Рішення

від 17.08.2009 по справі 16-27-17-5-15/242-07-6188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16-27-17-5-15/242-07-6188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2009 р.Справа  № 16-27-17-5-15/242-07-6188

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробурх Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Єфремов В.Ю за довіреністю № 77 від 01.04.2009р.,

Від відповідача:  Прокопова В.О. за довіреністю № 01- 13 / 14963 від 26.12.2008р.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні (з оголошенням перерви згідно ст.77 ГПК України) справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  про  зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” (далі по тексту ТОВ „Меркурій-П”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  про визнання незаконною бездіяльність Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, визнання недійсною незалежної оцінки по договору № 135 від 30.03.2007 р. та зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення станом на 10.04.2006 р. згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу, які знаходяться у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1981.     

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2007р. провадження у справі №15/242-07-6188  було припинено в частині вимог ТОВ „Меркурій-П” до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання бездіяльність незаконною та визнання недійсною незалежної оцінки по договору на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

В свою чергу, рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2007р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. позовні вимоги ТОВ „Меркурій-П” до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено та відповідача зобов'язано відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення станом на 10.05.2006р. згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу, які знаходяться у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1981.

Постановою Вищого господарського суду України від  27.02.2008р. по даній справі рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2007. –скасовано, справу направлено до господарського суду Одеської області на новий розгляд. Згідно з ухвалою від 15.05.2008 року Верховним Судом України було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2008 року у справі 15/242-07-6188.

За результатами нового розгляду даної справи ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2008 року провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про зобов'язання виконати певні дії було  припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

В свою чергу, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 року,  залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2008 року скасовано, а справу № 17 –5 –15/242 –07 –6188  передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 12.06.2009 року за № 249 –р дану справу було передано для подальшого розгляду судді Желєзній С.П.

Під час нового розгляду даної справи в іншому складі суду, товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” позовні вимоги були підтримані в редакції, викладеній у заяві від 30.04.2009р., згідно з якою позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення №504 станом на 10.05.2006р. згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу (при приватизації), які знаходяться у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1981. Свої вимоги позивач обґрунтовує, передусім, порушенням Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради приписів  Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” щодо строку підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, що, в свою чергу, призвело до завищення вартості  продажу об'єкту, а відтак, і до  порушення прав позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що заява на приватизацію встановленої форми  була подана   позивачем та зареєстрована Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради лише 25.01.2007р., а також наголошує на створенні перешкод з боку позивача у проведенні експертної оцінки  Стефанович І.О., внаслідок чого, відповідач був змушений залучити до проведення оцінки нового оцінювача. Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність вини  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у проведенні оцінки лише станом на 30.03.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням від 26.09.2003 р. № 1661-XXIV „Про приватизацію та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003 році”  Одеською міською радою  приміщення першого поверху площею 426,1 кв.м та підвалу площею 315,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, були включені до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, власником раніше викупленого майна.

За клопотанням позивача рішенням Одеської міської ради № 3822-ІV від 21.04.2005 року „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації й відчуженню у 2005 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради” вищевказане рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р.  за № 1661-XXIV в частині визначення способу та умов продажу спірного приміщення 1-го поверху площею 426,1 кв.м та підвалу площею 315,4 кв.м по вул. Канатна, 101-Б, було доповнено словами „викуп об'єкта частинами”.

22.12.2005 року на підставі зазначених рішень між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та ТОВ „Меркурій-П” був укладений договір № 113 купівлі-продажу нежилих приміщень шляхом викупу, за яким предметом купівлі-продажу були нежитлове приміщення підвалу № 502 площею 315,4 кв.м та нежитлове приміщення № 503 площею 230,4 кв.м, розташовані  по вул. Канатній, 101Б. При цьому, ринкова вартість частки комунальної власності об'єкта купівлі-продажу була визначена  у розмірі 1 004 019,60 грн. згідно з висновком оцінювача.

З метою викупу і іншої частини цього приміщення позивач 10.03.2006 р. звернувся до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради із заявою (вх. № 01-14/3033 від 10.03.2006 р.) про проведення експертної оцінки другої частини  приміщення, яка залишилася у комунальній власності, площею 183,7 кв.м, розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, для приватизації згідно з рішенням Одеської міської ради № 3822-ІV від 21.04.2005 р.

Відповідно до ч. 4 ст.. 7 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Заява повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта. Разом із заявою покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації. До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування); декларація про доходи (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону. Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.

Відповідно до пояснень представника відповідача, у своїй діяльності Представництво керується Порядком подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 1998 року N 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за N 400/2840, яким у тому числі затверджено форму заяви про приватизацію.

Як вбачається зі змісту вказаної вище  заяви, зазначений документ був складений  у довільній  формі, тобто без дотримання вимог щодо форми такої заяви, передбаченої  Порядком подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації) та ч. 4 ст.. 7 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Однак,  у матеріалах справи мається  заява  ТОВ „Меркурій-П” встановленої форми про приватизацію приміщення, площею 183,7 кв.м, розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б. При цьому, зі змісту зазначеної заяви вбачається, що даний документ був заповнений 10.03.2006р., але датою її прийняття Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було зазначено 12.09.2006р. за вх. № 952-р/КК, а датою реєстрації –25.01.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2006 року позивачем було додатково подано до Представництва певний пакет документів, необхідний для здійснення приватизації об'єкту, про що свідчить  наявний у матеріалах справи супровідний лист /т.с. 2 а.с. 10/.

Відповідно до п. 2.12 Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 1998 року N 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за N 400/2840 заява про приватизацію розглядається та реєструється протягом не більше ніж три дні з моменту її прийняття.

Однак, всупереч наведеним вимогам зазначена заява була зареєстрована лише 25.01.2007р.,  про що начальником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради був виданий наказ за  № 27 від 25.01.2007 року /т.с. 2  а.с. 12/. Одночасно згідно з наказом начальника Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 25.01.2007 року за № 28 було прийнято рішення про приватизацію приміщення першого поверху № 504, розташованого   по вул. Канатній, 101-Б.

30.03.2007 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” та ТОВ „Меркурій-П” був укладений договір на проведення незалежної оцінки нежилих приміщень першого поверху площею 183,7 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, згідно з умовами якого оцінка майна проводиться станом на 31.03.2007 р.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул.. Канатна, 101Б, ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” ринкова вартість нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул.. Канатна, 101Б станом на 31.03.2007р.  була визначена у розмірі 1126900грн. без ПДВ (тобто 6134,46 грн. за 1 кв.м. ). В той час як з  матеріалів справи, зокрема, звіту про незалежну оцінку ринкової вартості індивідуально визначеного майна об'єкта комунальної власності –нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 230,4 кв.м. і підвалу, загальною площею 315,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101, Б   вбачається, що станом на 31.08.2005 року вартість 1 кв.м.  іншої частини цього ж приміщення, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б складала удвічі менше - 3030 грн. без ПДВ.  Наведене безумовно свідчить про подорожчання об'єкту приватизації.

Посилаючись на те, що проведення з  порушенням строків, встановлених ст. 8  Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 6 березня 1992 року N 2171-XII, незалежної оцінки нежилих приміщень - об'єкту приватизації,   майже через рік з моменту подачі позивачем заяви від 10.03.2006р. призвело до значного подорожчання об'єкту продажу та порушення прав позивача, як покупця приміщення №  504 першого поверху площею 183,7 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, ТОВ „Меркурій-П” був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач проти задоволення позову  заперечує, посилаючись, передусім, на відсутність  вини Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у невиконанні експертної оцінки приміщення № 504 станом на 10.05.2006р., оскільки позивачем  пакет документів для приватизації був поданий лише 12.09.2006р., а також через  подання останнім, а відтак і  реєстрації відповідачем  заяви про приватизацію за встановленою формою  25.01.2007р. Крім того, відповідач в обґрунтування своєї позиції по даній справі наполягав на відмові ТОВ „Меркурій-П” від проведення оцінки експертом Стефанович І.О., посилаючись про цьому на лист вказаного оцінювача  за вих. № 14 від 28.03.2007р., внаслідок чого Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було змушено залучити до проведення експертизи іншого оцінювача.

Проаналізувавши матеріали справи та приписи діючого законодавства України, суд доходить висновку, що наведена позиція  відповідача є необґрунтованою та недоведеною, з огляду на  наступне.

За змістом наведених вище положень  ч. 4 ст. 7 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII покупець повинен подати заяву на приватизацію встановленої форми, яку визначає орган приватизації.

Відповідно до ст. 8 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Як було зазначено по тексту рішення вище,   приміщення № 504  було  включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації й відчуженню ще у 2003 році  згідно з рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003р. № 1661-XXIV.  При цьому, рішення Одеської міської  ради від 26.09.2003р. № 1661-XXIV з наступними змінами внесеними рішенням Одеської міської ради № 3822-ІV від 21.04.2005 року передбачало викуп приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, частинами, а, відтак, відповідач мав здійснити передбачені чинним законодавством необхідні заходи щодо підготовки об'єкту за № 504 до продажу з моменту звернення ТОВ „Меркурій-П”  до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з відповідною заявою, зокрема, відповідач мав спочатку здійснити заходи щодо визначення ціни спірного об'єкту станом на дату, що не перевищує двомісячний строк з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, а саме: з 10.03.2006р.

При цьому, судом не приймаються до уваги як недоведені доводи Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради щодо подання позивачем заяви про приватизацію приміщення лише 25.01.2007р. з огляду на наступне. Так, як вбачається зі змісту заяви про приватизацію, вказаний документ був заповнений 10.03.2006р. Незважаючи на те, що по тексту заяви в якості дати її прийняття Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було зазначено 12.09.2006р., суд доходить висновку, що вказана заява була подана саме  10.03.2006р. та з цієї дати мала розпочатися підготовка об'єкта малої приватизації до продажу.

Наведені висновки суду, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями запитів Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, пов'язаних з процедурою продажу приміщення № 504 від 23.05.2006р. №01-13/6422, від 23.05.2006р. №01-13/6425, від 08.09.2006р. №01-13/10884 та листа Представництва від 28.04.2006р. №01-13/5104 на адресу товариства (т. 2 а.с. 35-38).

При цьому, прийняття Представництвом наказів від 25.01.2007р. № 27 „Про реєстрацію заяви на приватизацію індивідуально визначеного майна у вигляді приміщення І-го поверху № 504, розташованого за адресою: вул. Канатна, 101-Б, способом викуп” та № 28 „Про прийняття рішення про приватизацію індивідуально визначеного майна у вигляді приміщення 1-го поверху № 504, розташованого за адресою: вул. Канатна, 101-Б, способом викуп” не є достатнім  доказом того, що позивач звернувся до відповідача із заявою про приватизацію саме 25.01.2007р. Більш того, власне реєстрація заяви позивача про приватизацію об'єкта лише у січні 2007 року, тобто по спливу 10 місяців після її подання, суперечить приписам п. 2.12 Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 1998 року N 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за N 400/2840, якими передбачено, що заява про приватизацію розглядається та реєструється протягом не більше ніж три дні з моменту її прийняття.

Також господарським судом не приймаються до уваги твердження відповідача щодо подання ТОВ „Меркурій-П” всіх передбачених законом документів, необхідних для приватизації об'єкту лише 12.09.2006р. з огляду на приписи п. 3.2 Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 1998 року N 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за N 400/2840, згідно з якими орган приватизації відмовляє заявнику в прийнятті або реєстрації заяв, зокрема, якщо: заяви містять виправлення або подані не за встановленою формою; відсутні або подані не в повному обсязі документи, передбачені формами заяв. При цьому, відмова в реєстрації заяв надається органом приватизації листом, у якому повідомляється про причини відмови. Однак, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради не  відмовило позивачу у проведенні реєстрації даної заяви з підстав неповноти поданих останнім документів. Крім того, у разі подання позивачем неповного пакету документів необхідних для приватизації об'єкту, відповідач мав  щонайменше звернутися до позивача з вимогою надати ці документи. У матеріалах справи взагалі відсутні жодні докази звернення Представництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  до ТОВ „Меркурій-П” з такими вимогами. Більш того, самий по собі факт прийняття Одеською міською радою рішення від 26.09.2003 р. № 1661-XXIV, згідно з яким  приміщення першого поверху площею 426,1 кв.м та підвалу площею 315,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, у тому числі і приміщення № 504, були включені до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, власником раніше викупленого майна, тобто ТОВ „Меркурій-П”, виключає можливість неподання останнім всіх необхідних  документів,  адже таке рішення приймається лише за наявності таких документів.

Підсумовуючи наведене, посилання відповідача про неподання позивачем всіх необхідних документів, а також заяви за встановленою формою не можуть бути  прийнятими судом до уваги з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Крім того,  судом критично оцінюються доводи відповідача про створення позивачем перешкод у проведенні оцінки об'єкту приватизації  Стефанович І.О., внаслідок чого відповідач був змушений залучити до проведення оцінки нового оцінювача - ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”.

В обґрунтування зазначених доводів Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради посилається на лист гр.. Стефанович І.О. за вих. № 14 від 28.03.2007р., яким даний оцінювач повідомляв відповідача про небажання ТОВ „Меркурій-П” підписати  з останнім договір на проведення оцінки об'єкту приватизації.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року N 2658-III визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема: приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року N 2658-III незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності –суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

При цьому, відповідно до положень ст. 11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Пунктом 16 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 визначено, що укладення договору на проведення оцінки майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, при цьому державні органи приватизації виступають замовниками оцінки майна, яка проводиться для цілей приватизації (корпоратизації), у тому числі для створення холдингових і державних акціонерних компаній, а також у випадках повернення об'єктів приватизації у державну власність.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, які мали бути залученими до проведення приватизації комунального майна, зокрема, нежитлового приміщення № 504, переможцем якого була визначена  гр.. Стефанович І.О.

Відповідно до  Положення про механізм відчуження об'єктів комунальної власності, затвердженого у новій редакції рішенням Одеської міської ради № 946-ХХІІІ від 28.04.2000р. обов'язок з відшкодування витрат на підготовку об'єкту до продажу покладений на  покупця, в даному випадку - на ТОВ „Меркурій-П”, у зв'язку з чим, позивач повинен виступати одним з учасників договору на проведення оцінки об'єкту приватизації, та як наслідок, за переконанням суду, відповідач мав  повідомити позивача про своє рішення доручити проведення незалежної  оцінки об'єкту приватизації гр.. Степанович І.О. Однак, жодних доказів на підтвердження наявності такого повідомлення суду надано не було. За поясненнями позивача, з моменту прийняття рішення про доручення проведення незалежної  оцінки гр.. Стефанович І.О. у серпні 2006р.  ТОВ „Меркурій-П” взагалі не було повідомлено про таке рішення. Більш того, за переконанням суду, наведені по тексту рішення вище висновки суду про необхідність завершення процесу приватизації ще 10.05.2006р. взагалі виключають правомірність дій відповідача щодо відбору оцінювача  у серпні 2006р. При цьому, як вбачається з проекту  договору  на проведення гр.. Степанович І.О. незалежної оцінки /т.с. 2 а.с. 14/, зазначений документ датований 28.02.2007р.,  що свідчить про порушення відповідачем встановленого  ст. 8  Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII двомісячного строку підготовки до продажу об'єкту малої приватизації. Слід також зазначити, що саме по собі здійснення відповідачем у серпні 2006р. наведених  дій щодо призначення оцінювача  в рамках підготовки об'єкта малої приватизації –приміщення № 504 до продажу, підтверджує факт подання позивачем заяви та всіх необхідних для приватизації документів ще у березні 2006 року.

Таким чином, за переконанням суду, відповідачем з дотриманням ст..ст. 32, 33 ГПК України не було доведено суду відсутності вини Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у порушенні прав позивача та недотриманні вимог Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України від 16.01.2003р.). Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність  позову товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П”, заявленого  останнім у межах даної справи. При цьому, враховуючи що питання пов'язані з власне порядком проведення оцінки майна, у тому числі надання вихідних даних для її проведення,  врегульовані Методикою оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1981, іншими законодавчими актами,  суд вважає недоцільним окремо  визначати наведені питання у судовому рішенні. З огляду на викладене, суд вважає законним та правомірним позов товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” задовольнити повністю шляхом зобов'язання відповідача призначити незалежну оцінку нежилого приміщення № 504, площею 183,7 кв.м, розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, станом на 10.05.2006 р. відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1981.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст..ст.  15  16 ЦК України,  ст..ст. 7, 8 Закону  України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  від 6 березня 1992 року N 2171-XII, ст.ст. 32, 33, 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595/ призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення № 504, площею 183,7 кв.м, розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б,  станом на 10.05.2006 р. відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1981. Наказ видати.

3.          Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595 /  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” /65039, м. Одеса, вул.. Канатна, 101 Б, п/р 2600665206681 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 09328015 / витрати по  сплаті державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят п'ять грн.. 00 коп./, та 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрати на ІТЗ судового процесу.  Наказ видати.

4.          Видати товариству з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” /65039, м. Одеса, вул.. Канатна, 101 Б, п/р 2600665206681 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 09328015 /  довідку на повернення зайве сплаченого державного мита у розмірі 402 грн. 00 коп.  / чотириста дві грн.. 00 коп./.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 18.08.2009р.

Суддя