Ухвала

від 16.06.2016 по справі 809/2678/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 876/8921/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, у липні 2015 року звернувся в суд з позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції та просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення державних реєстраторів про відмову у державній реєстрації прав власності на нерухоме майно від 08.06.2015 року №21886714, від 09.06.2015 року №21924590 та від 09.06.2015 року №21922598; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно: квартиру, що розташована в АДРЕСА_1; квартиру, що розташована в АДРЕСА_2, земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, протиправно в порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі листа-повідомлення фізичної особи ОСОБА_3 про знаходження у нього оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке належить позивачу, рішеннями про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за №21886714 від 08.06.2015 року, №21924590 і № 21922598 від 09.06.2015 року відмовив у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №809/2678/15 адміністративний позов було задоволено частково.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №809/2678/15 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира під АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №328; квартира під АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807; земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, згідно свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року.

16.04.2015 року позивач звернувся до Івано-Франківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області із заявою про втрату та викрадення вказаних правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області 01.05.2015 року було відкрито кримінальне провадження та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015090010001729 і розпочато досудове розслідування.

В травні 2015 року позивач виготовив дублікати договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807, виданих державним нотаріусом Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву та засвідчену приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, копію свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

03.06.2015 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області із заявою та належним чином завіреними дублікатами правовстановлюючих документів про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та квартир №1 та №3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції прийнято рішення №21886714 від 08.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, рішення за №21924590 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та рішення №21922598 від 09.06.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, за ОСОБА_2

Підставою для відмови в проведення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно слугував лист-повідомлення від 24.04.2015 року ОСОБА_3 про те, що у відповідності до досягнутих між ним та позивачем домовленостей оригінали договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807 та оригінал свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року знаходяться у ОСОБА_3, внаслідок чого державний реєстратор дійшов висновку про відсутність факту втрати позивачем оригіналів вказаних правовстановлюючих документів, і з цих підстав дійшов висновку, що подані правовстановлюючі документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та на підставі пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 20, 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №868 від 17.10.2013 року, відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частини 1 статті 2 Закону).

Відповідно частини 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 3 статті 16 зазначеного Закону разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, згідно частини 1 якої державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Позивач звернувся до відповідача із заявою та належним чином завіреними дублікатами договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №3284, від 23.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2807 та засвідченою копією свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року на земельну ділянку, які мають юридичну силу оригіналів, про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та квартири №1, №3, що знаходяться за адресою АДРЕСА_5, місто Івано-Франківськ, тобто із документами, що відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постановою Кабінету Міністрів України за №868 від 17.10.2013 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі по тексту Порядок).

Згідно пункту 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відмова відповідача у державній реєстрації права власності на нерухоме майно здійснена на підставі листа-повідомлення від 24.04.2015 року ОСОБА_3 про те, що у відповідності до досягнутих між ним та позивачем домовленостей оригінали договорів купівлі-продажу квартир від 30.09.2005 року №3284, від 23.08.2005 року №2807 та оригінал свідоцтва про право власності індексний номер 32353331 від 17.01.2015 року знаходяться у ОСОБА_3 Відповідач взявши до уваги цей лист зробив висновок, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з відмовою в державній реєстрації та вважає ці рішення протиправними, оскільки відповідно до статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Однак, позивачем для державної реєстрації подані належні правовстановлюючі документи, відповідач не вказав в чому полягає невідповідність заявленому праву та документам, що його посвідчують.

Відповідно до п. 48 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав:

1) завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа;

2) оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

Позивачем подано і наведені в п. 48 документи в тому числі і оголошення з газети, однак відповідач в апеляційній скарзі посилається лише на те, що оголошення про втрату документів не містило передбачених Постановою Кабінету міністрів України вимог.

Однак, на думку суду відповідність оголошення про втрату документів вимогам вказаним в підпункті 3 пункту 48 Порядку не може грати ключову роль для відмови в реєстрації речових прав, важливим на думку суду є сам факт їх втрати і оголошення про це. Тим більше, що особа може не володіти інформацією про номер і дату видачі правовстановлюючих документів, так як вони були втрачені.

Крім того, як вже зазначалось вище, СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області 01.05.2015 року було відкрито кримінальне провадження з приводу втрати правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_2 та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015090010001729 і розпочато досудове розслідування.

На підставі даних порушеної кримінальної справи і оголошення в газеті позивачем було відновлено втрачені документи, які і були подані відповідачу про що вказувалось вище.

З огляду на наведене апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №809/2678/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 21.06.2016 року