Постанова

від 22.09.2010 по справі 2а-2228/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 2a-2228/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Косівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Косівському районі,

до відповідача: комунального підприємства "Косівжитлотеплокомуноб'єднання",

про стягнення заборгованості в сумі 10890,33 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2010 року прокурор Косівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Косівському районі (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до комунального підприємства В«Косівжитлокомуноб'єднаньВ» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 10890,33 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що проведеною перевіркою прокуратурою Косівського району дотримання чинного законодавства про пенсійне забезпечення було встановлено, що внаслідок систематичної несплати страхових внесків відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача та прокурор в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача та прокурора.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення виходячи із наступних підстав:

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

Судом встановлено, що комунальне підприємство В«Косівжитлокомуноб'єднанняВ» зареєстроване Косівською районною державною адміністрацією та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В судовому засіданні досліджено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", допущена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10890,33 грн., а саме за період: з 01.11.2009 по 26.04.2010 року в сумі 10549,94 грн. (а.с. 13-21).

Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача застосовано фінансові санкції в загальній сумі 340,04 грн., а саме: згідно рішень № 86 від 25.03.10 року в сумі 305,20 грн. та № 561 від 03.12.2009 року в сумі 34.84 грн. В тому числі, позивачем нараховано пеню в сумі 0,35 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків. Вказані обставини підтверджуються поданим звітом та рішеннями про застосуванням фінансових санкцій (а.с.44-45).

Також, судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу вимогу форми № Ю 3 від 04.01.2010 року, № Ю 8 від 01.02.2009 року, № Ю 23 від 01.03.2010 року, № Ю 25 від 05.03.2010 року та № Ю 34 від 19.03.2010 року, проте відповідач всупереч вимогам п.п.3 ст.106 Закону, боржник не погасив заборгованість.

Стаття 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до норм Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

В передбачений законом термін рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому порядку не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства "Косівжитлотеплокомуноб'єднання" заборгованість на загальну суму 10890,33 грн. щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Косівжитлотеплокомуноб'єднання" (78600, вул. Майдан Незалежності, 1 а, м. Косів, Івано-Франківська область, код 30017940) в користь управління Пенсійного фонду України в Косівському районі в сумі 10890 (десять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 33 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 27.09.2010 року.