Постанова

від 03.09.2009 по справі 26/553-06-12754

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/553-06-12754

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р. Справа № 26/553-06-12754

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.

представники сторін в судові засідання 23.12.2008р., 08.01.2009р., 03.09.2009р. не з'являлись.

розглянувши апеляційну скаргу

ТОВ “Інтерсервіс”

на рішення господарського суду Одеської області

від 23.10.2008р.

у справі №26/553-06-12754

за позовом ВАТ “Машинобудівний завод “Елем”

до ТОВ “Інтерсервіс”

про стягнення 294522,84 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2008р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ “Інтерсервіс” за позовом ВАТ МЗ “Елем” до ТОВ “Інтерсервіс” про стягнення 294522,84 грн.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 08.01.2009р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2009р. на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, до розгляду господарським судом Одеської області пов'язаної з даним спором справи №20-25-8/429-06-12936, зупинено апеляційне провадження у справі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.08.2009р. поновлено апеляційне провадження.

На підставі розпорядження голови суду про призначення справ від 17.08.2009р. за №127 поновлення провадження у справі здійснювалось судовою колегією у складі суддів: головуючий суддя Лашин В.В, судді Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., а розгляд апеляційної скарги здійснювалось судовою колегією у складі суддів: головуючий суддя Жеков В.І., судді Картере В.І., Пироговський В.Т.

05.12.2006р. ВАТ МЗ „Елем” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВ „Інтерсервіс” заборгованості у сумі 294522,84 грн., з яких 255816 грн. –сума основного боргу, 31672,68  грн. –пеня, 1770,99 грн. –втрати від інфляції, 5263,17 грн. –3% річних, а також витрат на оплату держмита та ІТЗ судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на укладений між сторонами договір на виготовлення та поставку обладнання №276/2003 від 24.06.2003р., згідно якого ВАТ МЗ „Елем” здійснило поставку обумовленого товару, а ТОВ “Інтерсервіс” не в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, в результаті чого за останнім виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2008р. (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ “Інтерсервіс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2008р. та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Скарга, з посиланням на висновок товарознавчої експертизи №1512 від 28.08.2008р., вмотивована тим, що виготовлений та поставлений позивачем товар є товаром неналежної якості, а отже позивачем не виконано його зобов'язання за договором №276/2003 від 26.06.2003р., що дає право ТОВ „Інтерсервіс” вимагати від ВАТ „Машинобудівний завод „Елем” пропорційного зменшення ціни за укладеним договором.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню наступних підстав.

24.06.2003р. між ВАТ МЗ “Елем” та ТОВ “Інтерсервіс” укладено договір №276/2003 на виготовлення та поставку обладнання, за умовами якого ВАТ МЗ “Елем” зобов`язалось виготовити, поставити та передати у власність ТОВ “Інтерсервіс” комплект обладнання, який відповідає технічному завданню, а відповідач зобов`язався прийняти це обладнання та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Ціна, кількість, комплектність визначені в додатку №1 до договору та переглянуті сторонами в додаткових угодах №1 від 13.11.2003р. та №2 від 16.08.2004р. Строк виготовлення та поставки обладнання обумовлено в додатку №2 до договору, в якому визначено, що поставка обладнання здійснюється через 10 місяців з моменту виконання відповідачем обов`язку щодо сплати передоплати, передбаченої п. 3.2.1 договору.

Згідно з п.3.2.1, 3.2.2, 3.3 укладеного договору ТОВ “Інтерсервіс” до початку робіт перераховує передоплату у розмірі 252500грн. Остаточний розрахунок проводиться після підписання сторонами акту прийому-передачі готового комплексу на виробничих площах заводу у розмірі 252500 грн. Загальна вартість обладнання визначена в розмірі 505000 грн. ( В подальшому додатковою угодою №2 від 16.08.2004р. загальна сума договору відкоригована сторонами та визначена в розмірі 534316 грн., однак розмір передплати та остаточного розрахунку в договорі зміні не підлягав.)

Судом встановлено, що 22.07.2003р. ТОВ „Інтерсервіс” відповідно до умов договору здійснено передоплату у розмірі 252500грн. та згідно платіжного доручення №128 від 01.06.2005р. - 26000 грн.

Проте, відповідачем, в порушення узгодженого календарного плану поставки товару, відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання –передачі обладнання, поставку здійснено частинами в період з 16.08.2004р. по 23.12.2004р.

Акт прийому-передачі готового комплексу між сторонами не підписувався.

05 вересня 2006р. за участю представників заводу –виробника, ТОВ „Інтерсервіс” та ЗАО „Теплосервіс” складено та підписано дефектну відомість комплекту обладнання по нанесенню порошкової фарби, в складі елементів відповідно до додаткової угоди №2 від 16.08.2004р.

Вказаною відомістю встановлено, що комплект обладнання по нанесенню порошкової фарби виготовлено ВАТ МЗ „Елем” 28.12.2004р., змонтовано - вересень-жовтень 2005р., термін експлуатації - 2,5 місяців, виготовлено виробів бойлерів - електроводонагрівачів – 2500-2800 шт.

Також встановлено та перелічено дефекти обладнання, які виявилися під час експлуатації, які в цілому негативно впливають на забезпечення необхідного рівня виробництва.

Статтями 193 ГК України,  525, 526 ЦК України встановлено обов`язок належного виконання зобов`язання відповідно до умов договору, цих Кодексів, інших актів законодавства.

Відповідно до вимог  ст. 268 ГК України, що кореспондується зі ст. 673 ЦК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

У відповідності до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни.

Відповідно до ч. 5 ст. 680 ЦК України, якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Враховуючи необхідність дослідити природу та причину виникнення дефектів обладнання, господарський суд за клопотанням відповідача, призначив судову товарознавчу експертизу.

Виходячи зі змісту експертного висновку судової товарознавчої експертизи №1512 від 28.08.2008р., що проводилась Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, обладнання за договором №276/2003 від 24.06.2003р. не відповідає технічному завданню, поставлене з істотними дефектами, а причиною виникнення дефектів, зафіксованих у відомості від 05.09.2006 року, є виробничі дефекти при виготовленні обладнання. Також встановлено, що акт приймання, за позитивними результатами випробувань, який є підставою для вводу комплекту в експлуатацію у сторін відсутній, що не відповідає вимогам ГОСТ 15.005-86 „Система разработки и постановки продукции на производство. Создание изделий единичного и мелкосерийного производства, собираемых на месте эксплуатации”.

Отже, із зазначеного вбачається факт поставки відповідачу елементів комплекту обладнання, з порушенням умов укладеного договору.

Не приймається судовою колегією до уваги  посилання позивача на узгодження сторонами графіку оплати, оскільки останній запропоновано в період монтування та початку експлуатації обладнання, яке в подальшому виявилось не придатним до використовування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

А оскільки, п.3.2.2 договору чітко передбачено, що остаточна оплата за обладнання проводиться замовником після підписання сторонами акта приймання-передачі готового комплексу на виробничих площах заводу, який відповідно між сторонами підписано не було, а отже, у відповідача не настав строк для виконання ним грошового зобов'язання по договору.

За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте без урахування всіх обставин справи, та при неправильному застосуванню норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 77, 79, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2008р. зі справи №26/553-06-12754 –скасувати, у задоволені позову ВАТ „Машинобудівний завод „Елем” –відмовити.

Стягнути з ВАТ „Машинобудівний завод „Елем” на користь ТОВ „Інтерсервіс” 1472,61 грн. витрати по сплаті держмита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано  09 вересня 2009р.