Ухвала

від 05.08.2015 по справі 668/8952/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/8952/13-к

Справа № 11-кп/791/676/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: направлення акту прокурор Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 05 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

При секретарі: ОСОБА_5

З участю прокурора: ОСОБА_6

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 22 червня 2015 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні прокурору за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч2 ст.15, ч.4 ст.190 ч.ч.1,4 ст.358 КК України.,-

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаною ухвалою обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 ч.ч.1,4 ст.358 КК України повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В обґрунтування свого висновку суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 ч.ч.1,4 ст.358 КК України, не відповідає вимогам ст.291 КПК України і ст. 91 КПК України оскільки у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, час, місце, спосіб, форма вини, мотив і вина вчиненого правопорушення, проте обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не містить в собі дані про конкретне місце скоєння злочину, так як в ньому зазначено, що інкриміновані ОСОБА_7 дії полягають у використанні підроблених документів, даванні певних вказівок, направленні документів поштовим зв`язком, з метою заволодіння грошовими коштами, які надійшли на рахунок ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс» власником якого він є, однак місце вчинення таких дій у обвинувальному акті не вказане. Також обвинувальний акт не містить описання моменту заволодіння ОСОБА_7 грошовими коштами, що може вплинути на кваліфікацію його дій.

Крім того, сам висновок слідства, в такому вигляді в якому він викладений у обвинувальному акті свідчить про те, що він не відповідає матеріалам кримінального провадження, оскільки із обвинувального акту вбачається, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.190 КК України, однак тут же зазначено, що його дії були спрямовані на привласнення коштів, що є ознакою об`єктивної сторони злочину передбаченого ст.191 КК України.

Крім того обвинувальний акт не затверджений прокурорам, та номери кримінальних проваджень на обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відрізняються.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 22.06.2015 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що описка в номерах кримінального провадження, зазначених в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування не впливає на суть зазначених документів та не тягне за собою будь-яких правових наслідків. Вказує, що незважаючи на те, що обвинувальний акт не затверджений прокурором, він ним підписаний як того вимагає ч.3 ст.291 КПК України. Крім того суд першої інстанції безпідставно, в порушення вимог ст.ст.291,292, 314, 315 КПК України, зазначає про невірну правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 та необхідність її зміни прокурором. Вказуючи на неможливість визначення територіальної підсудності кримінального провадження суд ігнорує рішення суду апеляційної інстанції, яким визначено підсудність за Суворовським районним судом м.Херсона.

Крім того повертаючи обвинувальний акт для виправлення допущених недоліків суд не зазначає строк протягом якого ці недоліки мають бути виправлені прокурором.

Тому на думку прокурора повертаючи обвинувальний акт із зазначених підстав, суд не бажає розглядати кримінальне провадження даним складом суду, що призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду, порушення розумних строків

Просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції того ж суду зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, в судових дебатах прокурор залишився на своїй позиції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню непідлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно зі ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ст.291 КПК України.

Так, ч. 1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатись у обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Даний принцип закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини (у справі Абрамян проти Росії) більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Згідно з ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором який його затвердив.

За змістом судового рішення, під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції встановив, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення є неконкретним, зокрема в ньому не конкретизоване місце, та час вчинення злочину. Крім того зазначений обвинувальний акт має ряд інших недоліків, а саме: номери кримінального провадження в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відрізняються, а також обвинувальний акт, хоч і підписаний, але не затверджений прокурором, у зв`язку чим суд прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Так, відсутність в обвинувальному акті посилання на конкретне місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення є безумовною підставою для повернення обвинувального акту, оскільки встановлення цих обставин впливає на правову кваліфікацію вчиненого злочину.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що інкриміновані ОСОБА_7 дії полягають у використанні підроблених документів, даванні певних вказівок, направленні документів поштовим зв`язком, з метою заволодіння грошовими коштами, які надійшли на рахунок ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс», однак не зазначено конкретного місця їх вчинення. Також в обвинувальному акті не відображений спосіб, у який у ОСОБА_7 виникла можливість розпоряджатися грошовими коштами, що є важливим для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст.190 КК України. Так склад злочину передбаченого ст.190 КК України є матеріальним і шахрайство є закінченим з моменту заволодіння майном або придбання права на майно. Однак зі змісту обвинувального акту неможливо встановити момент заволодіння грошовими коштами.

Обвинувальний акт знаменує собою надання обвинуваченому у цьому процесуальному документі висновків органу досудового слідства щодо проведеного розслідування, тобто в такій процесуальній формі орган досудового слідства надає обвинуваченому матеріали, в яких викладені обставини кримінального правопорушення з урахуванням загальних вимог передбачених ст.91 КПК України, від яких обвинувачений має право захищатися.

Недетально викладене обвинувачення в обвинувальному акті з порушенням загальних вимог ст.91 КПК України є незрозумілим для обвинуваченого і порушує його право на захист.

Крім того в обвинувальному акті наявний ряд інших недоліків, що також є підставою для його повернення прокуророві.

Так, відмінність номерів кримінального провадження на обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування є порушенням ст.291 КПК України.

Твердження прокурора про те, що суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт не встановив конкретний строк для усунення недоліків є безпідставним і надуманим так як відповідно до ст. 28 КПК України кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що і зазначено судом..

Оскільки не врахування зазначених обставин призведе до порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 , доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що з`ясування вказаних обставин не має значення для кваліфікації дій обвинуваченого колегія суддів визнає непереконливим, як такі, що не ґрунтуються на законі і суперечать загальним засадам кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в ухвалі навів ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акту прокурору, а тому підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 22 червня 2015 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч2 ст.15, ч.4 ст.190 ч.ч.1,4 ст.358 КК України.,-- залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий: (підпис) ОСОБА_2

Судді: (підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Копія ухвали оформлена 05 серпня 2015 року

Ухвала набрала законної сили 05 серпня 2015 року

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_2