Постанова

від 29.07.2015 по справі 809/2678/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа № 809/2678/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Мельничука Є.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача: Пітеляка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №21886714 від 08.06.2015 року, №21924590 і № 21922598 від 09.06.2015 року та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №21886714 від 08.06.2015 року, №21924590 і № 21922598 від 09.06.2015 року та зобов'язання вчинити дії щодо проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме: квартири під АДРЕСА_1; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Заявлені позовні вимоги, мотивовані тим, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, протиправно в порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі листа-повідомлення фізичної особи ОСОБА_4 про знаходження у нього оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке належить позивачу, рішеннями про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за №21886714 від 08.06.2015 року, №21924590 і № 21922598 від 09.06.2015 року відмовив у державній реєстрації права власності на нерухоме майно. Вважає дії щодо відмови в державній реєстрації нерухомого майна протиправними, а оскаржувані рішення такими, що підлягають скасуванню та просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позивач та його представник в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання суду пояснив, що оскаржувані рішення є правомірними, а підстави для здійснення державної реєстрації права власності за повідомленими позивачем обставинами та наданих документів відсутні, оскільки зазначений позивачем факт втрати документів про право власності щодо реєстрації якого прийнято рішення, спростовано листом ОСОБА_4

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира під АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №328; квартира під АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807; земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, згідно свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року.

16.04.2015 року позивач звернувся до Івано-Франківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області із заявою про втрату та викрадення вказаних правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

В травні 2015 року позивач виготовив дублікати договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807, виданих державним нотаріусом Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву та засвідчену приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, копію свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

03.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області із заявою та належним чином завіреними дублікатами правовстановлюючих документів про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та квартири №1 та №3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції прийнято рішення №21886714 від 08.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рішення за №21924590 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та рішення №21922598 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ОСОБА_1.

Підставою для відмови в проведення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно слугував лист-повідомлення від 24.04.2015 року ОСОБА_4 про те, що у відповідності до досягнутих між ним та позивачем домовленостей оригінали договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807 та оригінал свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року знаходяться у ОСОБА_4, внаслідок чого державний реєстратор дійшов висновку про відсутність факту втрати позивачем оригіналів вказаних правовстановлюючих документів, і з цих підстав дійшов висновку, що подані правовстановлюючі документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та на підставі пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 20, 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №868 від 17.10.2013 року, відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 1 статті 1 Закону).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частини 1 статті 2 Закону).

Відповідно частини 1 статті 3 даного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно частини 1 статті 4 даного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно (пункт 1); право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (пункт 2).

Відповідно частини 2 даної статті Закону речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтями 4-1, 4-2 цього Закону.

Згідно частини 3 статті 4 цього ж Закону право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Відповідно частини 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 3 статті 16 зазначеного Закону разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, згідно частини 1 якої державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" постановою Кабінету Міністрів України за №868 від 17.10.2013 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі по тексту Порядок).

Відповідно пункту 8 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно пункту 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Згідно пункту 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

У відповідності до пункту 28 даного Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Відповідно частини 6 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав державним реєстратором встановлено, що подані інші заяви про державну реєстрацію прав на те саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. При цьому, заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви і внесення ним відповідного запису до Державного реєстру прав.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно частини 2 статті 24 даного Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно частини 4 вказаної статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою та належним чином завіреними дублікатами договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807 та засвідченою копією свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року на земельну ділянку, які мають юридичну силу оригіналів, про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та квартири №1, №3, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, місто Івано-Франківськ, тобто із документами, що відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядоком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відмова відповідача позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно здійснена на підставі листа-повідомлення від 24.04.2015 року ОСОБА_4 про те, що у відповідності до досягнутих між ним та позивачем домовленостей оригінали договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року №3284, від 23.08.2005 року №2807 та оригінал свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року знаходяться у ОСОБА_4 є такою, що обґрунтована наявністю інших документів та відомостей, які не передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а використання таких відомостей не передбачено постановою Кабінету Міністрів України за №868 від 17.10.2013 року.

Суд, враховуючи аналіз статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначає, що лист-повідомлення іншої особи, не є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав позивача, а відмова в державній реєстрації прав, з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню рішення №21886714 від 08.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рішення за №21924590 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та рішення №21922598 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ОСОБА_1, а позовні вимоги в цій частини є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо винесення оскаржуваних рішень до задоволення не підлягають, оскільки зазначені дії є невіддільні від оскаржуваних рішень, самостійної юридичної значимості не містять, а захист прав та інтересів позивача охоплюється позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень №21886714 від 08.06.2015 року, за №21924590 від 09.06.2015 року та за №21922598 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги про зобов'язання Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції вчинити дії щодо проведення державної реєстрації прав власності на вказане вище нерухоме майно підлягають до часткового задоволення, виходячи з того, що суд не приймає і не перевіряє заяв, документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводить орган державної реєстрації прав, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, здійснення цих функцій є дискреційними повноваження відповідача, а тому з цих підстав суд відмовляє в задоволенні таких вимог, однак, для судового захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.06.2015 року за реєстраційними номерами 11682404, 11681681, 11682107.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №21886714 від 08.06.2015 року, №21924590 і № 21922598 від 09.06.2015 року та зобов'язання до вчинення дій підлягають до часткового задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції за №21886714 від 08.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції за №21924590 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_1.

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції за №21922598 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ОСОБА_1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.06.2015 року за реєстраційними номерами 11682404, 11681681, 11682107.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.08.2015 року.