваленням нового, оскільки суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та дав їм невірну оцінку в контексті норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції , -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Великобережецької сільської ради -задовольнити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 червня 2014 року скасувати в частині:

визнання дійсним договору купівлі-продажу від 03.01.2005 року, який укладено між міжгосподарським підприємством по виробництву риби та ОСОБА_2, гідроспоруд, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області;

визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.10.2013 року, який укладено між ОСОБА_2 та ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» , гідроспоруд, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області, з подальшою реєстрацією відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» ;

визнання права власності за ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» на гідроспоруди, які знаходяться на ставку №1 площею 17,71 га; ставку №2 площею 16,65 га; ставку №3 площею 11, 79 га у с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області з подальшою реєстрацією відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вищезазначених позовних вимог ТзОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» .

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку .

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5