Постанова

від 28.10.2015 по справі 910/12992/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12992/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Аржанухін В.Л., дов. № 0605 від 06.05.2015 року;

від відповідача - Левченко Д.Ю., дов. № 03 від 14.01.2015 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Державного підприємства «Національна енергетична

компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.07.2015 року

у справі № 910/12992/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного підприємства «Тракторозапчасть»

до Державного підприємства «Національна енергетична

компанія «Укренерго»

про стягнення 214 635,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/12992/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Приватного підприємства «Тракторозапчасть» 160 241,48 грн. основного боргу, 57 045,97 грн. інфляційних втрат, 662,92 грн. 1% річних, 4 359,01 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/12992/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.10.2015 року.

07.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 року справу № 910/12992/15 призначено до розгляду на 28.10.2015 року.

28.10.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Тракторозапчасть» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/12992/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Приватного підприємства «Тракторозапчасть» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, у судовому засіданні судом було долучено до матеріалів справи опис вкладення, який відповідає оригіналу, та яким підтверджується направлення відповідачу разом з актом приймання виконання робіт і рахунку на їх оплату.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.11.2014 року між Приватним підприємством «Тракторозапчасть» (далі - виконавець, позивач, ПП «Тракторозапчасть») та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач, замовник, ДП «НЕК «Укренерго») укладено Договір підряду № 20-4/3673-14 (далі - Договір).

За умовами Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик, з застосуванням своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з капітального ремонту автогідропідйомника ОПТ-9195 (інвентарний № 000538, на шасі колісного трактора МТЗ-80, державний № 02024 ВА), (далі - автогідропідйомник) служби механізації і транспорту Кіровоградських МЕМ Дніпровської EC. Перелік робіт наведено в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за ним складає 160 241,48 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за виконані за цим договором роботи здійснюються замовником на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт, па підставі виставленого рахунку. При цьому рахунки на оплату виконаних робіт приймаються замовником за умови надання виконавцем податкових накладних (зареєстрованих податкових накладних - у разі необхідності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

З акту приймання виконаних будівельних робіт № 08/115-14 за грудень 2014 року встановлено, що роботи на суму 160 241,48 грн. виконані у повному обсязі та прийняті відповідачем без жодних зауважень (а.с. 12-13).

За твердженням позивача, відповідач виконані ним роботи не оплатив, у зв'язку з чим у останнього перед ПП «Тракторозапчасть» виникла заборгованість за Договором у сумі 160 241,48 грн.

19.03.2015 року позивач направив відповідачу претензію № 11 з вимогою про сплату вказаної заборгованості (а.с.17).

Враховуючи вказане, ПП «Тракторозапчасть» звернулося до суду з позовом та просить стягнути з ДП «НЕК «Укренерго», з урахуванням остаточної заяви про збільшення позовних вимог, 160 241,48 грн. заборгованості за Договором, а також 57 045,97 грн. інфляційних втрат та 2 265,33 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частина 4 статті 882 ЦК Україна передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, виконання позивачем робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 08/115-14 за грудень 2014 року на суму 160 241,48 грн.

Доказів оплати відповідачем виконаних позивачем робіт суду надано не було.

Крім того, заборгованість у розмірі 160 241,48 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, який підписано сторонами та скріплено їх печатками (а.с. 16).

Стосовно посилання відповідача на те, що на його адресу не надійшов рахунок, який відповідно до п. 3.3 Договору є підставою для сплати виконаних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 року по справі № 37/405.

По-друге, як зазначено вище, 19.03.2015 року позивач направив відповідачу претензію № 11 з вимогою про сплату 160 241,48 грн. заборгованості (а.с. 17) до якої було додано, зокрема, рахунок № 679 від 24.12.2014 року на суму 160 241,48 грн. (а.с. 14). Отримання відповідачем претензії з рахунком підтверджується оглянутим у судовому засіданні апеляційної інстанції та залученим до матеріалів справи описом вкладення (а.с. 106), рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18) та фіскальним чеком про оплату поштових послуг (а.с. 107).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ДП «НЕК «Укренерго» на користь ПП «Тракторозапчасть» заборгованості за Договором у сумі 160 241,48 грн.

Крім того, враховуючи прострочення по сплаті заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 2 265,33 грн. 3 % річних та 57 045,97 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення % річних, оскільки п. 7.4 Договору сторони передбачили стягнення 1 % річних, стягнувши 662,92 грн. 1 % річних.

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував проти вказаного розрахунку місцевого господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 57 045,97 грн. інфляційних втрат та 662,92 грн. 1 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/12992/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/12992/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/12992/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 02.11.2015 року.