44/183
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа№44/183
27.07.09
За позовом Акціонерної судноплавної компанії “УКРРІЧФЛОТ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Айлант –ЛТД”
про стягнення 248 747,91 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача Фітковський Н.І. –представник
від відповідача не з'явився
Рішення прийняте 27.07.2009 p., оскільки в судових засіданнях 03.04.2009 р., 21.05.2009р., 02.06.2009р., 30.06.2009р. та 21.07.2009р. розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 27 липня 2009 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерна судноплавна компанія “УКРРІЧФЛОТ” (далі –позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Айлант –ЛТД” (відповідач) 222 026,00 грн. заборгованості, 23 0414, 02 грн. збитків від інфляції та 3 680, 89 грн. –3% річних.
Ухвалою суду від 19.03.2009р. було порушено провадження у справі № 44/183 та призначено до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 23-04/250 від 13.03.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 15-01-12/121 відповідно до якого позивач зобов'язався поставити для відповідача на причалі АСК “УКРРІЧФЛОТ” річковий пісок в кількості 15 000 тонн на умовах, визначених в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його, на умовах договору.
Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунок здійснюється в порядку попередньої оплати у розмірі 100% від вартості заявленої партії товару відповідно до рахунку-фактури, виставленого позивачем згідно замовлень відповідача.
На виконання умов договору АСК “УКРРІЧФЛОТ” були виставлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Айлант –ЛТД” наступні рахунки-фактури:
№ МС- 0000013 від 31.07.2008р.
№ МС- 0000024 від 29.08.2008р.
№ МС- 0000044 від 30.09.2008р.
№ МС- 0000060 від 31.10.2008р.
На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 367 542, 00грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:
№ МС- 0000039 від 31.07.2008р. на загальну суму –122 052, 00грн.
№ МС- 0000040 від 28.08.2008р. на загальну суму –163 464, 00грн.
№ МС- 0000049 від 31.09.2008р. на загальну суму –44 604, 00грн.
№ МС- 0000063 від 31.10.2008р. на загальну суму –37 422, 00грн.
В порушення умов договору відповідачем було частково сплачено за поставлений товар суму у розмірі 145 516,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідачеві було надіслано позивачем претензію від 14.01.2009р. №15-01-13/271, відповідь на яку одержано не було.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 222 026,00 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Суд приходить до висновку, що строк сплати відповідачем за поставлену продукцію згідно з вимогами договору настав, що підтверджується направленими позивачем відповідачеві рахунками –фактурами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
П. 5.1. договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 680,89 грн. та інфляційних втрат в сумі 23 041,02 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 2 487,48 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Айлант –ЛТД” (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 19028254) на користь Акціонерної судноплавної компанії “УКРРІЧФЛОТ” (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код ЄДРПОУ 00017733) 222 026 (двісті двадцять дві тисячі двадцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 23 041 (двадцять три тисячі сорок одна)грн. 02. інфляційних втрат, 3 680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 89 коп. 3% річних, 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 48 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П. Чеберяк
Дата підписання рішення суду 05.08.2009р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4799363 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чеберяк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні