Рішення

від 07.07.2009 по справі 12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/79

07.07.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

          Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Розгай»

Про          стягнення 749,36 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Кіяніцина О.С. –предст. (дов. б/н від 07.11.2008 р.)

Від відповідача                         не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Розгай" про стягнення заборгованості у розмірі 749,36 грн. (700,20 грн. –основний борг, 13,30  грн. –збитки від інфляції, 5,19 грн. –3% річних, 30,67 грн. -  пеня), що виникла  внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання  послуг  електрозв'язку  № 1307/33 від 12.01.2001 р.

Ухвалою суду від 19.02.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/79 та призначено розгляд справи на 11.03.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2009 р. не з'явився, про причини нез'явлення представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду від 19.02.2009 р. не виконано.

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи Ухвалою від 11.03.2009 року відкладено на 31.03.2009 року.

В судовому засіданні 31.03.2009р. представник позивача надав довідку з ЄДРПОУ, відповідно до якої ТОВ «Розгай»знаходиться за адресою: 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 15, кв.55, тобто за іншою, ніж вказано в позовній заяві, адресою.

Ухвалою суду від 31.03.09 р. відкладено розгляд справи на 28.04.2009 р. з метою належного повідомлення відповідача про слухання справи №12/79.

Ухвалою суду від 12.05.09 р. призначено розгляд справи на 27.05.2009 р., зобов'язано позивача надати суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою: 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 15, кв. 55, зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 07.07.2009 р. з метою проведення сторонами звірки взаєморозрахунків.  Представник відповідача в судове засідання 07.07.2009 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Сторонами звірку взаємних розрахунків не здійснено, акт звірки суду не надано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.07.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2001 р. між сторонами укладено договір № 1307/33 про надання телекомунікаційних послуг (далі –Договір).

Відповідно до п. 1 договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги згідно додатків № 1 та  № 2 до цього договору.

Згідно ст. ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації», та п. п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті, згідно з рахунками, наданими позивачем.

Позивачем надсилались рахунки на адресу відповідача, однак оплата їх не була здійснена.

За період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. заборгованість відповідача за отримані телекомунікаційні послуги становить 700,20 грн.  

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені згідно ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», що згідно розрахунку становить 30,67 грн.,  3% річних, що згідно розрахунку становить 5,19 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, що згідно з розрахунком становить 13,30 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Посилання відповідача на те, що у зв'язку зі зміною місцезнаходження розрахунки позивача за телекомунікаційні послуги ним не отримувались не може бути прийняте судом, оскільки відповідачем не надано суду доказів того, що ним було повідомлено позивача про зміну адреси для отримання рахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 700,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нарахування пені за порушення оплати телекомунікаційних послуг, передбачене ст. 36 Закону України «Про телекомунікації».   

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 30,67 грн.. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені та штрафу відповідачем суду не надано.  

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 30,67 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 5,19 грн., сума втрат, пов'язаних з інфляційними процесами складає 13,30 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних  відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та втрат, пов'язаних з інфляційними процесами відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 5,19 грн.   та втрат, пов'язаних з інфляційними процесами у розмірі 13,30 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розгай» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 7, код 24738495, р/р 26001168482001 в РЦ ЗАТ КБ «Приватбанк»в м. Києві, МФО 320649, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії   (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1,  код 01189910, р/р 2600402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 700 (сімсот) грн. 20 коп. основного боргу, 30 (тридцять) грн. 67 коп. пені, 5 (п»ять) грн. 19 коп. 3% річних, 13 (тринадцять) грн. 30 коп. –втрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

         Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко