Постанова

від 21.07.2015 по справі 810/2835/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м.Київ 810/2835/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області

до Фермерського господарства "Широкоступ"

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області з позовом до Фермерського господарства "Широкоступ" про стягнення заборгованості у сумі 1081,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем утворився борг за червень 2015 року з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 21.07.2015.

В судове засідання, призначене на 21.07.2015 уповноважені представники сторін не зявились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0113323585120 та № 0113323585139.

Від Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області 21.07.2015 до суду надійшло клопотання від 20.07.2015 № 5279/04, в якому позивач просив здійснювати судовий розгляд справи за відсутності його представника в порядку письмового провадження. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив та причини неявки суду не повідомив, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

16.07.2015 від Фермерського господарства "Широкоступ" до суду надійшли заперечення на адміністративний позов відповідно до яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування витрат на виплату та доставку додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, призначених понад розмір основної пенсії відповідно до законодавства України повинно відбуватись за рахунок коштів з Державного бюджету. Крім того, зауважив, що позивачем не надано доказів які б свідчили про те, що на момент виходу на пенсію громадянка ОСОБА_1, якій було здійснено виплату пільгової пенсії, працювала в Фермерському господарстві "Широкоступ". Також відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів, які підтверджують факт та розмір понесених Управлінням витрат на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_1.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, розміру та складу фактичних витрат на їх виплату та доставку, а також правомірності їх нарахування, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 21.07.2015 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Широкоступ" (ідентифікаційний код 22207204), зареєстроване як юридична особа та 25.11.1996 було взято на облік платника єдиного внеску в управлінні пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі.

Відповідно до розрахунку, поданого УПФУ, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за червень 2015 року по пенсіонеру ОСОБА_1, яка працювала на підприємстві відповідача та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Пенсійним фондом на адресу відповідача направлявся вказаний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким визначено місячний розмір фактичних витрат в сумі 1081,15 грн.

Вказаний розрахунок був отриманий уповноваженою особою відповідача 09.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0920003658432.

Судом встановлено, що сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за червень 2015 року по пенсіонеру ОСОБА_1 становить 1081,15 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України №1058-ІV.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним у попередньому абзаці, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 та № 2 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, станом на дату розгляду справи по суті, покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2015 року Управлінням Пенсійного фонду проводилась виплата пільгової пенсії громадянці ОСОБА_1, яка працювала в Фермерському господарстві "Широкоступ". Відповідач використовував найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру відповідача ОСОБА_1 за червень 2015 року становить 1081,15 грн.

Відповідно пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, а також ті обставини, що пенсія громадянці ОСОБА_1 була призначена на пільгових умовах відповідно пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (про що також зазначається позивачем в адміністративному позові), тому покриття витрат на виплату та доставку пенсій має відбуватись за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

При цьому суд не бере до уваги як доказ наявності правових підстав для відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій посилання позивача на набрання з 01.01.2015 чинності Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", відповідно до яких з переліку загальнодержавних податків та зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, що свідчить про наявність у відповідача обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з огляду на таке.

Суд зазначає, що приписи абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV імперативно встановлюють правила поведінки для учасників таких відносин та поширюють свою дію на усіх осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII незалежно від того, на якій системі оподаткування перебуває той чи інший суб'єкт господарювання.

Аналогічних правових висновків дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 02.07.2015 у справі № 810/1305/15.

Судом також не приймаються доводи відповідача про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, розміру та складу фактичних витрат на їх виплату та доставку, а також правомірності їх нарахування.

Суд звертає увагу, що склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, а також розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Водночас, суд зазначає, що понесені Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області витрати на виплату та доставку пільгової пенсії громадянці ОСОБА_1, яка працювала у Фермерському господарстві "Широкоступ", мають бути відшкодовані за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 157 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний су.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.