Постанова

від 23.09.2011 по справі 2а/1770/3389/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3389/2011

23 вересня 2011 року 13год. 23хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 ,

відповідача: представник ОСОБА_2, представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Адена" доДержавної податкової інспекції у м.Рівне податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю В«АденаВ» (далі-ТОВ «Адена») звернулося з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м.Рівне (далі-ДПІ у м. Рівне) № НОМЕР_1 від 24.03.2011 р., яким було визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 17074 грн. основного платежу та 4268 грн. застосованих штрафних санкцій та № НОМЕР_2 від 24.03.2011 р. яким визначено сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 45264 грн. основного платежу та 11316 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом діючим в Україні не встановлено будь-яких нормативів списання сировини для виробництва умовної одиниці готової продукції. Вказує, що зазначені показники не можуть бути постійними так як на них впливають різноманітні чинники виробничого процесу, а саме якість сировини, зношеність обладнання та інше. Таким чином, позивач вважає що не порушував п. 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Зазначає, що податковий орган безпідставно не врахував суму податкового кредиту сформований по операції з постачальником ОСОБА_4 Вказує, що в рамках даної операції було дотримано вимоги законів і остання не визнана недійсною судовим рішенням.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № НОМЕР_1 від 24.03.2011 р. та № НОМЕР_2 від 24.03.2011 р.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що під час проведення перевірки було встановлено факт придбання вапна для наступного виробництва карбіту-кальцію. Під час проведення перевірки було надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02003/8923 від 23.02.2007 р., сертифікати якості на карбіт кальцію (ГОСТ 1460-81) та матеріальні звіти. При цьому норми списання вапна на виробництво 1 тони карбіту-кальцію складає від 1, 36 до 1,51. ТОВ В«АденаВ» під час проведення перевірки не надано жодних пояснень з приводу таких розбіжностей. На думку податкового органу вказані дії позивача свідчать про заниження приросту балансової вартості запасів на суму 38051 грн., що є порушенням приписів п. 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. Крім того, відповідачі вказують, що під час проведення перевірки було встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«По податок на додану вартістьВ» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого занижено податкове зобов'язання на суму 13659 грн.

Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2011 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 263/23-100/32171300 про результати планової виїзної перевірки ТОВ В«АденаВ» (код ЄДРПОУ) 32171300 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

З висновків акта перевірки № 263/23-100/32171300 від 11.03.2011 р. вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. та пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«По податок на додану вартістьВ» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

На підставі акта перевірки № 263/23-100/32171300 ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2011 р., яким було визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 17074 грн. основного платежу та 4268 грн. застосованих штрафних санкцій та № НОМЕР_2 від 24.03.2011 р. яким визначено сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 45264 грн. основного платежу та 11316 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду первинна та повторні скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що ТОВ В«АденаВ» здійснює виробництво карбіду кальцію. До перевірки було надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.02.2007 р. за № 05.03.02-03/8923 щодо виробленої продукції, сертифікати якості на карбід кальцію (ГОСТ 1460-81) та матеріальні звіти.

З вказаних матеріальних звітів вбачається, що в листопаді-грудні 2009 р., жовтні-грудні 2010 р. на виробництво 1 тонни карбіду кальцію списувалося вапна 1,36 тонни, тобто співвідношення 1,36:1. В липні-жовтні 2009 р. списання відбувалося в співвідношенні 1,45:1, в період з березня по вересень 2010 р. списання відбувалося в співвідношенні 1,51 : 1.

Вказані обставини не заперечуються представниками сторін та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.

На виконання вказаної ухвали позивачем листом від 19.09.2011 р. було долучено до матеріалів справи копії прибуткових накладних, матеріальні звіти, калькуляції на списання сировини, регістри бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 201), сертифікати якості на карбід кальцію (ГОСП 1460-81).

Крім того, ТОВ В«АденаВ» повідомила, що нормативи списання вапна в процесі виробництва карбіду кальцію жодним нормативним актом не встановлюються. Також позивач вказав на те, що жоден діючий в Україні закон або інший нормативний акт не зобов'язує ТОВ В«АденаВ» встановлювати внутрішні норми списання сировини та матеріалів на виготовлення карбіду кальцію.

Ст. 1 Закону України В«Про стандартизаціюВ» № 2408-III від 17.05.2001 р. визначено, що технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Аналізуючи надані докази, суд констатує той факт, що позивачем не надано обґрунтувань щодо значної різниці в списанні витрат вапна на виготовлення 1 тонни карбіду кальцію від співвідношення 1,36 : 1 до співвідношення 1,45: 1 та 1,51:1.

Технічні вимоги, що мали врегулювати всі особливості виробництва позивачем у відповідності до Закону України В«Про стандартизаціюВ» № 2408-III від 17.05.2001 р. розроблені не були.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. -Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. -валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи той факт, що ТОВ В«АденаВ» не обґрунтовано доцільності та необхідності списання в процесі виробництва вапна в завищеному співвідношенні 1,45: 1 та 1,51 :1 суд приходить до висновку, що вказані додаткові витрати вапна не можна розглядати як такі, що пов'язані з господарською діяльністю товариства я наслідок їх вартість не повинна відображатися в складі валових витрат.

Таким чином, податковий органі дійшов правильного висновку, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. ТОВ В«АденаВ» занижено приріст балансової вартості запасів на суму 38051 грн. в т.ч. за 3 кв. 2009 р. на суму 14859 грн., 4 кв. 2009 р. на суму 2470 грн., 1-2 кв. 2010 р. на суму 20722 грн. в результаті чого занижено скоригований дохід на аналогічну суму.

Крім того, вказане порушення 5.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. потягнуло за собою завищення ТОВ В«АденаВ» валових витрат в 3 кв. 2010 р. на суму 30241 грн.

Крім того, поряд з включенням вартості вапна, що придбавалося товариством поза межами господарської діяльності до валовими витратами, сума податку на додану вартість, що сплачувалася при цьому відображалася ТОВ В«АденаВ» в складі податкового кредиту загалом 45264 грн. в т.ч. ПДВ 13659 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. -податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

П. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. -якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи той факт, що позивачем не доведено доцільності списання при виробництві карбіду кальцію вапна за коефіцієнтами 1,45 :1 та 1,51:1 суд вважає, що вартість вапна, придбана для такого списання не пов'язана господарською діяльністю та не повинна відображатися в складі податкового кредиту відповідного періоду.

Судом неодноразово витребовувалися від позивача докази і обґрунтування доцільності та необхідності списання в процесі виробництва вапна в завищеному співвідношенні 1,45: 1 та 1,51 :1, проте суду таких обґрунтувань не було надано.

Отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № НОМЕР_1 від 24.03.2011 р., яким було визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 17074 грн. основного платежу та 4268 грн. застосованих штрафних санкцій та № НОМЕР_2 від 24.03.2011 р. яким визначено сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 45264 грн. основного платежу та 11316 грн. застосованих штрафних санкцій є правомірним і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Адена" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень №0001062342, №0001072342 від 24 березня 2011 року відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.