Рішення

від 10.09.2009 по справі 8/41-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/41-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 вересня 2009 р.           Справа 8/41-09

за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600- річчя, 13, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849)   

до:Науково - виробничого приватного підприємства "Байт" (вул. Шевченка, 42, м. Вінниця, 21023, код ЄДРПОУ 01209877)  

про стягнення 6 942,49 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :   Микуляк Ю.П., за дорученням

          відповідача : Дудник В.П., директор

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6942, 49 грн., з яких: 4012, 58 грн. .- боргу, залишку вартості за не сплачену спожиту теплову енергію; 1942, 89 грн. - інфляційних втрат; 387, 43 грн. - 3% річних та 599, 59 грн. - пені за прострочку його оплати.

07.04.09 року позивач подав до суду через канцелярію  заяву про збільшення позовних вимог по сумі боргу, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5588, 79 грн. - вартості залишку не сплаченого боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2005 року по 01.11.08 року підтримавши вимоги про стягнення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат , 3% річних та пені, заява якого прийнята судом  до розгляду.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь , по уточненим збільшеним позовним вимогам, 8518,70 грн. , з яких 5588, 79 грн. боргу  - вартості залишку не сплаченого боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2005 року по 01.11.08 року, 1942, 89 грн. - інфляційних втрат; 387, 43 грн. - 3% річних та 599, 59 грн. - пені за прострочку його оплати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.02.09 року та в доповненні до відзиву на позовну заяву від 06.07.09 р. і в засіданні суду проти позову заперечує, мотивуючи тим, що борг відповідача перед позивачем відсутній в зв'язку з його сплатою в добровільному порядку. Крім того повідомив, що позивач зобов'язаний повернути йому зайво сплачені ним кошти в сумі 489,53 грн.

В засіданні суду керівник відповідача нараховану заборгованість по позову згідно ст. 267 ЦК України визнає як таку , що заявлена в межах трьохрічної позовної давності за період з 01.02.06 р. по 01.09.08 р. Позовні вимоги в решті нарахованої до стягнення суми боргу за період до 01.02.06 року не визнає і клопоче відмовити в її задоволенні за пропуском строку позовної давності, заява якого прийнята судом до розгляду.

По клопотанню сторін справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представників сторін , судом встановлено , що 02.11.05 р. між сторонами було укладено договір про постачання та споживання теплової енергії № 651.

За умовами договору постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором (п. 1.1. договору).

Користування тепловою енергією допускається тільки на підставі договору між сторонами (п. 2.1. договору). Теплоенергія постачається позивачем відповідачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору у вигляді гарячої води та пари на опалення, гаряче водопостачання та вентиляцію (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору обсяг споживання теплової енергії визначається за приладами обліку теплолічильника (груповий) або розрахунковим способом.

Споживач , що має прилад обліку , щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії до 2 числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 5.3. договору). При виходу з ладу приладів обліку або прострочення терміну їх повірки кількість теплової енергії, що відпускається споживачу , визначається позивачем , як виняток,  розрахунковим способом (п. 5.4. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони домовились, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку зміни тарифу та порядку розрахунків за теплопостачання новий тариф і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію (п. 6.4. договору).

За несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків за теплову енергію позивачу , останнім нараховується йому пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період , за який сплачується пеня від вартості використаної теплової енергії за кожен день прострочення. (п. 7.1.3. договору).

Судом встановлено , що відповідач за період з 01.02.06 р. по 01.09.08 р. отримав від позивача і спожив теплову енергію в кількості 59,50 Гкалорій на загальну суму 12679,80 грн., що стверджується актами про відпущену теплову енергію та рахунками, врученими під розпис відповідачу.

Судом встановлено , що позивачем також на підставі п. 1.1. договору та згідно рішення міськвиконкому № 919 від 22.04.08 року і постанови КМУ № 955 від 10.07.06 року  надано відповідачу послуги на приєднане теплове навантаження на загальну суму 3517,39 грн.

Також позивачем на підставі договору по позову надано відповідачу за період з 01.02.06 р. по 01.09.08 р. послуги з подачі гарячої води на загальну суму 221,86 грн.

Таким чином , позивач за період з 01.02.06 р. по 01.09.08 р. надав , а відповідач отримав від нього послуги з теплопостачання, водопостачання та приєднане теплове навантаження на умовах договору № 651 від 02.11.05 р. , згідно рішення міськвиконкому № 919 від 22.04.08 року і постанови КМУ № 955 від 10.07.06 року на загальну суму  16419,05 грн. , що стверджується актами про відпущену теплову енергію, рахунками врученими під розпис відповідачу та сторонами в засіданні суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння  зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства  , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо  у зобов'язанні  встановлено  строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк  (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має  право вимагати його в будь - який час.

Судом встановлено , що відповідач за отримані послуги здійснив з позивачем в добровільному порядку розрахунки в сумі 16498 грн. , що стверджується виписками з банку і платіжними дорученнями. Таким чином , відповідач здійснив з позивачем розрахунки в добровільному порядку в більшій сумі , ніж отримав послуг, що складає 78,95 грн.

Отже , спір між сторонами по заявленим збільшеним позовним вимогам позивача відсутній, а тому в позові позивачу про стягнення з відповідача 5588,79 грн. боргу слід відмовити.

Судом встановлено , що позивач за неналежне виконання зобов'язання по проведенню розрахунку за отримані послуги заявив до стягнення з відповідача  на підставі п. 7.1.3. та ст. 625 ЦК України 1942, 89 грн. - інфляційних втрат; 387, 43 грн. - 3% річних та 599, 59 грн. - пені згідно ст. 549 ЦК України за прострочку його оплати.

Дослідивши розрахунок позивача та всі обставини справи , давши їм оцінку, суд дійшов висновку , що в задоволенні цих позовних вимог слід також відмовити , оскільки спір між сторонами по сумі боргу по позову відсутній і заявлений позивачем до стягнення з відповідача безпідставно та без відповідних правових підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено , що решту позовних вимог про стягнення з відповідача боргу який виник до 01.02.06 р. заявлено позивачем з пропуском строку позовної давності встановленої ст. 257 ЦК України. Відповідач по справі в засіданні суду наполягає на її застосуванні до заявлених позовних вимог і просить на цій підставі відмовити позивачу в позові про стягнення з відповідача боргу, який виник до 01.02.06 р.

З огляду на викладене , в решті позовних вимог позивача до відповідача про стягнення боргу за період до 01.02.06 р. слід відмовити.

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, необхідно віднести за рахунок позивача, оскільки спір до суду доведено з його вини.  

          Керуючись ст. 11 ,16 , ст. 257 , ч. 4 ст. 267, 506 ,525 ,526 , 530,614 Цивільного кодексу України, ст. 44 , 49, ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні уточнених позовних вимог відмовити.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 вересня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, 13. м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (вул. Шевченка, 42, м. Вінниця, 21023)