Постанова

від 27.09.2010 по справі 2а-3238/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 2a-3238/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю: секретаря Кузишин Р.М.

представника позивача: Коломийського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 4557,88 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010 року Коломийський міськрайонний центр зайнятості Івано-Франківської області (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 4557,88 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованим виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області, як фізична особа -підприємець звернувся до Коломийського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області, як безробітна особа та внаслідок чого незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року в розмірі 4557,88 гривень.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що з 08.10.2004 року знятий з обліку як платник податків в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції, вважав, що з цього часу припинив свою підприємницьку діяльність, про те, що припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця здійснюється за його заявою державним реєстратором не знав. Зазначив, що вказані обставини достатні для відмови в задоволенні заявленого позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача, пояснення відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 30.03.2004 року державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради проведено державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

08.10.2004 року відповідач знятий з обліку платника податків в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції. Однак, заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця не подавав, державної реєстрації своєї підприємницької діяльності не припиняв.

04.03.2008 року відповідач звернувся до Коломийського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області, як такий, що шукає роботу, при цьому повідомив, що не працює, підприємницькою діяльністю не займається (а. с. 6).

11.03.2008 року відповідачу надано статус безробітного, та Коломийським міськрайонним центром зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 4557,88 гривень.

30.09.2010 року позивачем проведено звірку з державним реєстратором Коломийської міської ради Івано-Франківської області, за результатами якої встановлено, що відповідач на момент реєстрації в Коломийському міськрайонному центрі зайнятості був зареєстрований як фізична особа -підприємець. З 11.03.2008 року отримував допомогу по безробіттю.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно частини 1 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно частини 2 статті 12 даного Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи: контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно частини 1 статті 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України «Про зайнятість населення»визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно частини 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок, повідомити позивача про його реєстрацію як фізичної особи -підприємця, оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а її наявність у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»є перешкодою у наданні відповідачу статусу безробітного.

Як встановлено судом, за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року відповідачу, як безробітному виплачено 4557,88 гривень матеріальної допомоги по безробіттю.

Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року (далі -Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі -центри зайнятості).

Згідно пункту 4 Порядку обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 за № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 за № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 за №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за № 1523/11803.

Пунктом 6 Порядку встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом, позивач за наслідками звірки з державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року, надіслано відповідачу повідомлення про необхідність перерахувати незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року в розмірі 4557,88 гривень.

Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернув позивачу отриману допомогу по безробіттю за вказаний період в розмірі 4557,88 гривень.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 4557,88 гривень за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року, яка підлягає поверненню Коломийському міськрайонному центру зайнятості Івано-Франківської області.

Суд відхиляє обґрунтування відповідача на незнання порядку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця за її рішенням державним реєстратором, як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки статтею 68 Конституції України визначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відомості, які внесено до Єдиного державного реєстру є достовірними.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, 78200, вулиця Шевченка, 16/3, місто Коломия, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Коломийського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області, 78200, вулиця Мазепи, 4, місто Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 19390179 отриману, за період з 11.03.2008 року до 18.02.2009 року, допомогу по безробіттю в розмірі 4557 (чотирьох тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 88 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2010 року.