Постанова

від 06.10.2009 по справі 16-27-17-5-15/242-07-6188

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16-27-17-5-15/242-07-6188

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р. Справа № 16-27-17-5-15/242-07-6188

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

(згідно розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В. С. №145 від 31.08.2009 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Разюк Г. П., Колоколова С. І. та Петрова М. С. на колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.),

при секретарі   -   Волощук О. О.,

за участю представників:

позивача –Єфремова В. Ю.,                                                                                   

відповідача –Севостьянової С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2009 р.                    

у справі №16-27-17-5-15/242-07-6188                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом ТОВ „Меркурій-П”, м. Одеса,

до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса,

про зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

17.07.2007 р. (вх. № 7690) у господарському суді Одеської області ТОВ „Меркурій-П” (далі - позивач) пред'явлено позов до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконною бездіяльність відповідача, визнання недійсною незалежної оцінки по договору №135 від 30.03.2007 р. та зобов'язання відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку станом на 10.04.2006 р., згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу, які знаходяться у відповідача, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891 (а.с. 2-5, т.1). Свої вимоги він мотивував наступним.

Згідно до ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. (зі змінами), рішеннями Одеської міськради від 26.09.2003 р. №1661-XXIV та №3822-ІV від 21.04.2005 р., рішення від 26.09.2003 р. за №1661-XXIV, в частині визначення способу та умов продажу спірного приміщення 1-го поверху, площею 426,1 кв.м., та підвалу, площею 315,4 кв.м., по вул. Канатна, 101-Б, було доповнено словами „викуп об'єкта частинами”. 22.12.2005 р. позивач за договором №113 купівлі-продажу придбав приміщення №503 по вул. Канатній, 101Б, площею 230,2 кв.м., та підвал, площею 315,4 кв.м., за 1004019,60 грн. 10.03.2006 р. позивач звернувся до відповідача  із заявою (вх. №01-14/3033 від 10.03.2006 р.) про проведення експертної оцінки другої частини приміщення, площею 183,7 кв.м, для приватизації згідно з рішенням Одеської міської ради №3822-ІV від 21.04.2005 р. Відповідач цей процес затягував, чим порушив п.2 ст. 8 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та рішення Одеської міськради від 28.04.2000 р. №946-XXІІІ „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності”. 03.07.2007 р. позивачу був вручений звіт про експертну оцінку вартості приміщення, площею 183,7 кв.м., сума склала 1126900 грн., що відповідає 6134 грн. за 1 кв.м. Позивач у грудні 2005 р. придбав частину приміщення, площею 230 кв.м., за 698112 грн., що склало 3030 грн. за 1 кв.м. Отже, затягнувши процес приватизації на 380 днів відповідач завдав позивачеві збитків на 570290 грн. З моменту першої незалежної оцінки від 31.08.2005 р., проведеної СПД –Стафанович І. О., станом на 10.04.2006 р. відсоток подорожчання (за даними агенцій нерухомості) склав 15% або 83491 грн. Таким чином, збитки позивача склали 570290 грн. –83491 грн., тобто 486809 грн. В обґрунтування свого позову позивач також послався на ст.ст. 20,23 ГК України та ст. 16 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2007 р. (а.с. 1, т.1) суддею Петровим В. С. порушено провадження з цієї справи та прийнято позовну заяву до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 5-7, т.2), в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки, згідно ст. 7 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, покупець повинен подати заяву на приватизацію встановленої форми, яку визначає орган приватизації. Пакет документів на приватизацію об'єкта був надісланий на адресу відповідача 12.09.2006 р. Заява встановленої форми була подана позивачем та зареєстрована відповідачем 25.01.2007 р., про що був прийнятий наказ начальника ПУКВ від 25.01.2007 р. №27. Також наказом начальника від 25.01.2007 р. №28 було прийнято рішення про приватизацію приміщення по вул. Канатна, 101б. Тому датою початку роботи з приватизації спірного об'єкта є 25.01.2007 р., а не 10.03.2006 р., як зазначає позивач. У лютому 2007 року між сторонами з цієї справи та СПД -  Стефанович І. О., що робить оцінки, повинен був бути укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення. Однак, позивач відмовився укладати цей договір та перешкоджав в проведенні оцінки майна, про що свідчить лист СПД - Стефанович І. О. від 28.03.2007 р. Конкурсною комісією був визначений інший оцінювач - ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”. 30.03.2007 р. був укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення по вул. Канатна, 101 б станом на 31.03.2007 р. Як вбачається з викладеного, саме з вини позивача оцінка була здійснена пізніше, ніж запланована. Вина відповідача в цьому випадку, відсутня. Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежилих приміщень, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, є обґрунтованим і повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначений звіт отримав рецензії ІНЮГ-Експертизи та Холдингової групи „Експертна оцінка вартості”, в яких зазначено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів по оцінці майна. Також, вказаний звіт затверджений наказом начальника відповідача від 25.05.2007 р. №458, що є останнім етапом підготовки об'єкта комунальної власності до продажу. В матеріалах справи відсутні докази наявності вини відповідача у завданні позивачу збитків. Позивач не надав жодного доказу в підтвердження того, що відповідач допустив бездіяльність і порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивач не визначив чітко, які самі бездії повинні бути визнані незаконними. Крім того, ПУКВ є неналежним відповідачем по цій справі в частині заявлених вимог, оскільки спірну оцінку здійснювало ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”. До того ж, вимоги позивача щодо здійснення незалежної оцінки станом на 10.04.2006 р. істотно порушують вимоги Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891, в який встановлено, що звіт про незалежну оцінку є чинним лише шість місяців.

24.09.2007 р. (вх. №22012) позивач надав суду пояснення на відзив (а.с. 27-32, т.2), в якому повністю підтримав свої позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2007 р. (а.с. 62-63, т.2) провадження у справі №15/242-07-6188, в частині вимог позивача до відповідача про визнання бездіяльності незаконною та незалежної оцінки по договору недійсною, припинено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2007 р. (суддя Петров В. С.) з цієї справи позов про зобов'язання виконати певні дії задоволено, а саме зобов'язано відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку нежилого приміщення станом на 10.05.2006 р., згідно достовірної інформації про договори купівлі-продажу, які знаходяться у відповідача, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981 (а.с. 65-68, т.2).  

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 р. (а.с. 100-107, т.2) рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2007 р. по справі №15/242-07-6188 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2008 р. (а.с. 124-127, т.2) касаційну скаргу відповідача задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2007 р. та постанову від 27.11.2007 р. Одеського апеляційного господарського суду по справі №15/242-07-6188 скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2008 р. (а.с. 129, т.2) суддею Могилом С. К. прийнято до свого провадження справу №15/242-07-6188 та їй присвоєний №5-15/242-07-6188.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.05.2008 р. (а.с. 144, т.2) відмовлено позивачу в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2008 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2008 р. (а.с. 1, т.3) суддею  Зуєвою Л. Є. прийнято справу №5-15/242-07-6188 до провадження та присвоєно їй №17-5-15/242-07-6188.

24.07.2008 р. (вх. №15101) позивач надав суду пояснення (а.с. 34-37, т.3), в яких просив зобов'язати відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку станом на 10.05.2006 р., згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу, які знаходяться у відповідача, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981.

04.08.2008 р. (вх. №15786) відповідач знов подав до суду клопотання про припинення провадження по справі (а.с. 43-44, т.3), у зв'язку з тим, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2008 р. (а.с. 52-53, т.3) клопотання відповідача задоволено, а провадження у справі - припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 р. (а.с. 72-74, т.3) апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2008 р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2008 р. (а.с. 77, т.3) суддею   Семенюк Г. В. прийнято справу №17-5-15/242-07-6188 до провадження та присвоєно їй №27-17-5-15/242-07-6188.

13.04.2009 р. (вх. №8913) позивач надав суду пояснення (а.с. 121-125, т.3), в яких просив визнати недійсними накази №27,28 від 25.01.2007 р. начальника відповідача;  зобов'язати відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку станом на 10.03.2006 р., згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу, які знаходяться у відповідача, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981.

Надалі відповідач також надав суду письмові пояснення (а.с. 133-135, т.3), в яких просив відмовити позивачу у позові, з тих же підстав, що були викладені відповідачем у відзиві на позов.

06.05.2009 р. (вх. №10980) позивач надав суду уточнення (а.с. 142-144, т.3), в яких просив зобов'язати відповідача відновити положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто призначити незалежну оцінку приміщення №504 станом на 10.05.2006 р., згідно з достовірною інформацією про договори купівлі-продажу (при приватизації), які знаходяться у відповідача, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2009 р. (а.с. 2, т.4) суддею                                                                                 Желєзною С. П. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй №16-27-17-5-15/242-07-6188.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2009 р. (підписаним суддею Желєзною С. П. 18.08.2009 р.) з цієї справи позов задоволений, а саме зобов'язано відповідача призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення №504, площею 183,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, станом на 10.05.2006 р., відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981; стягнено з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита у розмірі 85 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; видано позивачу довідку на повернення зайве сплаченого держмита у розмірі 402 грн. (а.с. 25-28, т.4). Саме ж рішення суд мотивував тим, що, приміщення №504 було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації й відчуженню ще у 2003 році, згідно з рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 р. №1661-XXIV, яке з наступними змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради №3822-ІV від 21.04.2005 р., передбачало викуп приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, частинами, а, відтак, відповідач мав здійснити передбачені чинним законодавством необхідні заходи щодо підготовки об'єкту за №504 до продажу з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, зокрема, відповідач мав спочатку здійснити заходи щодо визначення ціни спірного об'єкту станом на дату, що не перевищує двомісячний строк з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, а саме з 10.03.2006 р. Незважаючи на те, що по тексту заяви в якості дати її прийняття відповідачем було зазначено 12.09.2006 р., суд дійшов висновку, що вказана заява була подана саме 10.03.2006 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями запитів відповідача, пов'язаних з процедурою продажу приміщення №504 від 23.05.2006 р. №01-13/6422, від 23.05.2006 р. №01-13/6425, від 08.09.2006 р. №01-13/10884 та листа відповідача від 28.04.2006 р. №01-13/5104 на адресу позивача (т.2, а.с. 35-38). При цьому, прийняття відповідачем наказів від 25.01.2007  р. №27,28 не є достатнім доказом того, що позивач звернувся до відповідача із заявою про приватизацію саме 25.01.2007 р. Реєстрація заяви позивача про приватизацію об'єкта лише у січні 2007 року, тобто по спливу 10 місяців після її подання, суперечить приписам п.2.12 Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 р. №772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за №400/2840. Також суд не прийняв до уваги твердження відповідача щодо подання позивачем всіх передбачених законом документів, необхідних для приватизації об'єкту лише 12.09.2006 р. з огляду на приписи п.3.2 наведеного Порядку, так як відповідач не відмовив позивачу у проведенні реєстрації даної заяви з підстав неповноти поданих останнім документів. Сам по собі факт прийняття Одеською міською радою рішення від 26.09.2003 р. №1661-XXIV виключає можливість неподання позивачем всіх необхідних документів, адже таке рішення приймається лише за наявності таких документів. Як суд вбачив з матеріалів справи, відповідачем було проведено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, які мали бути залученими до проведення приватизації комунального майна, зокрема, нежитлового приміщення №504, переможцем якого була визначена гр. Стефанович І. О. Відповідно до Положення про механізм відчуження об'єктів комунальної власності, затвердженого у новій редакції рішенням Одеської міської ради №946-ХХІІІ від 28.04.2000 р., обов'язок з відшкодування витрат на підготовку об'єкту до продажу покладений на покупця, в даному випадку –на позивача, у зв'язку з чим, позивач повинен виступати одним з учасників договору на проведення оцінки об'єкту приватизації та, як наслідок, за переконанням суду, відповідач мав повідомити позивача про своє рішення доручити проведення незалежної оцінки об'єкту приватизації гр. Стефанович І. О. Однак, жодних доказів на підтвердження наявності такого повідомлення суду надано не було. Більш того, за переконанням суду, наведені по тексту рішення вище висновки суду про необхідність завершення процесу приватизації ще 10.05.2006 р. взагалі виключають правомірність дій відповідача щодо відбору оцінювача у серпні 2006 р. При цьому, як суд вбачив з проекту договору на проведення гр. Стефанович І. О. незалежної оцінки (т.с.2, а.с. 14), зазначений документ датований 28.02.2007 р., що свідчить про порушення відповідачем встановленого ст. 8 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” двомісячного строку підготовки до продажу об'єкту малої приватизації. Суд також зазначив, що саме по собі здійснення відповідачем у серпні 2006 р. наведених  дій щодо призначення оцінювача  в рамках підготовки об'єкта малої приватизації –приміщення №504 до продажу підтверджує факт подання позивачем заяви та всіх необхідних для приватизації документів ще у березні 2006 року. В обґрунтування свого рішення суд також послався на ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 7,8,12 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, ст.ст. 3,7,11 ЗУ „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.  

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що, відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891, звіт про незалежну оцінку є чинним лише шість місяців. Таким чином, суд зобов'язав відповідача замовити оцінку станом на 10.04.2006 р., яка не має чинності і, відповідно, не може бути застосована для укладання договору купівлі-продажу комунального майна. Крім того, як слідує з відзиву та копій документів, які були залучені відповідачем до матеріалів справи, саме з вини позивача оцінка була здійснена станом на 30.03.2007 р. Пакет документів на приватизацію об'єкта був надісланий на адресу відповідача лише 12.09.2006 р., що підтверджується листом позивача, копія якого є в матеріалах справи і не спростовується позивачем. Також, заява встановленої форми була зареєстрована відповідачем 25.01.2007 р., про що був прийнятий наказ від 25.01.2007 р. №27, а наказом від 25.01.2007 р. №28 було прийнято рішення про приватизацію приміщення по вул. Канатна, 101 б. Зазначені накази є чинними і ніким не оскарженими. Отже, суд повинен їх приймати як доказ в заперечення позовних вимог. Отже, датою початку роботи з приватизації спірного об'єкта є 25.01.2007 р., а не 10.03.2006 р. У лютому 2007 року між позивачем, відповідачем та оцінювачем - СПД Стефанович І. О. повинен був бути укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення. Однак, позивач відмовився укладати цей договір та перешкоджав в проведенні оцінки майна, про що свідчить лист СПД - Стефанович І. О. від 28.03.2007 р., копія якого є в матеріалах справи. 30.03.2007 р. між позивачем, відповідачем та ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” був укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення по вул. Канатна, 101 б станом на 31.03.2007 р., на підставі якого була проведена експертна оцінка спірного приміщення. Як апелянт вбачає з викладеного, саме з вини позивача оцінка була здійснена пізніше, ніж запланована. Суд першої інстанції задовольняє вимоги про спонукання здійснити експертну оцінку станом на 10.04.2006 р. за відсутністю встановленого судом факту незаконності дій відповідача. Суд не мав правових підстав для задоволення цих вимог, враховуючи, що відсутні будь-які судові рішення щодо визнання дій чи рішень, чи бездіяльності відповідача з приватизації приміщення по вул. Канатна, 101 6 незаконними.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.10.2009 р., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення.

Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях, наданих апеляційному суду, підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити рішення без змін.

За згодою учасників процесу, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали справи,  в т.ч. наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Апелянт у скарзі посилається на те, що саме з вини позивача оцінка була здійснена станом на 30.03.2007 р. Пакет документів на приватизацію об'єкта був надісланий на адресу відповідача лише 12.09.2006 р., що підтверджується листом позивача, копія якого є в матеріалах справи, і не спростовується позивачем. Заява встановленої форми була зареєстрована відповідачем 25.01.2007 р., про що був прийнятий наказ від 25.01.2007 р. №27, а наказом від 25.01.2007 р. №28 було прийнято рішення про приватизацію приміщення по вул. Канатна, 101 б. Зазначені накази є чинними і ніким не оскарженими. Отже, суд повинен їх приймати як доказ в заперечення позовних вимог. Отже, датою початку роботи з приватизації спірного об'єкта є 25.01.2007 р., а не 10.03.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2006 р. позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. №01-14/3033 від 10.03.2006 р.) про проведення експертної оцінки другої частини приміщення, площею 183 кв.м., для приватизації, згідно рішення Одеської міської ради №3822-ІV від 21.04.2005 р. (а.с. 10, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи наявна заява позивача про приватизацію індивідуально-визначеного майна у вигляді: приміщення 1-го поверху №504, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, заповнена ним 10.03.2006 р., однак вхідний номер відповідачем зазначений як №952-р/кк від 12.09.2006 р. (а.с. 11, т. 2).  

Отже, як вірно встановлено місцевим судом і вбачається з матеріалів справи, зі змісту заяви позивача встановленої форми про приватизацію приміщення, площею 183,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, виходить, що вона була заповнена 10.03.2006 р., але датою її прийняття відповідачем було зазначено 12.09.2006 р. (а.с. 11, т.2), а датою реєстрації - 25.01.2007 р. (а.с. 11-12, т.2).

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що 12.09.2006 р. позивачем було додатково подано до відповідача певний пакет документів, необхідний для здійснення приватизації об'єкту, про що свідчить наявний у матеріалах справи супровідний лист (а.с. 10, т.2).

Судова колегія вважає, що заява за вх. №01-14/3033 від 10.03.2006 р. про проведення експертної оцінки другої частини приміщення, площею 183 кв.м., для приватизації, згідно рішення Одеської міської ради №3822-ІV від 21.04.2005 р. (а.с. 10, т. 1), не може вважатися заявою встановленої форми про приватизацію, відповідно до Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 р. №772 (в редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 р. №848), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за №400/2840, оскільки не відповідає за формою вказаному Порядку та стосується експертної оцінки другої частини приміщення для приватизації, а ні самої процедури приватизації.

Заявою ж встановленої форми, яка відповідає вищезазначеному Порядку, судова колегія вважає заяву позивача про приватизацію індивідуально-визначеного майна у вигляді: приміщення 1-го поверху №504, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, заповнена ним 10.03.2006 р., за вх. №952-р/кк від 12.09.2006 р. (а.с. 11, т. 2), частиною якої є й лист позивача про направлення відповідачу необхідного пакету документів на викуп приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, площею 183,7 кв.м., за вх. №01-14/10431 від 12.09.2006 р. Колегія суддів також наголошує, що датою прийняття заяви позивача про приватизацію є 12.09.2006 р., а 10.03.1006 р. –дата заповнення бланку цієї заяви, що не може підтверджувати знаходження її у відповідача саме з цієї дати.

Також, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду щодо підтвердження подачі заяви 10.03.2006 р., незважаючи на те, що по тексту заяви в якості дати її прийняття відповідачем було зазначено 12.09.2006 р., наявними в матеріалах справи копіями запитів відповідача відносно приміщення, площею 183,7 кв.м., виходячи з наступного.

Дійсно, запити відповідача від 23.05.2006 р. №01-13/6422, від 23.05.2006 р. №01-13/6425, від 08.09.2006 р. №01-13/10884 та лист відповідача від 28.04.2006 р. №01-13/5104 на адресу позивача (а.с. 35-38, т.2) пов'язані з підготовкою приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, площею 183,7 кв.м., до продажу, однак вони не свідчать про звернення позивача з заявою про приватизацію у березні 2006 р., а лише відображають підготовку до продажу цього об'єкту, зважаючи на рішення Одеської міськради від 26.09.2003 р. №1661-XXIV та №3822-ІV від 21.04.2005 р. про відчуження об'єктів комунальної власності (а.с. 11-18, т.1) та на звернення позивача про викуп у майбутньому приміщення, площею 186 кв.м., від 24.09.2004 р. за вх. №01-14/8900 (а.с. 41, т.2), про проведення експертної оцінки другої частини приміщення, площею 183 кв.м., для приватизації від 10.03.2006 р. за вх. №01-14/3033 (а.с. 10, т. 1).

Більш того, з листа відповідача від 28.04.2006 р. №01-13/5104 на адресу позивача (а.с. 38, т.2) вбачається, що відповідач повідомляє позивача, що останньому необхідно звернутися до відповідача для розгляду питання відносно викупу приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, площею 183,7 кв.м.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за можливе зробити висновок, що до 28.04.2006 р. позивач до відповідача щодо викупу вказаного приміщення не звертався, що свідчить про відсутність на цей час у відповідача заяви позивача про приватизацію встановленої форми.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що проведення засідання комісії по конкурсному відбору суб'єктів оціночної діяльності 31.08.2006 р. (протокол №7, а.с. 10-12, т.3) не може достеменно свідчити, як то вказує суд першої інстанції, про подання позивачем заяви та всіх необхідних документів ще у березні 2006 р., оскільки на цьому засіданні проводився лише конкурс щодо багатьох об'єктів оцінки, які рішеннями Одеської міськради були визначені, як такі, що підлягають приватизації та відчуженню. Крім того, проведення такого конкурсу ніяким чином не скасовує порядку звернення з заявою про приватизацію об'єкта комунальної власності.  

Також, згідно до п.2.8. Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), датою подання заяв є дата їх прийняття канцелярією відповідного органу приватизації.

З викладеного судова колегія також робить висновок про те, що заява позивача про приватизацію була ним подана 12.09.2006 р.

Однак, судова колегія звертає увагу відповідача на те, що, згідно до п.2.12. Порядку подання та розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), заява про приватизацію розглядається та реєструється протягом не більш, ніж три дні з моменту її прийняття.

Проте, заява позивача встановленої форми про приватизацію індивідуально-визначеного майна у вигляді: приміщення 1-го поверху №504, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, заповнена ним 10.03.2006 р., прийнята відповідачем 12.09.2006 р., була зареєстрована 25.01.2007 р. (а.с. 11,12, т. 2), тобто з порушенням строку реєстрації.

Наведене, на переконання судової колегії, є порушенням відповідачем прав позивача, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 8 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 р. №2171-ХІІ (зі змінами), строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Оскільки рішення міської ради, згідно якого спірний об'єкт був включений до переліку об'єктів, які підлягають приватизації та відчуженню, передбачало викуп приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, частинами, відповідно відповідач мав здійснити передбачені чинним законодавством необхідні заходи щодо підготовки спірного об'єкту за №504 до продажу з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, зокрема відповідач мав спочатку здійснити заходи щодо визначення ціни об'єкту станом на дату, що не перевищує двомісячний строк з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, а саме з 12.09.2006 р. Отже, такий двомісячний строк з моменту звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, а саме з 12.09.2006 р., добіг до завершення 13.11.2006 р. Таким чином, визначення ціни об'єкту повинно було бути здійснено станом на 13.11.2006 р., а ні станом на 31.03.2007 р., як відбулося.

Вищенаведеними висновками спростовується також посилання скаржника на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про приватизацію встановленої форми 25.01.2007 р., що підтверджується прийняттям відповідачем наказів від 25.01.2007 р. №27 „Про реєстрацію заяви на приватизацію індивідуально визначеного майна у вигляді приміщення 1-го поверху №504, розташованого за адресою: вул. Канатна, 101-Б, способом викуп” (а.с. 12, т.2) та №28 „Про прийняття рішення про приватизацію індивідуально визначеного майна у вигляді приміщення 1-го поверху №504, розташованого за адресою: вул. Канатна, 101-Б, способом викуп” (а.с. 13, т.2), оскільки наведені накази не є достатніми доказами, враховуючи встановлення судовою колегією порушення прав позивача щодо реєстрації його заяви у передбачений законодавством триденний строк.

На думку судової колегії, не можливо зважати й на твердження відповідача, що вищезазначені накази є чинними і ніким не оскарженими, тобто суд повинен їх приймати як доказ в заперечення позовних вимог, оскільки суд оцінює докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, зважаючи на їх достатність та допустимість, і така їх всебічна, сукупна оцінка, у даному випадку, свідчить про неможливість підтвердження ними факту звернення позивача до відповідача із заявою про приватизацію встановленої форми саме 25.01.2007 р. Крім того, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що місцевим судом в оскарженому рішенні не зазначалося про не чинність вказаних наказів відповідача, суд першої інстанції лише повністю обґрунтовано вбачив, що вони не можуть беззаперечно підтверджувати факт звернення позивача до відповідача із заявою про приватизацію 25.01.2007 р., зважаючи на інші наявні у матеріалах справи докази, що спростовують звернення позивача до відповідача 25.01.2007 р.  

Скаржник також вказує на те, що у лютому 2007 року між позивачем, відповідачем та оцінювачем - СПД Стефанович І. О. повинен був бути укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення. Однак, позивач відмовився укладати цей договір та перешкоджав в проведенні оцінки майна, про що свідчить лист СПД - Стефанович І. О. від 28.03.2007 р. 30.03.2007 р. між позивачем, відповідачем та ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” був укладений договір на проведення незалежної оцінки приміщення по вул. Канатна, 101 б станом на 31.03.2007 р., на підставі якого була проведена експертна оцінка спірного приміщення. Як апелянт вбачає з викладеного, саме з вини позивача оцінка була здійснена пізніше, ніж запланована.

Згідно до п.16 Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891, укладення договору на проведення оцінки майна здійснюється в порядку, встановленому ЗУ „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, при цьому державні органи приватизації виступають замовниками оцінки майна, яка проводиться для цілей приватизації (корпоратизації), у тому числі для створення холдингових і державних акціонерних компаній, а також у випадках повернення об'єктів приватизації у державну власність.   

Отже, з викладеними доводами апелянта судова колегія не погоджується і підтримує висновки суду першої інстанції щодо того, що відповідачем було проведено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, які мали бути залученими до проведення приватизації комунального майна, зокрема, нежитлового приміщення №504, переможцем якого була визначена  гр. Стефанович І. О. (а.с. 10-12, т.3). Відповідно до п.2.5. Положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності”, затвердженого у новій редакції рішенням Одеської міської ради №946-ХХІІІ від 28.04.2000 р. (а.с. 19-22, т.1), обов'язок з відшкодування витрат на підготовку об'єкту до продажу покладений на покупця, в даному випадку – на позивача, у зв'язку з чим, позивач повинен виступати одним з учасників договору на проведення оцінки об'єкту приватизації та, як наслідок, відповідач мав повідомити позивача про своє рішення доручити проведення незалежної оцінки об'єкту приватизації гр. Стефанович І. О. Однак, як вірно встановлено місцевим судом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності такого повідомлення. При цьому, як місцевий суд, враховуючи вищевстановлене, обґрунтовано вбачив з проекту  договору на проведення гр. Стефанович І. О. незалежної оцінки (а.с. 14, т.2), зазначений документ датований 28.02.2007 р., що свідчить про порушення відповідачем встановленого ч.2 ст. 8 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” двомісячного строку підготовки до продажу об'єкту малої приватизації.  

Апелянт у скарзі також посилається на те, що суд першої інстанції задовольнив вимоги про спонукання здійснити експертну оцінку станом на 10.05.2006 р. за відсутністю встановленого судом факту незаконності дій відповідача, тобто місцевий суд не мав правових підстав для задоволення цих вимог, враховуючи, що відсутні будь-які судові рішення щодо визнання дій чи рішень, чи бездіяльності відповідача з приватизації приміщення по вул. Канатна, 101 б незаконними.

З наведеним судова колегія також не погоджується, оскільки місцевий суд встановив саме порушення відповідачем чинного законодавства, насамперед ст. 8 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, тобто повністю законно і обґрунтовано дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення №504, площею 183,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981, а помилився лише з датою, станом на яку її необхідно провести.

Також апелянт посилається на те, що, відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891, звіт про незалежну оцінку є чинним лише шість місяців, тобто суд зобов'язав відповідача замовити оцінку станом на 10.05.2006 р., яка не має чинності і, відповідно, не може бути застосована для укладання договору купівлі-продажу комунального майна.

Дійсно, як вбачається з п.22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891, акт про незалежну оцінку є чинним лише шість місяців, але у даному випадку мова йдеться про відновлення положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відновлення положення, як спосіб захисту порушеного права, відбувається за цим спором шляхом призначення незалежної оцінки приміщення №504 станом не на 10.05.2006 р., як вказав місцевий суд, а станом на 13.11.2006 р.      

На підставі викладеного, судова колегія частково (стосовно дати) не погоджується з доводами апелянта і вважає, що саме висновки призначеної незалежної оцінки приміщення №504 станом на 13.11.2006 р. у цьому випадку можуть і повинні бути застосовані для укладання договору купівлі-продажу та будуть свідчити про здійснення відновлення положення, яке існувало до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки в обумовлені „станом на 13.11.2006 р.” і полягає увесь зміст відновлення права.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на 13.11.2006 р. акту оцінки приміщення №504 взагалі немає, оскільки оцінка не проводилася, хоча і повинна була, тобто не може й бути мови про недійсність акту такої оцінки, враховуючи сплив шестимісячного строку.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду –зміні відносно дати, станом на яку необхідно провести оцінку приміщення №504, а позов –частковому задоволенню також з підстав встановлення судовою колегією іншої, ніж вказано у позові, дати, станом на яку необхідно провести оцінку приміщення №504.

                 Керуючись ст.ст. 99,101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2009 р. по справі №16-27-17-5-15/242-07-6188 - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„1.          Позов ТОВ „Меркурій-П” задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення №504, площею 183,7 кв.м., розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Канатна, 101 б,  станом на 13.11.2006 р., відповідно до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1981.  

3.          Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) на користь ТОВ „Меркурій-П” (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, п/р 2600665206681 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 09328015) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118,00 грн.

4.    Видати ТОВ „Меркурій-П” (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101 б, п/р 2600665206681 в  

      ООФ АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 09328015) довідку на повернення зайве

      сплаченого державного мита у розмірі 402,00 грн.”

3) Доручити господарському суд Одеської області видати накази відповідно до цієї постанови.

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                   Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                  Бєляновський В. В.

                                                                                                              Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 06.10.2009 р.