Постанова

від 07.10.2015 по справі 810/2835/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2835/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до Фермерського господарства "Широкоступ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фермерського господарства «Широкоступ», в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області для подальшого перерахунку до Державного бюджету України заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень 2015 року у сумі 1081,15 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області підлягає задоволенню , а постанова Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "Широкоступ" (ідентифікаційний код 22207204) зареєстроване як юридична особа та 25.11.1996р. взяте на облік як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області.

За даними розрахунку Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за червень 2015 року по пенсіонеру ОСОБА_2, яка працювала на підприємстві відповідача та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

З цих підстав, Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на адресу Фермерського господарства "Широкоступ" направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким визначено місячний розмір фактичних витрат у сумі 1081,15 грн. Даний розрахунок був отриманий уповноваженою особою відповідача 09.06.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0920003658432.

Станом на момент розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем у добровільному порядку погашена не була.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

За змістом пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон № 1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 p. N 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" передбачено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання (п.2 цієї Постанови).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 серпня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що за Фермерським господарством "Широкоступ" у період з 24.01.2007 р. по 05.02.2010р. рахувався один пенсіонер-пільговик ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсія якій була призначена у відповідності до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII. Дана обставина підтверджується наявною в справі копією довідки виконкому Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області за № 41, в якій зазначено, що ОСОБА_2 народила і виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей (а.с. 18).

За змістом пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей».

Отже, відмовляючи в задоволенні вимог даного позову суд першої інстанції не врахував правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 5 червня 2012 року №21-167а12, від 25 вересня 2012 року № 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12, від 16 квітня 2013 року №21-12а13, від 10 вересня 2013 року №21-215а13, від 8 жовтня 2013 року №21-310а13, від 11 лютого 2014 року №21-471а13 та у постанові від 7 липня 2015 року по справі 2а/0370/1328/11 при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений саме на підприємства.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та зважаючи на обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підтверджуються наявними в справі доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до Фермерського господарства "Широкоступ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, слід задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до Фермерського господарства "Широкоступ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «Широкоступ» на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області (КОД ЄДРПОУ 20591090, МФО 322669, р/р 256023011012 Головне управління Ощадного банку по м. Києву та Київській області) для подальшого перерахунку до Державного бюджету України заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень 2015 року у сумі 1081,15 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.