АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/5070/14-п Номер провадження 33/786/48/15Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2015 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Маліченко В.В., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, головного державного ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області Марченко О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2015 року, -
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Жовтневого Решетилівського району Полтавської області, громадянка України, працююча головним бухгалтером ТОВ «Фундамент Буд-3», м. Полтава, вул. Б.Хмельницького, 5, кв.124, проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно даних зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,-
визнана винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.
Постановою місцевого суду встановлено, що ОСОБА_4 в порушення вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України вчинила дії, які призвели до заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 65 001, 00 грн., порушила п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2013 року по 30.10.2014 року, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по ряд. 25 Декларації на загальну суму 793451,00 грн., в т.ч. по періодах: 2013 рік - на суму 263577,00 грн., за 2014 рік на суму - 529874,00 грн., тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 просить постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26.02.2015 року скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що порушено процедуру оформлення адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_4, оскільки в її присутності було складено інший протокол за ст. 163-2 КУпАП, а також відсутня дата складання протоколу. Натомість, до суду направлений протокол із виправленням у графі 5 попередньо було зазначено за ст. 163-2 КУпАП, а виправлено на ст. 163-1 КУпАП. До того ж, відсутні об'єктивні докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також зазначає, що поки не буде вирішено спір між податковим органом та ТОВ «Фундамент Буд-3» щодо правомірності донарахування податкового зобов'язання, які відображені в Акті перевірки № 6549/16-01-22-01-09/33714725 від 14.11.2014 року, відсутні підстави притягнення головного бухгалтера ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Заслухавши захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення головного державного ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області Марченко О.А., дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що з 30.10.
2014 року по 05.11.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фундамент Буд-з» з питань дотримання вимог правомірності проведених господарських відносин з ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2013 року по 30.10.2014 року. Згідно наказу від 06.11.2014 року №2341 ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, термін перевірки було продовжено з 06.11.2014 року на 2 робочі дні
За результатами перевірки складено адміністративний протокол на головного бухгалтера ТОВ «Фундамент Буд-з» ОСОБА_4 на підставі ст. 163-1 ч.1 КУпАП, вбачаючи в її діях склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст.163-1 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивною стороною правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1 КУпАП, є :
· відсутність податкового обліку;
· порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством заходів щодо ведення податкового обліку.
Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
Згідно ст.256 КпАП України, в протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути вказана суть правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_4 порушила п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період 01.01.2014 року по 30.10.2014 року.
Як видно із діючої на час перевірки редакції Податкового кодексу України, п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138 визначав витрати, операційної діяльності які включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
витрати банківських установ, до яких відносяться:
а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;
б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;
в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;
г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;
ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;
д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);
є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;
ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;
з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Пункт 138.2 ст. 138 цього ж кодексу визначає витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Стаття 139, зокрема п.п. 139.1.9. Податкового кодексу України, регулює витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в якому зазначено:
139.1.9. Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;
Пункт 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.6. Податкового кодексу України, визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Протокол містить лише перелік пунктів Податкового кодексу, які на думку ревізора-інспектора порушені, але в ньому, всупереч ст. 256 КУпАП, не відображено, які саме дії ОСОБА_4, як головного бухгалтера ТОВ «Фундамент Буд-3», є правопорушеннями. Чи це відсутність податкового обліку, чи порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, або неподання чи несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Якщо це порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, то яким законом передбачено ведення такого обліку та в яких конкретно діях є порушення.
Відсутність в протоколі викладеної належним чином суті адміністративного правопорушення унеможливлює зробити висновок про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4, складу адміністративного правопорушення.
На зазначене не звернув уваги суд першої інстанції та помилково визнав винною ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Виходячи з викладеного, постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2015 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Маліченко
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2015 |
Оприлюднено | 10.08.2015 |
Номер документу | 47971234 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Апеляційний суд Полтавської області
Маліченко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні