Постанова

від 20.09.2013 по справі 811/2763/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Справа №811/2763/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000452202 від 13.08.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2 650,00 грн., у тому числі 2 120,00 грн. основного платежу та 530,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000442202 від 13.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 120,00 грн., у тому числі 1 696,00 грн. основного платежу та 424,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у ІII кварталі 2010 р. сформовано витрати та у вересні 2010 р. податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Міксбуд» на підставі належним чином оформлених податкових та видаткових накладних, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Міксбуд» є необґрунтованими.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що правочини позивача з ТОВ «Міксбуд» мають ознаки нікчемності та вчинені без наміру створення правових наслідків.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с.114, 121).

На підставі ухвали від 20.09.2013 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України (а.с.125).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 01.08.2013 р. по 02.08.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказів №425 від 01.08.2013 р. (а.с.107), №427 від 02.08.2013 р. (а.с.108) проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Міксбуд» за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт №27/11-23-22-02/33372732 від 05.08.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд», на думку відповідача:

- пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2010 р. у сумі 1 696,00 грн.;

- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року в сумі 2 120,00 грн. (а.с.8-22).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000452202 від 13.08.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2 650,00 грн., у тому числі 2 120,00 грн. основного платежу та 530,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.39);

- №0000442202 від 13.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 120,00 грн., у тому числі 1 696,00 грн. основного платежу та 424,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.40).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих за ІІІ квартал 2010 року валових витрат у сумі 8 480,00 грн. та податкового кредиту за вересень у розмірі 1 696,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Міксбуд», які, на думку податкового органу, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що ТОВ «Стела-Кіровоградбуд» у вересні 2010 р. відповідно до рахунку-фактури від 24.09.2010 р. (а.с.25) придбало у ТОВ «Міксбуд» будівельні матеріали (єврорубероїд, ґрунтовка бітумна) на загальну суму 10 176,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 696,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №89 від 24.09.2010 р. (а.с.23) та податковою накладною №24093 від 24.09.2010 р. (а.с.24). Суму 8 480,00 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІІ квартал 2010 року (а.с.74-75), а суму ПДВ - 1 696,00 грн. - до складу податкового кредиту вересень 2010 року (а.с.63-69).

Оплату товару придбаного у ТОВ «Міксбуд» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.26).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що транспортування будівельних матеріалів придбаних позивачем у ТОВ «Міксбуд» здійснювалося постачальником на будівельний майданчик.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про таку господарську операцію і призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, підтвердження отримання позивачем товару придбаного у ТОВ «Міксбуд» товарно-транспортними накладними не є визначальною умовою для отримання права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не пов'язує таке право з наявністю у платника податку товарно-транспортних накладних.

На підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ основним видом економічної діяльності за КВЕД позивача є будівництво будівель (а.с.124).

У період з 10.02.2009 р. по 10.02.2012 р. позивачу надано право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) відповідно до ліцензії Серії АВ №458460, виданої 13.02.2009 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією (а.с.122-123).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що будівельні матеріали придбані у ТОВ «Міксбуд» використані позивачем під час виконання капітального ремонту покрівлі автомобільної та ремонтної дільниць, розташованої за адресою м. Кіровоград, пр-т Інженерів, 10 А, що належить ЗАТ «Креатив», на підтвердження чого до суду надано копії довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. (а.с.47-48), акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року (а.с.49-53), підсумкової відомості ресурсів (витрати - по факту) за вересень 2010 р. (а.с.54-56), податкової накладної (а.с.57) та банківської виписки (а.с.58).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Міксбуд» щодо придбання будівельних матеріалів безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Стела-Кіровоградбуд».

Відповідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому у відповідності до пп.7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що підставою для формування складу валових витрат та податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової та видаткової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати у ІІІ кварталі 2010 р. та податковий кредит у вересні 2010 р. на підставі належно оформлених податкової і видаткової накладної, виданої йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Міксбуд» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» був зобов'язаний виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Також, відповідач під час перевірки дійшов висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Міксбуд» є нікчемними, оскільки, на його думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, у тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку. З огляду на викладене, висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. При цьому висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Міксбуд», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного товару, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано витрати у ІІІ кварталі 2010 р. та податковий кредит у вересні 2010 р., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000452202 від 13.08.2013 р. та №0000442202 від 13.08.2013 р., з огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Міксбуд», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000452202 від 13 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2 650,00 грн., у тому числі 2 120,00 грн. основного платежу та 530,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000442202 від 13 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 120,00 грн., у тому числі 1 696,00 грн. основного платежу та 424,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стела-Кіровоградбуд», код ЄДРПОУ 33372732 (25026, м. Кіровоград, вул. Колгоспна, 104/18) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт