Рішення

від 10.06.2009 по справі 15/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/201

10.06.09

За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп"

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Етап"

про                       стягнення 104 303,10 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Шишка О.М.    

від відповідача –Говоров І.В.   

      У судовому засіданні 10.06.2009 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (далі –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Етап" (далі –відповідач) 104 303,10 грн. (у тому числі 99 427,48 грн. основного боргу, 4 230,46 грн. інфляційних втрат та 645,16 грн. трьох процентів річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 порушено провадження у справі № 15/201 та призначено розгляд справи на 15.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 розгляд справи відкладено на 20.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/201 до 30.09.2009, розгляд справи відкладено на 10.06.2009.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого позивачем за накладними.

У письмовому відзиві на позовну заяву, наданому представником відповідача у судовому засіданні 20.05.2009, відповідач зазначає, що він дійсно отримав від позивача товар відповідно до видаткових накладних, зазначених у позовній заяві та на які посилається позивач як на підставу позовних вимог. Водночас відповідач вказує, що йому був відвантажений товар без визначення строку його оплати, від позивача відповідач не отримував будь-яких вимог про оплату отриманої продукції, а лист від 02.12.2008, на який позивач посилається в позовній заяві, визнаючи його листом-вимогою про сплату боргу, не можна вважати таким. При цьому відповідач вказує, що зазначений лист підписаний юрисконсультом Шишкою О.М., проте ніяких документів, що підтверджують повноваження Шишки О.М. на підписання такого роду листів, не надано, у зв'язку з чим відповідач вказаний лист взагалі не розглядав. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач не мав права звернення до господарського суду, оскільки його право не порушено.        

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Етап" поліграфічний матеріал на загальну суму 141 224,63 грн.

  Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

 Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі  України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, позивач мав зобов'язання перед відповідачем щодо поставки товару, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний був оплатити вартість отриманого ним товару.

Факт поставки позивачем товару та прийняття його відповідачем підтверджується накладними № 16921 від 28.03.2008 на суму 23 714,45 грн., № 17303 від 15.04.2008 на суму 37 630,26 грн., № 17556 від 24.04.2008 на суму 2 677,79 грн., № 17837 від 15.05.2008 на суму 8 428,80 грн., № 19367 від 15.07.2008 на суму 14 206,58 грн. № 19590 від 24.07.2008 на суму 415,99 грн., № 19689 від 30.07.2008 на суму 3 551,64 грн., № 19823 від 30.07.2008 на суму 4 425,60 грн., № 19742 від 31.07.2008 на суму 42 619,74 грн. та № 21353 від 30.09.2008 на суму 3 553,78 грн. Зазначений товар було отримано відповідачем на підставі довіреностей серії ЯОЮ № 858454 від 28.03.2008, серії ЯОЮ № 858455 від 16.04.2008, серії ЯОЮ № 858457 від 15.05.2008, серії ЯОЮ № 858459 від 15.07.2008, серії ЯОЮ № 858460 від 24.07.2008, серії ЯОЮ № 858461 від 30.07.2008 та серії ЯОЮ № 858464 від 30.09.2008 (належним чином засвідчені копії накладних та довіреностей наявні у справі).

Однак за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково - на суму 41 797,15 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.  

       Доказів оплати решти отриманого відповідачем товару суду не надано.

     Враховуючи встановлені судом обставини справи, якими стверджується факт поставки позивачем відповідачеві товару на суму 99 427,48 грн., який станом на день вирішення спору відповідачем не оплачено, що відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву визнається останнім, позовні вимоги про стягнення з відповідача 99 427,48 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

         Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 230,46 грн. та три проценти річних у розмірі 645,16 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

      Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     На підтвердження пред'явлення відповідачу вимоги щодо оплати поставленого йому товару позивач надав суду лист від 02.12.2008, адресований відповідачу, з проханням знайти можливість виконати договірні зобов'язання і в найближчий термін до трьох днів погасити існуючу протерміновану заборгованість повністю. Зазначений лист підписаний юрисконсультом ТзОВ "Екотеп" Шишкою О.М. На підтвердження надсилання вказаного листа позивач надав суду належним чином засвідчені копії фіскального чеку поштової установи № 8255 від 05.12.2008 та опису вкладення у цінний лист від 05.12.2008. Із зазначеного опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачу було надіслано лише один документ, а саме: лист-вимогу від 02.12.2008 про сплату боргу в сумі 99 427,48 грн. Водночас позивачем не надано суду доказів надсилання відповідачу довіреності на підтвердження повноважень Шишки О.М. на підписання листа-вимоги від 02.12.2008. Таким чином, факт надсилання відповідачу листа від 02.12.2008 не можна вважати належним пред'явленням вимоги у розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, а день отримання відповідачем зазначеного листа –днем настання строку виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару.

      Водночас у накладних, за якими позивачем було передано відповідачу товар, не вказано терміну оплату вказаного товару.

        Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

        Як визначено у ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

     Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

   Виходячи з наведеного, враховуючи, що позивачем не доведено факту прострочення відповідачем свого зобов'язання зі сплати за товар, підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 230,46 грн. та трьох процентів річних у розмірі 645,16 грн. відсутні. При цьому, звернення позивача до суду з даним позовом є реалізацією ним свого конституційного права на судовий захист.      

        За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

        Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 994,27 грн. державного мита та 112,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Етап" (02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4; ідентифікаційний код 34476499; банківські реквізити: р/р 26005005973801 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; ідентифікаційний код 19332414; банківські реквізити: п/р 26001000000244 у ВАТ "Фольксбанк" м. Львів, МФО 325213) 99 427 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 48 коп. основного боргу, 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 27 коп. державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                               М.Г. Хоменко  

Дата підписання рішення –07.08.2009