Ухвала

від 29.07.2015 по справі 804/4241/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"29" липня 2015 р. справа № 804/4241/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №804/4241/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркет сервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2015 року Товариство звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.14 року №0011051501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.12.14 року № 0011051501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог ТОВ «СП Ліфтмаркетсервіс» відмовити повністю.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до ст.120 КАС України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркет сервіс» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35782781), зареєстровано Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.05.2008 року за № 100114999.

Відповідач - Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Податковим органом проведено камеральну перевірку позивача з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, за результатами якої 10.12.2014 року складено акт за № 621/151/35782781 (а.с. 8-11).

Згідно висновків перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» п.102.1 ст.102, п.п.200.1, 200.4, «а», «б» ст.200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 р.V Порядку № 1492, по декларації за жовтень 2014 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн..

На вказаний акт позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких, Новомосковською ОДПІ листом від 17.12.2014 року № 17901/10/04-08-15-01-206 відмовлено в їх задоволенні. (а.с. 48-49, 50-51)

18.12.2014 року на підставі вказаного акту перевірки Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011051501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн. (а.с.52).

Крім того, позивач звертався до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, Державною фіскальною службою винесено рішення № 3451/6/99-99-10-01-04-25 від 20.02.2015 року про залишення податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014 року № 0011051501 без змін, а скаргу платника податків без задоволення (а.с.53-54)

Використавши можливість адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача у період - жовтень 2014 року був відсутній обов'язок відображати зі зменшенням визначену у податковому повідомленні - рішенні від 14.11.2013 року № 0002502202 суму від'ємного значення до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження у справі № 804/6871/14 від 16.06.2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З тексту акту перевірки від 10.12.2014 року № 621/151/35782781 вбачається, що податковим органом перевірку проведено з урахуванням актів перевірки позивача №453/222/35782781 від 18.10.2013 року та № 498/151/35782781 від 14.11.2014 року.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 01.10.2013 року по 11.10.2013 року Новомосковською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року, за результатами якої складено акт №453/222/35782781 від 18.10.2013 року (а.с. 12 - 30).

В зазначеному акті перевірки від 18.10.2013 року податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36 ст. 14, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року на суму 768079,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну вартість 70091,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 року - 743,00 грн., за жовтень 2011 року - 9192,00 грн., за листопад 2011 року - 2014,00 грн., за грудень 2011 року - 5654,00 грн., за жовтень 2012 року - 9256,00 грн., за січень 2013 року - 1607,00 грн., за лютий 2013 року - 10229,00 грн., за березень 2013 року - 10335,00 грн., за квітень 2013 року - 11146,00 грн., за травень 2013 року - 9915,00 грн.; пп.49.18.1 п.49.1 ст. 49, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: не надані податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року та серпень 2013 року.

На підставі акту перевірки № 453/222/35782781 від 18.10.2013 року, Новомосковською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0002502202 на суму 768079 грн.; № 0002512202 на суму 87614 грн.; № 0002532202 на суму 1020 грн.; №0000822202 на суму 170 грн..

31.01.2014 року Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822202, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на 170,00 грн. (штрафні санкції).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі № 804/6871/14 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ № 0002502202, № 0002512202, № 0002522202 від 14.11.2013 року, № 0000822202 від 31.01.2014 року.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 року, № 1492 (який був чинний на час виникнення податкових зобов'язань: червень-серпень 2013 року, акт перевірки від 18.10.2013 року №453/222/35782781), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

19.11.2014 року позивачем подано до Новомосковської ОДПІ звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, якою визначено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 8089 грн. (рядок 18), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 793247 грн. (рядок 21) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 785158 грн..

Як вбачається з акту перевірки від 10.12.2014 року № 621/151/35782781, податковий орган вказує на порушення платником податку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зокрема, в рядку 21.3 декларації за жовтень 2014 року не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення в сумі 768079 грн. за наслідком позапланової виїзної перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2014 року № 0011051501, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки № 453/222/35782781 від 18.10.2013 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0002502202 на суму 768079,00 грн..

Вказане повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/6871/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0002502202 (а.с. 31-37).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №804/6871/14 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року залишена без змін (а.с. 82-87).

Таким чином, приймаючи до уваги висновок суду про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0002502202, що прийняте на підставі акту № 453/222/35782781 від 18.10.2013 року, оскаржуване в данній справі податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року № 0011051501 не є таким, що ґрунтується на нормах закону.

Разом з тим, сума податкового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2013 року № 0002502202, з огляду на зроблені за результатами перевірки в акті № 453/222/35782781 від 18.10.2013 року висновки, є неузгодженою до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на положення п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача у період жовтень 2014 року був відсутній обов'язок відображати зі зменшенням визначену у податковому повідомленні - рішенні від 14.11.2013 року № 0002502202 суму від'ємного значення до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження у справі №804/6871/14 від 16.06.2014 року, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення № 0011051501 від 18.12.2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 804/4241/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 804/4241/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак