Ухвала

від 03.08.2015 по справі 904/1032/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.08.2015 Справа № 904/1032/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 р. у даній справі (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ". Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ". Провадження у справі припинено.

Згадана ухвала мотивована посиланням на наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. За результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, що є підставою для прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі.

Не погодившись з даною ухвалою, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу господарського суду скасувати, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Скаржник зазначає, що ліквідатором боржника до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська не надавалось жодного документу для проведення перевірки, передбаченої п.п.78.1.7, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, чим податкову інспекцію було позбавлено можливості провести перевірку.

В порушення ч.8 ст.111 ЦК України на адресу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проміжний ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ" не надходив.

Відзив на апеляційна скаргу сторонами не надано.

Скаржник, боржник та кредитор не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників скаржника, боржника та кредитора обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст.91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДІНГ" про порушення провадження у справі про банкрутство за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДИНГ" за процедурою встановленою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 18.03.2014 р., товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДИНГ" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 18.06.2014 р. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Корнєва Є.О.

18.03.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення № 1698 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2014 р. затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута з вимогами єдиного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКОРС", з яких: 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення та 385 152,00 грн. - 4 черга задоволення.

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду з кредиторськими вимогами до боржника в порядку встановленому ч.3 ст.95 Закону.

В апеляційній скарзі податковий орган, також, жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Крім того, листом від 26.03.2014 р. за № 10154/10/25-О Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська повідомила, що по товариству з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДИНГ" податковий борг відсутній (а.с.146).

Враховуючи викладене, скаржник не набув статусу кредитора боржника, не надав доказів, що господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки, а тому податковий орган не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо неможливості проведення податкової перевірки, оскільки останній був обізнаний про прийняття власником рішення про ліквідацію підприємства, про порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, як платника податків, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів вважає безпідставним посиланням скаржника щодо не надіслання ліквідатором на адресу податкового органу проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТА ХОЛДИНГ", оскільки в даному випадку досудова процедура ліквідації боржника завершилась складенням проміжного ліквідаційного балансу, складення та перевірка якого відбувається згідно частини 1 статті 111 ЦК України, яка не вимагає обов'язкової перевірки та схвалення контролюючим органом (податковою інспекцією) повноти проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 р. у справі № 904/1032/14.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 р. у справі №904/1032/14 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді І.М.Науменко І.М.Кощеєв