Рішення

від 02.09.2009 по справі 12/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/132

02.09.09

За позовом                    Приватного підприємства „Текрам”

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК'ЕЙ Україна»

Про                              стягнення 382 161,19 грн.

  Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Мороз О.О.–предст. (дов. б/н  від 05.01.2009 р.)

Від відповідача                         не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОК'ЕЙ Україна »про стягнення 382 161,19 грн.  (340 141,54 грн. –основний борг, 20 993,68 грн. –пеня, 16 620,15 грн. –збитки від інфляції, 4 415,82грн –3% річних) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором  № 458/08/07 від 20.08.2007 р. та судових витрат.

Ухвалою суду від 11.03.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/132 та призначено розгляд справи на 15.04.2009 р.

В судовому засіданні 15.04.2009 р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 15.04.2009 р. оголошено перерву до 28.04.2009 р.

28.04.09 р судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 12.05.2009 р.  розгляд справи призначено на 27.05.2009 р.

В судовому засіданні 27.05.2009 р. представником позивача подано клопотання про витребування доказів, які підтверджують повноваження представницьких функцій щодо підписання будь-яких документів від імені відповідача фінансового директора В. Малініна.

Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 27.05.2009 р. представниками сторін подано клопотання про подовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 07.07.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2009 р. не з'явився, про причини неяки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. відкладено розгляд справи на 24.07.2009 р.

24.07.2009 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. розгляд справи призначено на 02.09.2009 р.

В судове засідання 02.09.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК  України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.09.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № 458/08/07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався поставляти, а відповідач зобов'язувався прийняти й оплатити товари на умовах, визначених цим договором за цінами, визначеними у Специфікації (додаток № 3 до договору).

Відповідно до п. 3.1 та 3.2. Договору поставка товару здійснюється позивачем власним транспортом.

Згідно п. 4.1 Договору ціна товару, що поставляється, остаточно узгоджується сторонами  в Специфікації та зазначається у видаткових накладних на поставку партії товару.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем протягом 30 днів з моменту його поставки, а на товар Харківської кондитерської фабрики –протягом 45 днів з моменту його поставки і тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн.

На виконання умов Договору позивачем за період дії договору здійснювались поставки товару відповідачу згідно видаткових накладних (копії залучені до матеріалів справи).

Проте, вартість отриманого товару відповідачем оплачувалась не в повному обсязі.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 340 131,54 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 20 993,68 грн., а також, 16 620,15 грн. –збитків від інфляції, 4 415,82 грн. –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 340131,54  грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 11  Договору зазначено, що відповідальність за порушення зобов'язань за цим договором встановлена сторонами в додатку №1 до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 20 993,68 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Разом з тим, як вбачається з Додатку № 1 до договору, сторонами не встановлено, що будь-яких штрафних санкцій за порушення термінів оплати товару, передбачених п. 8.2. договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 20 993,68 грн. не  підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 4 415,82 грн., збитків від інфляції –16 620,15 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 94 415,82 грн. та збитків від інфляції у розмірі 16 620,15 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеній сумі.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК'ЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, пов.13, Код 34356884, р/р 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Текрам” (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 92-б, код 25290074, р/р 26000005047301 в ВАТ «Сведбанк” м. Київ, МФО 300164) 340 131 (триста сорок тисяч сто тридцять одну) грн.. 54 коп. основного боргу,  4 415  (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 82  коп. 3% річних, 16 620 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 15 коп. збитків від інфляції,  3 611 (три тисячі шістсот одинадцять) грн. 68 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

             Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко