Рішення

від 28.07.2015 по справі 911/1471/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"28" липня 2015 р. Справа № 911/1471/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега», м. Рівне до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про», Київська обл., Іванківський район, смт Іванків 2. Приватної агрофірми «Нове життя», Львівська обл., Мостиський район, с. Мишлятичі про стягнення 45669,30 грн. за участю представників:

позивача:Грищенко О.М. - дов. від 10.07.2014 відповідачів:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» (далі - позивач, ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про» (далі - перший відповідач, ТОВ «Казус-Про»), Приватної агрофірми «Нове життя» (далі - другий відповідач ПА «Нове життя») про стягнення 45669,30 грн., з яких позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 27510 грн. заборгованості та стягнути з ПА «Нове життя» 13204,80 грн. інфляційних втрат, 4957,50 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання другим відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу, які забезпечені порукою першим відповідачем та право вимоги належного виконання яких (зобов'язань) передано первісним кредитором позивачу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісава» надав другому відповідачу послуги з перевезення вантажу, на загальну суму 27510 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт від 13.09.2008р., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств, без будь яких застережень чи заперечень, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ «Вісава» на адресу другого відповідача була надіслана претензія від 23.01.2009 № 1, з вимогою сплатити наявну заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу. адіслання вказаної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 23.01.2009 № 9110. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, другий відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу належним чином не виконав, у зв'язку з чим за останнім, рахується заборгованість в сумі 27510 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, другий відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 27510 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості другий відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісава» - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» - новий кредитор укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 № МВК-3/07-12 (далі - угода) відповідно до умов якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Приватною агрофірмою «Нове життя», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо стати розміру заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008 щодо оплати вартості наданих послуг (п. 1.1 угоди).

Відповідно до п. 1.2 угоди за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат, за весь період існування заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008.

Згідно п. 2.2 угоди з моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов чинного законодавства та акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008, по відношенню до боржника щодо нарахування розміру заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008.

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 02.07.2012, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТОВ «Вісава» відступило ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» належні йому права вимоги, які витікають із вищезазначеного акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008.

У зв'язку з укладенням зазначеної угоди про відступлення права вимоги, боржника було повідомлено повідомленням від 02.07.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.02.2015 та фіскальним чеком «Укрпошта» від 19.02.2015 № 8118. Засвідчені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.

Оскільки другий відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 27510 грн. Доказів протилежного другий відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що другий відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з другого відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2009 року по січень 2015 року складають 13204,80 грн.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період прострочення з 08.02.2009 по 19.02.2015 складають 4954,50 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Між ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» та ТОВ «Казус-Про» укладено договір поруки від 07.04.2014 № 07-04-2014-3, відповідно до умов якого ТОВ «Казус-Про» - поручитель поручився перед ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» - кредитором за виконання обов'язку Приватною агрофірмою «Нове життя» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно угоди № МВК-3/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012, укладену згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008 (п. 1.1, 2.1 договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості у сумі 27510 грн. (п. 3.1 договору поруки).

Позивач звернувся до ТОВ «Казус-Про» з вимогою від 02.06.2014 № 02-3/14 виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору поруки.

ТОВ «Казус-Про» - перший відповідач у відповідь на вказану вимогу повідомив, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки грошові зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи те, що другий відповідач не виконав свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, які забезпечені порукою, яка не припинена в порядку ст. 559 ЦК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів 27510 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що другий відповідач не сплатив заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу та беручи до уваги положення договору поруки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 27510 грн. заборгованості та про стягнення з ПА «Нове життя» 13204,80 грн. інфляційних втрат, 4954,50 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 2000 грн., позивач посилається на договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.07.2014 № 10-3/07-14, квитанцію від 03.04.2015 № 0.0.369227841.1, на підставі якої було сплачено надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 2000 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.08.2014, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009, виданого на ім'я Грищенко О.М., посвідчення адвоката на ім'я Грищенко О.Г. від 29.10.2009.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із приписами п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Грищенко О.М. укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.07.2014 № 10-3/07-14, за умовами якого виконавець - адвокат зобов'язався надати замовнику - позивачу правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ПА «Нове життя» та ТОВ «Казцс-Про» - далі, які виникли на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008, угоди № МВК-3/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 та на підставі договору поруки № 07-04-2014-3 від 07.04.2014, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовником зобов'язання щодо акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2008, угоди № МВК-3/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 та на підставі договору поруки № 07-04-2014-3 від 07.04.2014, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором. Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п.п. 1.1, 1.2 договору поруки).

Згідно п. 3.1 договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 2000 грн.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачені договором послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.08.2014, який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками позивача та адвоката.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 2000 грн., що підтверджується квитанцію від 03.04.2015 № 0.0.369227841.1, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат - Грищенко Олександр Миколайович діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009 № 3888.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаною угодою, відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ст. 49 ГПК України та абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 покладається судом на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про» (07200, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Поліське шосе, 3, ідентифікаційний код 35571320) та Приватної агрофірми «Нове життя» (81352, Львівська обл., Мостиський район, с. Мишлятичі, ідентифікаційний код 03761061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 2, ідентифікаційний код 37446760) 27510 (двадцять сім тисяч п'ятсот десять) грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватної агрофірми «Нове життя» (81352, Львівська обл., Мостиський район, с. Мишлятичі, ідентифікаційний код 03761061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 2, ідентифікаційний код 37446760) 13204 (тринадцять тисяч двісті чотири) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 4954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 50 коп. 3% річних.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про» (07200, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Поліське шосе, 3, ідентифікаційний код 35571320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 2, ідентифікаційний код 37446760) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

5. Стягнути з Приватної агрофірми «Нове життя» (81352, Львівська обл., Мостиський район, с. Мишлятичі, ідентифікаційний код 03761061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 2, ідентифікаційний код 37446760) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 03.08.2015.