УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
УХВАЛА
Від "04" січня 2011 р. Справа № 19/56-Б
За заявою Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Бердичів)
До боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Запіс" (м.Бердичів, Житомирська область)
про визнання банкрутом
Суддя Макаревич В.А.
В засіданні суду прийняли участь:
- від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, дор. № 64/10 від 11.01.2010р.
- від боржника: не з'явився
В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа № 19/56-Б про визнання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Запіс" ( м. Бердичів, Житомирської області) банкрутом.
Ухвалою суду від 03.12.2010р. за заявою Бердичівської ОДПІ було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Запіс" ( м. Бердичів, Житомирської області) за правилами ст.ст. 6,8,11-13 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон).
Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, надала суду довідку про стан заборгованості станом на 31.12.2010р., з якої вбачається, що заборгованість по податковим зобов'язанням становить 197937,80 грн., по штрафним санкціям - 166163,79 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку - 69519,53 грн. та пояснила, що суми боргу, зазначені в заяві про визнання банкрутом та довідці про стан заборгованості станом на 31.12.2010 р. різні, а тому, просить вважати правильною заборгованість, яка зазначена в довідці станом на 31.12.2010 р. Не заперечувала, що сума боргу по податкових зобов'язаннях в розмірі 197937,80 грн. складає менше розміру трьохсот мінімальних заробітних плат, оскільки заборгованість боржника розраховувалась з врахуванням суми штрафних санкцій - 166163,79 грн. та пені - 69519,53 грн. Зазначила, що доказів в підтвердження наявності суми заборгованості по податкових зобов'язаннях більшої, ніж 197937,80 грн. немає.
Боржник письмового відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надав, у судове засідання свого представника не направив.
Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно ч.4 статті 11 Закону, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.
Оскільки провадження у справі порушено за правилами ст.ст. 6,8, 11-13 Закону, то у підготовчому засіданні суду встановлюються також обставини дотримання ініціюючим кредитором вимог ч. 3 ст. 6 цього Закону в частині безспірності вимог, їх розміру та строку незадоволення цих вимог боржником станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки згідно статті 1 Закону боржником визнається суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Без наявності вказаних правових підстав не може бути порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до аб. 7 ст. 1 Закону, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно ст.13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.
У статті 1 Закону визначено вичерпне коло зобов'язань, які не включаються до складу грошового зобов'язання, в тому числі, зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), якими, зокрема, є неустойка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р., судам необхідно врахувати, що під податком, збором ( обов'язкови платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ " Про систему оподаткування" слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами ( обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів.
З огляду на наведене, Закон не відносить суми неустойки ( пені, штрафів), інших фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства та законодавства про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів). Такі суми враховуються окремо та не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не зважаючи на їх безспірність ( визнання в судовому порядку).
Таким чином, при визначені розміру безспірних вимог кредиторів враховуються виключно суми податків і зборів (обов'язкових платежів), які сукупно повинні складати не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст. 53 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2010 рікВ» , з 1 жовтня 2010 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати 907 грн. на місяць, тому грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі основного зобов’язання повинні складати суму, не менше 272100 грн.
Як вбачається з довідки про стан заборгованості станом на 31.12.2010р., заборгованість по податковим зобов'язанням становить 197937,80 грн., по штрафним санкціям - 166163,79 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку - 69519,53 грн.
Тобто, загальна сума заборгованості ( по податкових зобов'язаннях) становить 197937,80 грн., що є меншим законодавчо встановленої суми.
Ухвалою суду від 03.12.2010р. заявника було зобов'язано надати докази про наявність на день розгляду справи у підготовчому засіданні основної суми заборгованості по податкових зобов'язаннях в сумі не менше 300 мінімальних розмірів заробітних плат.
Проте, представник ініціюючого кредитора у судовому засіданні підтвердила, що заборгованість боржника по податковим зобов'язанням становить 197937,80 грн., інших доказів, крім тих , які долучені до матеріалів справи немає.
Отже, заявленої суми безспірних вимог недостатньо для порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно із ст. 38 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).
Відповідно до статті 4-1 ГПК України дозволяється субсидіарне застосування положень Господарського процесуального кодексу України, якщо законодавство про банкрутство їх не врегульовує інакше.
Таким чином, господарський суд не позбавлений можливості застосування загальних норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема, положень статті 80 ГПК України, з врахуванням особливостей Закону.
Вищезазначеної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 09.12.2009р. по справі №1-25/55-09-2365.
Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням змісту ч.7 ст. 12 Закону припинення провадження у справі про банкрутство є підставою для припинення дії мораторію.
З врахуванням вище викладеного, господарський суд прийшов до висновку припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, скасувати заходи забезпечення їх вимог, вжиті ухвалою суду від 03.12.2010року, про що зазначити в резолютивній частині ухвали суду та припинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 68, п.1-1 ч.1 ст. 80 та ст. 86 ГПК України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
2. Припинити провадження у справі 19/56-Б.
3. Скасувати заходи по забезпеченню вимог кредиторів боржника, які були застосовані ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.12.2010р. по справі №19/56-Б.
4. Державному реєстратору Бердичівської міської ради надіслати на адресу господарського суду довідку з ЄДР про внесення відомостей про судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство № 19/56-Б згідно запиту.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Макаревич В.А.
1 - у справу;
2 - заявнику (рек. з повідомленням),
3 - боржнику (рек. з повідомленням),
4- Сектору з питань банкрут. у Житомирській області
5 - ВДВС Бердичівського міськрайонного упр. юстиц. (рек.)
6 - державному реєстратору Бердичівської міської ради з запитом
7 - Бердич. міс. суду
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 04.01.2011 |
Оприлюднено | 11.08.2015 |
Номер документу | 47983409 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Макаревич В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні