cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2015Справа №910/12992/15
За позовом Приватного підприємства «Тракторозапчасть»
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 214 635,78 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Аржанухін В.Л. - довіреність №0605/15 від 06.05.2015 року;
від відповідача: Лещенко О.О. - довіреність№06 від 14.01.2015 року;
Обставини справи :
Приватне підприємство «Тракторозапчасть» звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 214 635,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості виконаних робіт, згідно умов Договору підряду №20-4/3673-14 від 28.11.2014 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 160 241,48 грн. - основного боргу, 52 879,69 грн. - інфляційних втрат, 1 514,61 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 23.06.2015 року.
Через канцелярію суду представник відповідача 23.06.2015 року подав відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 23.06.2015 року представник позивача подав документи по справі та заяву про збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 23.06.2015 року оголошено перерву до 14.07.2015 року.
Через канцелярію суду представник позивача 10.07.2015 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 160 241,48 грн. - основного боргу, 57 045,97 грн. - інфляційних втрат, 2 265,33 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні 14.07.2015 року оголошено перерву до 15.07.2015 року.
В судовому засіданні 15.07.2015 року представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.11.2014 року між Приватним підприємством «Тракторозапчасть» (далі по тексту - виконавець, позивач) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено Договір підряду №20-4/3673-14 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на свій ризик, з застосуванням своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з капітального ремонту автогідропідйомника ОПТ-9195 (інвентарний № 000538, на шасі колісного трактора МТЗ-80, державний № 02024 ВА), (надалі - автогідропідйомник) служби механізації і транспорту Кіровоградських МЕМ Дніпровської EC. Перелік робіт наведено в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, роботи за цим Договором здійснюються на території Виконавця за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, буд. 92Г.
Згідно з п. 3.1. Договору, загальна вартість робіт за цим договором складає 160 241,48 грн.
Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані за цим договором роботи здійснюються Замовником на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт, па підставі виставленого рахунку. При цьому рахунки на оплату виконаних робіт приймаються Замовником за умови надання Виконавцем податкових накладних (зареєстрованих податкових накладних - у разі необхідності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Роботи за договором виконані позивачем в повному обсязі (на суму 160 241,48 грн.) та прийняті відповідачем у повному обсязі без жодних зауважень, що підтверджується підписаним між сторонами актом №08/115-14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (копія акту міститься в матеріалах справи).
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати вартості виконаних робіт в розмірі 160 241,48 грн., на підтвердження іншого суд не надано жодного доказу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 160 241,48 грн. також підтверджується підписаним між сторонами 31.12.2014 року Актом звірки взаєморозрахунків (копія акт уміститься в матеріалах справи).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 160 241,48 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав зменшені позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 160 241,48 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 57 045,97 грн. - інфляційних втрат, 2 265,33 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.
В разі порушення з вини Замовника строків розрахунків за виконані роботи згідно п .3.3. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% річних від простроченої суми (п. 7.4. Договору).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 57 045,97 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Сторони п. 7.4. Договору передбачили стягнення 1% річних, а тому позовні вимоги про стягнення 2 265,33 грн. - 3% річних підлягають частковому задоволенню, та за уточненим розрахунком суду становлять 662,92 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Приватного підприємства «Тракторозапчасть» (25004, Кіровоградська обл., місто Кіровоград, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА РОДИМЦЕВА, будинок 92-Г, код ЄДРПОУ 31704008) 160 241 (сто шістдесят тисяч двісті сорок одну) грн. 48 коп. - основного боргу, 57 045 (п'ятдесят сім тисяч сорок п'ять) грн. 97 коп. - інфляційних втрат, 662 (шістсот шістдесят дві) грн. 92коп. - 1% річних, 4 359 (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 01 коп. - судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.07.2015 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2015 |
Оприлюднено | 10.08.2015 |
Номер документу | 47957763 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні